Постанова

від 16.12.2015 по справі 826/13452/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13452/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ферроком» до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ферроком» ( далі - позивач ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України ( далі - відповідач ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило:

- визнати протиправною відмову ДФС України у реєстрації податкових накладних ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19 червня 2015 року; №№ 27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., № 33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати ДФС України прийняти та зареєструвати податкові накладні ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р.; №№ 27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., №33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- вважати податкові накладні №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015р. такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.06.2015 р.; податкові накладні №№ 27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., № 33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.07.2015 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову ДФС України у реєстрації податкових накладних ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р.; №№ 27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., №33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; вважати податкові накладні ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р. прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.06.2015 р.; податкові накладні №№ 27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., № 33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.07.2015 р.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини цієї справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ферроком» ( далі - ТОВ «Компанія «Ферроком» ) є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві ).

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження позивача вказано: 04071 м. Київ, Подільський район, вул. Щекавицька, буд. 37/48, оф. 1.

Між ТОВ «Компанія «Ферроком» та ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

25.06.2015 р. та 06.07.2015 р. ТОВ «Компанія «Ферроком» засобами електронного зв'язку надіслало до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові накладні №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р.; №№27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., №33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р.

У зазначених податкових накладних місцезнаходженням товариства вказано: 04071 м. Київ, Подільський район, вул. Щекавицька, буд. 37/48, оф. 1.

ДФС України у відповідь на вказані податкові накладні позивачу направлено відповідні квитанції № 1, в яких зазначено про відмову позивачу у прийнятті податкових накладних у зв'язку з виявленням у них помилки, а саме: місцезнаходження юридичної особи, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними ТОВ «Компанія «Ферроком» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відомості про місцезнаходження позивача, які були вказані ним у спірних податкових накладних відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, однак, вважає, що рішення суду підлягає зміні в абзаці третьому резолютивної частини щодо обрання способу захисту порушеного права позивача, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ( далі - Закон № 755-IV ), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України закріплено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Пунктом 9 Порядку № 1246 передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У ст.ст. 1, 18 Закону № 755-IV визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, законодавством регламентовано зобов'язання суб'єктів господарювання здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у спосіб, визначений у п.201.1 ст.201 ПК України, тобто шляхом заповнення всіх обов'язкових реквізитів, зокрема відомостей про місцезнаходження платника податків, та надсилання накладних в електронному вигляді до податкового органу.

При цьому, законодавством регламентовано вичерпний перелік підстав, з яких платнику податків може бути відмовлено у прийнятті поданих ним податкових накладних. Однією з таких підстав є виявлення помилки, у тому числі щодо зазначених платником податків відомостей про його місцезнаходження.

Водночас, слід враховувати, що достовірними необхідно вважати ті відомості про юридичну особу, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у спірних податкових деклараціях місцезнаходженням ТОВ «Компанія «Ферроком» вказано: 04071 м. Київ, Подільський район, вул. Щекавицька, буд. 37/48, оф. 1 /а.с. 11-34 / і така ж сама адреса станом на 25.06.2015 р. та на 06.07.2015 р., тобто на момент подачі позивачем спірних податкових накладних, була зареєстрована як його офіційне місцезнаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців / а.с. 59 /.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що в даному випадку у відповідача не було належних та необхідних правових підстав для відмови позивачу у прийнятті та реєстрації поданих ним податкових накладних.

