Постанова

від 18.12.2015 по справі 815/6030/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6030/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., суддів: Завальнюка І.В., Потоцької Н. В., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Княжиця" до Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, Міністерства аграрної політики та продовольства України, УДКСУ в Татарбунарському районі Одеської області про визнання протиправною бездіяльність Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області з виплати Фермерському господарству "Княжиця" за бюджетною класифікацією 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 241600,00 грн.; визнання протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України з виплати Фермерському господарству "Княжиця" за бюджетною класифікацією 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 241600,00 грн.; визнання протиправною бездіяльність УДКСУ в Татарбунарському районі Одеської області з виплати Фермерському господарству "Княжиця" за бюджетною класифікацією 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 241600,00 грн.; зобов'язання Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області вчинити дії з виплати Фермерському господарству "Княжиця" суму в розмірі 241600,00 грн.; зобов'язання УДКСУ в Татарбунарському районі Одеської області вчинити дії з примусового списання (стягнення) з державного бюджету України виплати Фермерському господарству "Княжиця" суму в розмірі 241600,00 грн.; зобов'язання Міністерство аграрної політики та продовольства України вчинити дії з виплати Фермерському господарству "Княжиця" суму в розмірі 241600,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Фермерське господарство "Княжиця" до Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, Міністерства аграрної політики та продовольства України, УДКСУ в Татарбунарському районі Одеської області про визнання протиправною бездіяльність Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області з виплати Фермерському господарству "Княжиця" за бюджетною класифікацією 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 241600,00 грн.; визнання протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України з виплати Фермерському господарству "Княжиця" за бюджетною класифікацією 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 241600,00 грн.; визнання протиправною бездіяльність УДКСУ в Татарбунарському районі Одеської області з виплати Фермерському господарству "Княжиця" за бюджетною класифікацією 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 241600,00 грн.; зобов'язання Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області вчинити дії з виплати Фермерському господарству "Княжиця" суму в розмірі 241600,00 грн.; зобов'язання УДКСУ в Татарбунарському районі Одеської області вчинити дії з примусового списання (стягнення) з державного бюджету України виплати Фермерському господарству "Княжиця" суму в розмірі 241600,00 грн.; зобов'язання Міністерство аграрної політики та продовольства України вчинити дії з виплати Фермерському господарству "Княжиця" суму в розмірі 241600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач (далі - Господарство) зазначив, що основним видом його діяльності є вирощування винограду (код КВЕД 01.21), у зв'язку із чим Господарство має право на отримання бюджетних коштів для компенсації здійснених витрат у виноградарстві та садівництві згідно постанови Кабінету Міністрів України №587 від 15.07.2005 року. Відповідно до Розподілу коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01.01.2013 року у виноградарстві і садівництві, ФГ "Княжиця" розподілено для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013 р. у виноградарстві і садівництві - 270000,00 грн. Позивачем отримано частину заборгованості за бюджетними коштами на суму 28400,00 грн., у зв'язку із чим на теперішній час заборгованість складає 241600,00 грн., яка Господарству не перехована, у зв'язку із чим позивач звернувся за судовим захистом.

Відповідно довідки секретаря судових засідань (а.с.170) на визначений час до залу судового засідання №16 Одеського окружного адміністративного суду прибув представник позивача та представник відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Татарбунарському районі Одеської області, представник відповідача - Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, представник відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України був сповіщений належним чином про дату, час та місце слухання справи, але в судове засідання не з`явився, ніяких клопотань від нього не надходило, судова колегія винесла на обговорення питання про розгляд справи в письмовому провадженні, представник позивача та представник відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Татарбунарському районі Одеської області не заперечували, а тому згідно ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи 18.12.2015 року в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України до канцелярії суду надішли заперечення (а.с.59-63), відповідно до яких відповідачем позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, у зв'язку із чим він просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що Міністерство є лише розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, тобто здійснює розподіл коштів та спрямовує їх у регіони в межах виділених асигнувань, а компенсація суб'єктам господарювання здійснених ними витрат не входить до компетенції Міністерства. При цьому Міністерство не уповноважено контролювати Головне управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації стосовно подачі до Головного управління казначейства реєстру підприємств і платіжних доручень із власного реєстраційного рахунку на поточні рахунки суб'єктів господарювання. Міністерством виконано передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 року №587 вимоги, у зв'язку із чим відповідачем не допущено бездіяльності, яку оскаржує позивач, тому позов до задоволення не підлягає.

