Рішення

від 04.12.2015 по справі 757/23223/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23223/15-ц

Категорія 13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2015 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Зарембі Р.М.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача Пасенюка К.О., Родіна Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво імені Соломії Павличко «Основи» про захист порушених акторських прав та відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5, від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_1, звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою та просив зобов,язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво імені Соломії Павличко «Основи» припинити дії, що порушують права ОСОБА_5 шляхом вилучення з цивільного обороту книги «Євромайдан - історія в процесі її звершення» загальним тиражем 8000 примірників, виготовленої та введеної в цивільний оборот з порушенням авторського права ОСОБА_5 щодо використання малюнків, які знаходяться на сторінках НОМЕР_1, НОМЕР_2 під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_1» /с.НОМЕР_1/, «ІНФОРМАЦІЯ_2» /с.НОМЕР_2/; стягнути з ТОВ «Видавництво імені Соломії Павличко «Основи» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 1600000,00 гривень та судові витрати. Позивач посилався на таке: у 2014 році відповідачем було видано книгу «Євромайдан - історія в процесі її завершення» загальним тиражем 8000 примірників,яка була видана двома мовами: англійською та українською, кількість сторінок 300. На сторінка НОМЕР_1,НОМЕР_2 вказаної книги розміщено фото малюнків під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_1» /с.НОМЕР_1/, «ІНФОРМАЦІЯ_2» /с.НОМЕР_2/. Автором даних малюнків є позивач, який працює під псевдонімом «ОСОБА_5». Зазначені твори образотворчого мистецтва є єдиною композицією, яка складається з трьох зображень: твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_3», твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_4», твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_5/. Авторство ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвами про реєстрацію авторського права на твір номер НОМЕР_3 та НОМЕР_4. У книзі автором даних зображень зазначається ОСОБА_11. При цьому жодної вказівки на справжнього автора творів не міститься. Позивачем зазначається. Що відповідачем порушено його авторське право. Його авторське право захищається законом. Як зазначає позивач, у відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб,єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи спадкоємці передали свої авторські майнові права. Первинним суб,єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору /презумпція авторства/. Відповідно до вищезазначеного закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Позивач посилається на діючі норми закону та зазначає, що відповідачем було порушено авторське право позивача шляхом використання його творів без зазначення імені справжнього автора та за відсутності дозволу останнього. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що 01 травня 2014 року між ним та ОСОБА_12 було укладено авторський договір про передачу невиключних прав на використання творів, перелік яких зазначений у додатку номер 1 від 01 травня 2014 року, відповідно до умов якого вартість використання одного двору, створеного позивачем, було визначено у сумі 100,00 гривень за кожне використання твору. Таким чином, використовувати твори мали лише позивач, який зберіг за собою право на використання твору та право набувачі, які отримали відповідні права за аналогічними договорами. Розмір майнових збитків позивач оцінив в 1600000,00 гривень. У судове засідання позивач не з,явився, його представник ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача Пасенюк К.О. та Родін Р.В. у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, посилаючись на те, що в 2014 році відповідачем було видано книгу «Євромайдан - історія і процесі її завершення». На сторінках НОМЕР_1, НОМЕР_2 даної книги було розміщено два малюнка під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2». Автором даних малюнків є позивач? який працює під псевдонімом «ОСОБА_5». В книзі, як зазначає позивач, автором даних зображень зазначається ОСОБА_11. При цьому жодної вказівки на справжнього автора творів не міститься. Відповідачем не було порушено авторське право позивача з огляду на те, що відповідно до ст.. 21 Закону України «Про охорону авторських та суміжних прав» у цьому випадку відповідач мав право опублікувати твори без згоди автора. В книзі опубліковано лише фотографічні твори. Відповідач при публікації вказаної книги дотримався норм українського та міжнародного законодавства в сфері захисту авторських прав і жодним чином не порушив особистих немайнових прав автора. Крім того, як зазначає відповідач, фотографічні твори, використані ним у книзі є окремим і самостійним суб,єктом авторського права, які було законно використано при публікації визначеного видання. Такі фотографічні твори є оригінальними та не є репродукціями творів позивача, оскільки при їх створенні ОСОБА_11 - професійним фотографом, було внесено його власну творчу складову. Тому відповідач вважає. що при публікації книги використано саме фотографічні твори, створені ОСОБА_11. В той же час, особливістю творів образотворчого мистецтва є зв,язок з матеріальним носієм, на якому вони зафіксовані. У відповідності до п.2 ст.442 ЦК України, на яку посилається відповідач, твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здоров,ю та моральності населення. Самовільне нанесення написів, малюнків на фасадах будинків в населених пунктах. Що протиправно змінюють зовнішній вигляд будинків та споруд є посяганням на громадський порядок та інститут права власності. Позивач створив два зображення на фасаді будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п. 97 Зведеного переліку об,єктів культурної спадщини Печерського району міста Києва станом на 01 січня 2015 року вказаний будинок є об,єктом культурної спадщини. Відповідач вважає, що у позивача не могло виникнути авторське право на твори, оскільки їх було створено та обліковано шляхом завдання шкоди громадському порядку, в порушення чинного законодавства. Крім того, обґрунтування обчислення завданих збитків відповідач зазначає наступне:? 01 травня 2ц014 року позивачем було укладено авторський договір про передачу невиключних прав на використання творів з ОСОБА_12, за яким останньому надавалось право на розміщення зображень творів на кружках, футболках, інших аксесуарах та розповсюдження будь-яким способом, за що остання мала сплачувати позивачеві по 100 гривень за кожний день використання твору. Таким чином, вказаний договір є комерційним, а саме з метою реалізації продукції,, на якій зображено твори, автором яких є позивач. Згідно зі ст.150 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Відповідно до ст.. 164 КУПАП, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб,єкта господарювання або без додержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушення умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом тягне за собою накладення штрафу. Як вбачається з укладеного договору, ОСОБА_12 не є суб,єктом підприємницької діяльності, а тому не могла реалізувати права, надані їй за вказаним договором, а тому ствердження позивача про те. що він отримав би винагороду за вказаним договором є безпідставними.

Суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню за таких підстав: у 2014 році відповідачем ТОВ «Видавництво імені Соломії Павличко «Основи» було видано книгу «Євромайдан - історія в процесі її звершення» . Дана книга була видана двома мовами: українською та англійською, кількістю сторінок 300. На сторінках НОМЕР_1, НОМЕР_2 розміщено два фото малюнків під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_1», сторінка НОМЕР_1, «ІНФОРМАЦІЯ_2» сторінка НОМЕР_2. Як встановлено у судовому засіданні, автором цих малюнків є позивач ОСОБА_5, який працює під псевдонімом «ОСОБА_5» та зазначається в правому нижньому кутку вищезазначених творів. Зазначені твори образотворчого мистецтва є єдиною композицією, яка складається із трьох зображень, а саме: твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_3», твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_4», твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_5/. Авторство ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвами про реєстрацію авторського права на твір номер НОМЕР_3 та НОМЕР_4. У книзі автором даних зображень зазначається ОСОБА_11. При цьому жодної вказівки на справжнього автора творів не міститься. Право авторів на їх твір захищається Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів, підписаною 24 липня 1971 року, ратифікованою Україною 25 жовтня 1995 року. Відповідно до ст.. 9 Конвенції, автори літературних і художніх творів охороняються цією Конвенцією, користуються виключним правом дозволяти відтворення цих творів будь-яким чином і у будь-якій формі. Відповідно до ст.. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної , творчої діяльності або на інший об,єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та/або майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об,єктів права інтелектуальної власності визначається ЦК України та іншими законами. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до ч.7 Закону України «Про авторське правові суміжні права» є автори творів, зазначених у частині 8 вказаного закону,їх спадкоємці та особи, якими автори чи спадкоємці передали свої торс які чи майнові права. Первинним суб,єктом, якому належить авторське прав, є автор твору. Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року номер 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», первинним суб,єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору /презумпція авторства/. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. У відповідності до ст..14 вказаного закону автору належать такі особисті немайнові права: вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо. Відповідно до ст.. 32 вказаного Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Відповідно до ст.. 427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до ЦК України, інших відповідно до ст.. 440 ЦК України та ст.15 зазначеного Закону автору належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. У відповідності до ст.. 442 ЦК України ніхто не має права опубліковувати твір не згоди автора, крім випадків, встановлених ЦК України та іншими законами. У відповідності до ст.50 вищевказаного Закону порушенням авторського права і суміжних прав, що дає підстави для судового захисту є чинення будь-якою особою дій, які порушують особисті майнові права, визначені ст..ст. 15,39,40,41 вищезазначеного Закону. Судом встановлено, що відповідачем допущено порушення авторського права позивача шляхом використання його творів без зазначення імені справжнього автора та за відсутності дозволу автора. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про видавничу справу», видавець зобов,язаний дотримуватись норм авторського права, що завдало позивачеві майнового збитку. У відповідності до ст. 15 вищевказаного закону автор має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватись у формі одноразового /паушального/ платежу, відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору /роялті/ або комбінованих платежів. Посилання відповідача на ті обставини, що у книзі було опубліковано лише фотографічні твори, вичерпний список авторів яких наведено на сторінці 278 суд до уваги не приймає, оскільки в книзі дійсно вказано ім.,я автора фотографічного твору, але не вказано автора твору та не отримано його згоди на публікування його малюнків. Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на порушення автором малюнків вимог чинного законодавства щодо здійснення написів, позначок на нерухомому об,єктів культурної спадщини без письмового дозволу відповідного органу культурної спадщини. Дійсно у відповідності до ст.. 97 Зведеного переліку об,єктів культурної спадщини Печерського району міста Києва станом на 1 січня 2015 року будинок номер 4 по вулиці Грушевського у Печерському районі міста Києва є об,єктом культурної спадщини. Але, незалежно наведених відповідачем обставин, останнім не доведено що позивачеві не належить авторське право на створені малюнки на будинку номер 4 по вулиці Грушевського у місті Києві, оскільки позивачем саме на вказані малюнки надані свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Стосовно розміру та порядку виплати авторської винагороди позивач виходив із умов договору, укладеного між ним та коваль В.Б. від 01 травня 2014 року. Виходячи з вказаного, об,єму тиражу та кількості об,єктів творів, позивач просив стягнути з відповідача 16000000,00 гривень. Відповідач взагалі не погоджується з вказаним розміром, посилаючись на те. що позивачем не надано будь-якого доказу, що за вказаним договором продана хоча б одна кружку чи футболка. Більш того, договір укладено з особою на комерційній підставі, яка не може здійснювати таку діяльність. Суд вважає що сума 1600000,00 гривень, яку просив стягнути відповідачам не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні. Але суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в сумі 400000,00 гривень, при цьому приймає до уваги кількість примірників, яка складає 8000; вартість одного примірника книги - 350,00 гривень; кількість творів, що належить позивачеві як автору, яка складає два, що розташовані на сторінках НОМЕР_1, НОМЕР_2 вказаної книги. Позовні вимоги в частині щодо вилучення з цивільного обороту книги «Євромайдан - історія в процесі її звершення» загальним тиражем 8000 примірників задоволенню не підлягає, оскільки частина примірників реалізована, її кількість встановити неможливо, крім того, визначаючи розмір авторської винагороди, суд виходив із кількості примірників та вартості одного примірника, тобто не частини реалізованих примірників. Більш того, суд приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що частину примірників було подаровано, частина знаходиться на реалізації.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

В цілях забезпечення позову у відповідності до ст. ст. 151, 152 ЦПК України судом заборонено відповідачеві здійснювати реалізацію книги «Євромайдан - історія в процесі її звершення» та накладено арешт на грошові кошти відповідача в розмірі суми позову 1600000,00 гривень. Таким чином, у відповідності до ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову підлягають частковому скасуванню в частині заборони відповідачеві здійснювати реалізацію книги «Євромайдан - історія в процесі її звершення» та в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 1200000,00 гривень.

На підставі ст.ст.16, 418, 427, 440, 442 ЦК України, Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про видавничу справу», керуючись ст.ст. 213 - 215, 208, 209 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво імені Соломії Павличко «Основи» про захист порушених акторських прав та відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво імені Соломії Павличко «Основи» /Ідентифікаційний код юридичної особи 38151048/ на користь ОСОБА_5 /Ідентифікаційний номер НОМЕР_5/ матеріальну шкоду в сумі 400000,00 гривень та судовий збір в сумі 3897,60 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення в Апеляційний суд міста Києва через Печерський районний суд міста Києва, особами, що не були присутні при проголошенні рішення - в той же час з дня отримання ними копії рішення.

Суддя