Рішення

від 01.12.2015 по справі 911/4035/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"01" грудня 2015 р. Справа № 911/4035/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансінформ» про стягнення 17135,47 грн. за участю представників:

позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином відповідача:ОСОБА_2 - дов. від 01.09.2015 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансінформ» (далі - відповідач) про стягнення 17135,47 грн., з яких 12000 грн. основний борг, 2795,88 грн. інфляційні втрати, 177,69 грн. 3% річних, 2161,90 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на транспортне обслуговування від 20.02.2015 № 041/02/15 щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги перевезення вантажів у строк визначений договором.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог від 20.10.2015, якою, керуючись ст. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені та просить суд стягнути з відповідача 2845,88 грн. інфляційних втрат, 183,86 грн. 3% річних та 2236,90 грн. пені. Також позивач у вказаній заяві зазначає про сплату відповідачем заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 12000 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Проте, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, які залучені до матеріалів справи; рекомендоване поштове повідомлення, на яке позивач посилається в якості доказу отримання відповідачем 13.03.2015 оригіналів документів необхідних для проведення розрахунків містить не вірну адресу відповідача, а тому позивачем не доведено направлення відповідачу необхідних документів для проведення розрахунків за договором; оскільки позивачем не доведено факту прострочення виконання грошового зобов'язання, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на транспортне обслуговування від 20.02.2015 № 041/02/15 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих відповідачем - експедитором, а експедитор бере на себе зобов'язання оплачувати послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в даному договорі (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг перевізника за даним договором встановлюється в українських гривнях.

Оплата вартості послуг перевізника, що надаються ним за даним договором здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено в заявці (п. 4.1 договору).

У відповідності до п. 4.2 договору оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів - рахунку перевізника, виставленого згідно умов даного договору, акту виконаних робіт та оригіналу CMR.

Пунктом 4.3 договору оплата здійснюється через 5-20 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п. 4.2. Банківські витрати по переведенню коштів перевізнику відносяться на рахунок експедитора, якщо інше не передбачено в заявці.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015. Договір вважається продовженим на наступний рік на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявила в письмовому виді про його розірвання за місяць до моменту закінчення його строку дії (п.п. 9.1, 9.3 договору).

На виконання умов договору та наданої відповідачем заявки на перевезення вантажу № 510053/15, позивачем було здійснено перевезення вантажу до місця призначення і видано його вантажоотримувачу, що підтверджується відміткою отримувача у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Позивачем надано послуги з перевезення вантажу на суму 17300 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 28.02.2015 на суму 17300 грн., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги не виконав, в зв'язку з чим за ним за твердженням позивача, на час звернення з даним позов рахувався борг в розмірі 12000 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих послуг з перевезення вантажу.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив, що на час звернення позивача з даним позовом за відповідачем рахувався борг за наданні послуги з перевезення вантажу згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 28.02.2015 в сумі 6000 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих послуг з перевезення вантажу, оскільки позивач звертаючись з даним позовом 31.08.2015 не врахував здійснені відповідачем 10.08.2015, 19.08.2015 часткові оплати в сумі 6000 грн.

Зазначені часткові оплати в сумі 6000 грн. підтверджуються платіжними дорученнями від 10.08.2015 № 606 на суму 1000 грн., від 19.08.2015 № 613 на суму 5000 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

З відтиску штемпеля поштової установи на конверті, в якому надійшла дана позовна заява до господарського суду Київської області, вбачається, що позивач з вказаною позовною заявою звернувся до господарського суду Київської області 31.08.2015. Вказане також підтверджується згідно відомостей, які містяться на сайті Укрпошти, роздруківка з сайту залучена до матеріалів справи.

За таких обставин, позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 6000 грн. за наданні послуги з перевезення вантажу по зазначеному вище акту, у зв'язку з чим вказані вимоги в цій частині є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Після звернення позивача з даним позовом, під час розгляду справи відповідачем сплачена решта суми основного боргу в розмірі 6000 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням від 28.09.2015 № 640 на суму 6000 грн.

Оскільки відповідачем сплачена основна сума боргу в розмірі 6000 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі про стягнення 6000 грн. основного боргу припинити.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуг з перевезення вантажу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за загальний період прострочення з 03.04.2015 по 27.09.2015 складають 2845,88 грн., 3% річних за загальний період прострочення з 03.04.2015 по 27.09.2015 складають 183,86 грн.

Здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 4.4 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення оплати наданих послуг з переведення вантажу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 03.04.2015 по 27.09.2015 складає 2236,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2845,88 грн. інфляційних втрат, 183,86 грн. 3% річних, 2236,90 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті повних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що позивачем не доведено направлення відповідачу необхідних документів для проведення розрахунків за договором, оскільки рекомендоване поштове повідомлення на яке позивач посилається в якості доказу отримання відповідачем 13.03.2015 оригіналів документів необхідних для проведення розрахунків містить не вірну адресу відповідача та позивачем не доведено факту прострочення виконання грошового зобов'язання, то суд не приймає їх до уваги при вирішенні даного спору та відхиляє з огляду на те, що навіть якщо вказане рекомендоване поштове повідомлення не підтверджує направлення позивачем на адресу відповідача оригіналів документів необхідних для проведення розрахунків по договору та їх отримання відповідачем 13.03.2015, то в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 28.02.2015, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, крім того відповідач періодично здійснював часткові оплати за надані послуги з перевезення вантажу по вказаному акту, а тому суд приходить висновку, що відповідач мав всі необхідні документи для проведення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу у строк визначений договором.