Від представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до канцелярії суду надійшли заперечення (а.с.149-155), згідно яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову, пославшись на те, що вимоги про зобов'язання органу казначейської служби здійснити виплату заборгованості не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки останнє не наділено такими повноваженнями. Так, головним розпорядником коштів за КПК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" є Міністерство аграрної політики та продовольства України. Крім того, наповнення єдиного казначейського рахунку не залежить від органу казначейської служби, а відповідні стягнення з нього здійснюються за умови встановлених бюджетних призначень та бюджетних асигнувань. При цьому у 2014 році Управлінню АПР Татарбунарської РДА по спеціальному фонду Державного бюджету за КПК 2801350 було заплановано бюджетних призначень в сумі 581000,00 грн., відкриті асигнування у повному обсязі, касові видатки склали 581000,00 грн., кредиторська заборгованість минулих років на кінець року станом на 01.01.2015 року склала 1480200,00 грн., тобто на погашення цієї заборгованості у 2014 році бюджетні призначення не затверджувались Державним бюджетом України на 2014 р. При цьому Державним бюджетом України на 2015 рік за КПК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" бюджетні призначення взагалі не встановлені. Отже питання про погашення кредиторської заборгованості належить до компетенції Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке як головний розпорядник бюджетних коштів зобов'язано ініціювати затвердження бюджетних призначень для погашення кредиторської заборгованості минулих років у поточному році через внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік".

Від представника відповідача - Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області до канцелярії суду надійшли заперечення (а.с.54-57), відповідно до яких перед ФГ "Княжиця" склалася заборгованість за кодом програмної класифікації видатків 2801350 "Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками" на суму 241600,00 грн. При цьому часткову оплату кредиторської заборгованості перед позивачем в сумі 28400,00 грн. було здійснено Управлінням АПР Татарбунарської РДА Одеської області відповідно до наказу Мінагрополітики від 29.07.2014 року №277, оскільки на рахунок Управління АПР від Мінагрополітики надійшли кошти в означеній сумі, що дозволило здійснити виплату. Втім, при наявній заборгованості в розмірі 241600,00 грн. перед позивачем, Мінагрополітики не було здійснено компенсацію у відповідності до його наказу № 772 від 27.12.2013 року, у зв'язку із чим Управлінням АПР Татарбунарської РДА Одеської області не порушено прав та інтересів позивача, так як останнє є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що основним видом діяльності Фермерського господарства "Княжиця" є вирощування винограду (КВЕД 01.21), у зв'язку із чим Господарство має право на отримання бюджетних коштів для компенсації здійснених витрат у виноградарстві та садівництві згідно Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 587 від 15.07.2005 року.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.12.2013 року №772 (а.с.93-94) затверджено Розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013 року у виноградарстві і садівництві (п.1.1); розподіл коштів між суб'єктами господарювання, які займаються хмелярством, для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013 року (п.1.2); розподіл коштів по фінансуванню галузевих науково-дослідних установ (зміцнення матеріально-технічної бази) для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01.01.2013 року за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" (п.1.3); розподіл коштів за програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для компенсації витрат у садівництві та виноградарстві (п.1.4).

Згідно п.2 вищевказаного Наказу Департаменту фінансово-кредитної політики та бухгалтерського обліку належить подати в установленому порядку Державній казначейській службі України Розподіли коштів державного бюджету.

