Рішення

від 01.12.2015 по справі 911/3968/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"01" грудня 2015 р. Справа № 911/3968/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрделіс», м. Вишневе про стягнення 910,07 грн. за участю представників:

сторін:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрделіс» (далі - відповідач) про стягнення 910,07 грн., з яких 746,30 грн. заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, 163,77 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку від 20.12.2011 № 11427 щодо сплати комісійної винагороди та послуг рахунково-касового обслуговування.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір банківського рахунка від 20.12.2011 № 11427 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень ОСОБА_1, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий відповідачу - клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок № 2600230111427 у національній валюті України та в іноземній валюті (далі - рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 2.1.5 договору банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами банку.

Пунктом 2.4.7 договору клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані банком послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати банку у разі, якщо дії при виконанні доручення клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами банку.

За відкриття рахунка та виконання банком операцій за рахунком клієнта останній сплачує банку винагороду, розмір якої встановлений у тарифах банку, що чинні на день здійснення клієнтом операцій за рахунком (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.2. договору передбачено, що відповідно до статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» клієнт доручає банку списувати з рахунка плату за надані банком послуги в розмірі, визначеному в ОСОБА_1, а також неустойку та збитки, передбачені договором або чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.3 договору у разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому пунктом 3.2 цього договору, клієнт розраховується з банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у тарифах.

Договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами та припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених законодавством, в т.ч. у разі розірвання за вимогою клієнта або банку у випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України (п. 6.1 договору).

Додаткову угоду № 1 від 20.12.2011 до договору сторони уклали про наступне.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди клієнт доручає, а банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі договору банківського рахунку.

Згідно п. 5.1 додаткової угоди за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах встановлених тарифами банку, на момент оплати. ОСОБА_1 є невід'ємною частиною договору банківського рахунку.

Додатком № 1 до протоколу засідання тарифного комітету ПАТ «Європейський газовий банк» визначено тарифи за банківськими операціями і послугами для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На виконання умов договору позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 2600230111427 та здійснював його розрахунково-касове обслуговування, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати комісійної винагороди та наданих послуг з розрахунково-касового обслуговування в розмірах та строки, що визначені тарифами банку, не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі 746,30 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконував своїх договірні зобов'язань належним чином, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі 746,30 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 746,30 грн. заборгованості за комісійною винагородою.

Позивач посилаючись на п. 5.9 договору, просить суд стягнути з відповідача за прострочення рахунків за послуги, що надаються банком, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 30.09.2014 по 20.08.2015 складає 12,81 грн.

Суд, ухвалою від 20.10.2015 зобов'язував позивача надати суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми пені з вказівкою з якої дати і по яку вона розрахована виходячи із суми заборгованості за відповідний період з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з зазначенням та наданням доказів, які б підтверджували вказаний розрахунок.

Проте, позивач вимоги викладені в ухвалі суду від 20.10.2015 не виконав та не надав суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми пені з вказівкою з якої дати і по яку вона розрахована виходячи із суми заборгованості за відповідний період з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з зазначенням та наданням доказів, які б підтверджували вказаний розрахунок.

Враховуючи обставини даної справи, мотиви і підстави позову господарський суд вважає, що неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом зазначених вище доказів, зокрема, обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми пені з вказівкою з якої дати і по яку вона розрахована виходячи із суми заборгованості за відповідний період з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з зазначенням та наданням доказів, які б підтверджували вказаний розрахунок, необхідних для вирішення спору у вказаній частині, перешкоджатиме вирішенню спору в даній справі у вказаній частині вимог, оскільки у суду відсутня можливість перевірити здійснені позивачем нарахування пені та розмір заявленої до стягнення суми пені.

У відповідності до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторону.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

Отже враховуючи вказану норму процесуального законодавства та беручи до уваги те, що позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору в частині вимог про стягнення пені, а за наявними матеріалами справи її розгляд у вказаній частині не вбачається можливим, суд залишає позов без розгляду в частині вимог про стягнення з відповідача 163,77 грн. пені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 746,30 грн. заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. Решту вимог в частині стягнення з відповідача 163,77 грн. пені суд залишає без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрделіс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 8, ідентифікаційний код 38010853) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, проспект Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) 746 (сімсот сорок шість) грн. 30 коп. заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрделіс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 8, ідентифікаційний код 38010853) в доход Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Позовні вимоги в частині стягнення 163,77 грн. пені залишити без розгляду.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 17.12.2015.