Доводи апелянта про те, що податковими органами було встановлено фактичну відсутність позивача за його місцезнаходження, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судова колегія встановила, що дійсно у матеріалах справи наявне повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 24.06.2015 р. № 949/26-56-11-01-20 форми № 18-ОПП, відповідно до якого ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві не було встановлено фактичного місцезнаходження позивача / а.с. 87 /, рішення податкового органу про направлення зазначеного повідомлення державному реєстратору / а.с. 88 /, довідка про встановлення місцезнаходження платника податків / а.с. 89 /, однак, зазначені документи до моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не є достатньою та необхідною правовою підставою для відмови податковим органом платнику податків у прийняття від нього податкових документів із зазначенням такої адреси його місцезнаходження, оскільки зі змісту ст. 18 Закону № 755-IV чітко слідує, що відомості про юридичну особу, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тож, твердження апелянта щодо ймовірної відсутності позивача на момент подання ним спірних податкових накладних за офіційною адресою його місцезнаходження, а саме: 04071 м. Київ, Подільський район, вул. Щекавицька, буд. 37/48, оф. 1, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги і суперечать вказаним вище приписам чинного законодавства.

Посилання апелянта на те, що визнання та опрацювання податкової звітності платників податків належить до дискреційних повноважень податкових органів, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки в даному випадку податковим органом, який приймав та опрацьовував подані позивачем спірні податкові накладені були реалізовані його дискреційні повноваження, а предметом судового спору у межах даної адміністративної справи є перевірка судом правомірності дій податкового органу при їх реалізації, що не є втручанням у виключну компетенцію відповідача.

Посилання апелянта на те, що показники податкової звітності, зазначені позивачем у спірних податкових накладних, не підтверджені відповідними первинними документами і ставлять під загрозу економічні інтереси держави, судова колегія вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки правильність безпосередньо показників податкової звітності платника податків перевіряється податковими органами зовсім в інший спосіб, а саме шляхом проведення відповідної перевірки та за наявності належних правових підстав, є його виключною компетенцією та не належить до предмету даного спору.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а отже, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваних дій та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову, однак, вважає, що суд першої інстанції при ухваленні даного судового рішення правильно вирішив справу по суті позовних вимог, але зазначивши в абзаці третьому резолютивної частини «вважати податкові накладні ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р. прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.06.2015 р.; податкові накладні №№ 27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., № 33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.07.2015 р.» неправильно обрав спосіб захисту порушеного права позивача та неправильно застосував норми ст. 162 КАС України, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, є правовою підставою для зміни оскаржуваної постанови суду.

Так, апеляційний суд звертає увагу на те, що дійсно позивач у своєму позові просив суд захистити його права та інтереси саме в такий спосіб, як вважати податкові накладні ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р. зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.06.2015 р.; податкові накладні №№ 27, 28 від 22.06.2015 р.; №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., № 33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.07.2015 р.», тобто не конкретизуючи на кого саме суду слід покласти обов'язок вважати прийнятими та зареєстрованими спірні податкові накладні, однак, рішення суду повинно бути чітким, логічним, конкретизованим та забезпечувати повний і всебічний захист порушеного права особи і для цього частиною 2 статті 11 КАС України регламентовано повноваження суду вийти за межі позовних вимог, а тому, у даному випадку при визнанні протиправною відмови відповідача у прийнятті спірних податкових накладних доцільним та необхідним є зобов'язати відповідача прийняти такі накладні та вважати її поданими і зареєстрованими у день первісного подання платником податків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задовольнити частково апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти податкові накладні ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р. та вважати їх прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.06.2015 р., а також прийняти податкові накладні ТОВ «Компанія «Ферроком» №№ 27, 28 від 22.06.2015 р., №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., № 33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. та вважати їх прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.07.2015 р.», а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ферроком» №№16, 17, 18 від 11.06.2015 р., № 19 від 15.06.2015 р., №№ 20, 21, 22 від 16.06.2015 р., №№ 24, 25 від 17.06.2015 р., №№ 25, 26 від 19.06.2015 р. та вважати їх прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.06.2015 р., а також прийняти податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ферроком» №№ 27, 28 від 22.06.2015 р., №№ 29, 30, 31 від 23.06.2015 р., № 32 від 25.06.2015 р., № 33 від 26.06.2015 р., № 34 від 29.06.2015 р., №№ 35, 36, 37, 38, 39 від 30.06.2015 р. та вважати їх прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.07.2015 р.».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 18.12.2015 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.