Відповідно до розподілу коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013 року у виноградарстві і садівництві (а.с.95-104), ФГ "Княжиця" розподілено для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013 року у виноградарстві та садівництві - 270000,00 грн.

Згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.07.2014 року №277 (а.с.105) затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2014 року у виноградарстві, садівництві і хмелярстві (п.1.1).

Відповідно до Розподілу коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2014 року у виноградарстві і садівництві, ФГ "Княжиця" розподілено для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2014 року у виноградарстві, садівництві і хмелярстві по КЕКВ 2610 - 28400,00 грн. (а.с.106-110).

Судом встановлено, що ФГ "Княжиця" було отримано частину заборгованості за бюджетними коштами на загальну суму 28400,00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.11).

З урахуванням викладеного, перед ФГ "Княжиця" утворилась заборгованість за кодом програмної класифікації видатків 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на суму 241600,00 грн., що також підтверджується листом Управління агропромислового розвитку Татарбунарської РДА від 07.08.2015 року №186 (а.с.12), звітом про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м на 01.08.2015 року). З огляду на те, що на теперішній час вищезазначена заборгованість не погашена, позивач звернувся за судовим захистом.

Крім того, станом на 01.08.2015 року заборгованість за бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" складає в сумі 241600,00 грн., з них: по КЕКВ 2610 - 63,6 тис.грн., по КЕКВ 3000 - 178,0 тис.грн., що підтверджується звітом про заборгованість за бюджетними коштами №186 від 07.08.2015 року (а.с.13).

Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір) в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" (далі - бюджетні кошти) визначає Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р. № 587 (далі - Порядок № 587).

Відповідно до п.3 Порядку № 587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.

Згідно абз.5 п.12 Порядку № 587 на підставі інформації, поданої відповідно до п.10 цього Порядку, утворена Мінагрополітики комісія здійснює пропорційний розподіл бюджетних коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів, що затверджується Мінагрополітики.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" спрямовано на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства кошти в сумі 100 млн. грн., з яких 45 млн. грн. відповідно до паспорту бюджетної програми передбачено спрямувати на погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах казначейства станом на 01.01.2014 року 55 млн. грн. рахується як нерозподілений залишок.

Згідно п.14 Порядку № 587 на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації, розподілу бюджетних коштів між суб'єктами господарювання для компенсації витрат, пов'язаних з будівництвом холодильників (лабораторних комплексів, камер швидкого заморожування плодів та ягід), та розподілу коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів Мінагрополітики та продовольства України спрямовує бюджетні кошти Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних, управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій.

Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій спрямовують бюджетні кошти управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій.

Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб'єктів господарювання, відкриті в банках.

Відповідно до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

У свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" та Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» було передбачено виплату за кодом програми 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 100000000,00 грн. на кожен рік.

Згідно абз.2 ч.2 ст.57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Відповідно до ч.1 ст.22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Як встановлено судом, в силу п.3 Порядку №587, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" є Мінагрополітики.

При цьому часткову оплату кредиторської заборгованості перед ФГ "Княжиця" було здійснено Управлінням агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області згідно наказів Мінагрополітики, від якого на рахунок Управління надійшли кошти, з яких проведено виплату позивачу.

Поряд із тим, наказом Мінагрополітики та продовольства України №772 від 27.12.2013 року був затверджений Розподіл коштів, у т.ч. щодо позивача на суму 270000,00 грн., проте відповідна сума грошей на рахунок Управління агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області перерахована не була. Це також підтверджується поясненням Головного управління казначейської служби, відповідно до яких кредиторська заборгованість по Управлінню АПР Татарбунарської РДА минулих років на кінець року станом на 01.01.2014 року склала 2062000,00 грн.