Позивач посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн. та витрат на нотаріальне посвідчення довіреності на представлення інтересів позивача у розмірі 250 грн.

В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 5000 грн. та витрат на нотаріальне посвідчення довіреності на представлення інтересів позивача у розмірі 250 грн., позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 06.09.2015, рахунок-фактуру від 06.08.2015 № СФ-0000252 на суму 2500 грн., квитанцію від 06.08.2015 № 182 на суму 2500 грн., рахунок-фактуру від 16.10.2015 № СФ-0000389 на суму 1250 грн., квитанцію від 20.10.2015 № 268 на суму 1250 грн., довідку від 06.08.2015 на суму 216 грн., квитанцію від 06.08.2015 № 150806416881 на суму 34 грн., ордер серії КС № 35088 від 06.08.2015, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4513/10 від 28.04.2011, виданого на ім'я ОСОБА_3

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «Ліга Справедливості» укладено договір про надання правової допомоги від 06.08.2015 № 06/08-15 (далі - договір), за умовами якого адвокатське об'єднання бере зобов'язання надавати необхідну юридичну (правову) допомогу, а замовник зобов'язується виплатити адвокатському об'єднанню гонорар за надання юридичної допомоги згідно тарифів (додаток № 1), яка полягає в представлені інтересів замовника в усіх органах державної влади, місцевого самоврядування, організаціях, підприємствах, установах, незалежно від форм власності, судах загальної юрисдикції України усіх інстанцій, органах Державної виконавчої служби, ДПІ, в органах внутрішніх справ, прокуратури, поліції, дізнання з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу, третім особам, скаржнику, заявнику і тому числі, зокрема, з питання захисту майнових прав та інтересів шляхом складання та подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з ТОВ «Укртрансінформ» у розмірі 12000 грн. та штрафних санкцій, з питання подання заяви про злочин до правоохоронних органів стосовно шахрайських дій, вчинених керівництвом ТОВ «Укртрансінформ» (п. 1 договору).

Додатком № 1 до договору погоджено тарифи на надання правової допомоги.

На виконання умов договору адвокат адвокатського об'єднання «Ліга Справедливості» надав позивачу передбачені договором послуги з виконання правової роботи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь адвокатського об'єднання грошові кошти в розмірі 3750 грн., що підтверджується квитанціями від 06.08.2015 № 182 на суму 2500 грн., від 20.10.2015 № 268 на суму 1250 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

За на нотаріальне посвідчення довіреності на представлення інтересів позивача, останній сплатив грошові кошти у розмірі 250 грн., що підтверджується довідкою від 06.08.2015 на суму 216 грн., квитанцією від 06.08.2015 № 150806416881 на суму 34 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно сформованого Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, адвокат - ОСОБА_3 діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 28.04.2011 № 4513/10. Копія витягу міститься в матеріалах справи.

Статус осіб, які представляли інтереси позивача за вказаним договором, відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із приписами п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивач понесення ним витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн. підтвердив лише частково на суму 3750 грн., що підтверджується зазначеними вище квитанціями від 06.08.2015 № 182 на суму 2500 грн., від 20.10.2015 № 268 на суму 1250 грн., доказів понесення ним витрат на оплату послуг адвоката в решті суми 1250 грн. позивач відповідних документів суду не надав, у зв'язку з чим у відповідності до приписів п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 у суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначеної суми в розмірі 1250 грн., оскільки відсутні підтверджуючі докази понесення зазначеної суми позивач на оплату послуг адвоката. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Згідно п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору, витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру обґрунтованих вимог.

Разом з тим, з урахуванням обставин справи, зокрема тих, що відповідач здійснив часткові оплати заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу, які при звернення з позовом позивачем не було враховано, також під час розгляду даної справи відповідач повністю погасив заборгованість перед позивачем за надані послуги з перевезення вантажу за договором, суд, обмежує розмір відшкодування судових витрат з оплати послуг адвоката до 1218 грн., з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, які дорівнюють розміру однієї мінімальної заробітної плати у 2015 станом на момент звернення позивача з даним позовом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 6000 грн.

2. Решту позову задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансінформ» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Радистів, 3, ідентифікаційний код 38107664) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20246, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Стецівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 183 (сто вісімдесят три) грн. 86 коп. 3% річних, 2236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 90 коп. пені, 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат на оплату адвоката, 1192 (одну тисячу сто дев'яносто дві) грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 17.12.2015.