Згідно листів Мінагрополітики від 23.01.2015 року №37-21-2-10/780, від 18.05.2015 року №37-21-2-10/7584 та від 05.06.2015 року №37-21-10/9177 Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" Мінагрополітики передбачено видатки обсягом 3099 млн. грн., у т.ч. за рахунок коштів загального фонду - 1139 млн. грн. та спеціального - 1960 млн. грн. При цьому станом на 01.01.2015 р. залишки коштів на спеціальних рахунках становили відповідно 1374 млн. грн. та 1059,8 млн. грн. Однак, у зв'язку із відсутністю в Законі України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" положення щодо передбачення видатків на заходи спрямовані для надання підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ним та галузі тваринництва, міністерством відповідне погашення заборгованості не здійснюється.

Вирішуючи спір, суд враховує висловлену Європейським судом з прав людини правову позицію, згідно якої фактично постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. На думку Суду, заявник перебував і продовжує перебувати під надмірним для нього тягарем (див. рішення у справі "Buffalo S. r. L. en liquidation v. Italy", зазначене вище, п. 38). Відповідно у справі було і продовжується порушення статті 1 Першого протоколу.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Беєлер проти Італії" [ВП], заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд, який відіграє провідну роль у здійсненні юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що даний позов має бути розглянутий в аспекті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, в якій зазначено: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 19.12.2014 року "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя" наголошено, що Європейський суд з прав людини визначив таким, що має автономне значення, не залежне від того, яке надається в правових системах держав - учасниць Конвенції, серед іншого, "майно" (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Як норми прямої дії підлягають застосуванню судом, зокрема, норми міжнародних договорів України, які закріплюють права людини та основоположні свободи.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначені принципи сформульовано і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Лоннрот проти Швеції" (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст.1 Першого протоколу.

Європейський Суд також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява №31107/96, п.58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Крім того, Європейський Суд неодноразово нагадував, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A №98).

Суд зазначає, що ці затримки спричинені поєднанням певних чинників, таких як брак бюджетних коштів, бездіяльність з боку органів влади та недоліки в національному законодавстві, унаслідок чого позивач не має можливості домогтися отримання компенсаії у ситуації, коли в бюджеті не було передбачено коштів на такі. Суд вважає, що ці чинники не були поза межами контролю органів влади і, отже, визнає повну відповідальність держави за ситуацію, що склалася.

При цьому суд враховує практику ЄСПЛ у справах, які зачіпали питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі, - де ЄСПЛ визнавав наявність порушення статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, судом встановлено, що всупереч п.14 Порядку №587 Мінагрополітики та продовольства України не було спрямовано бюджетні кошти Управлінню агропромислового розвитку Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, внаслідок чого останнє було позбавлено можливості подати управлінню Казначейства платіжне доручення на виплату компенсації ФГ "Княжиця" шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточний рахунок суб'єкта господарювання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Мінагрополітики та продовольства України допущено бездіяльність щодо невиконання дій з виплати заборгованості перед ФГ "Княжиця" бюджетної компенсації на суму 241600,00 грн., у зв'язку із чим останнє належить зобов'язати вчинити відповідні дії. При цьому звернуті позивачем вимоги до Головного управління ДКС України в Одеській області за встановлених судом обставин є передчасними, оскільки даний суб'єкт владних повноважень за відсутності відповідних надходжень від Управління АПР Татарбунарської РДА (який в свою чергу відповідні надходження має отримати від Мінагрополітики) позбавлений можливості здійснити відповідну компенсацію.

На підставі положень ч.2, ч.3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Княжиця" задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо невиконання дій з виплати Фермерському господарству "Княжиця" за бюджетною класифікацією 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" в сумі 241600,00 грн.

Зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України (вул.Хрещатик,24, м.Київ, 01001) вчинити дії щодо виплати Фермерському господарству "Княжиця" (вул.Степова,13, м.Татарбунари, Татарбунарський район, Одеська область, 68100, код ЄДРПОУ 36714225, р/р 26000311997601 в АБ «Південний», МФО 328209) в сумі 241600,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Єфіменко К.С.

Судді Завальнюк І.В.

Потоцька Н.В.