Рішення

від 15.12.2015 по справі 910/28471/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015Справа №910/28471/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/28471/15

за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фігаро»;

про стягнення 9081,05 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Цимбаліст В.В., довіреність 155/1/03-49 від 12.01.2015р.;

від відповідача: Киянченко С.В., директор, наказ № 1 від 01.12.1995р.;

Бондарчук В.С., довіреність № 1 від 10.12.2015р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фігаро» (надалі - відповідач) про стягнення 9081,05 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 142-04 оренди нежитлового приміщення від 27.04.2004р. у визначений строк не розрахувався за користування об'єктом оренди, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 6898,73 грн. з орендної плати та 201,10 грн. компенсації витрат за користування земельною ділянкою, за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 1309,72 грн., 3% річних - 83,24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 588,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2015р. порушено провадження у справі № 910/28471/15, розгляд справи призначений на 19.11.2015р.

Ухвалою суду від 19.11.2015р. суд відклав розгляд справи на 15.12.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.

11.12.2015р. через відділ діловодства від представника відповідача отримано заперечення на позовну заяву.

Присутнім у судовому засіданні 15.12.2015р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, обґрунтовуючи наведеними у відзиві обставинами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2004р. між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) було укладено договір № 142/04 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.1.1 якого на підставі рішення Голосіївської районної в місті Києві Ради від 25.03.2004р. № 24/05 п.2.9 та ордеру № 137-04 від 27.04.2004р. орендодавець передає, а орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, знаходиться за адресою: вул. Лятошинського, 4 і розташоване на 1 поверсі (сходи), площею 5,1 кв.м., використовується для перукарні.

За умовами п.3.1 договору, розмір орендної плати встановлюється орендодавцем згідно з рішенням сесії від 25.12.2003р. № 21/08 Голосіївської районної у м. Києві Ради в розмірі 138,53 грн. без ПДВ.

Термін дії договору встановлюється з 27.04.2004р. до 27.04.2007р. (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору, після закінчення строку дії даного договору, орендар повинен у встановленому порядку звернутись до орендодавця з заявою про укладення договору на наступний період.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з зазначеною в п.5.2 договору заявою, відтак, строк дії спірного договору закінчився 27.04.2007р.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем, що станом на день розгляду справи в суді, відповідач продовжує користуватись приміщенням, що розташоване в м. Києві по вул. Лятошинського, 4, 1 поверх (сходи), площею 5,1 кв.м., що підтверджується Актом про фактичне використання нежилих приміщень від 30.11.2011р., який підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, та скріплений печатками.

Наведене свідчить про фактичне використання відповідачем нежилого приміщення та існування обов'язку з оплати оренди н користь позивача.

Водночас, згідно з п. 2.21 договору, підставою для припинення нарахування орендних платежів по цьому договору є акт передачі орендованого приміщення орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.

Так, згідно з п.1 Акту від 30.11.2011р. встановлено, що сума до сплати за фактичне користування приміщеннями за грудень 2011 року складає 391,98 грн. без ПДВ. Крім орендної плати орендар компенсує орендодавцю його видатки по платі за землю, яка складає 13,70 грн. Розмір плати за наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Проте, відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем з оплати оренди протягом періоду з 01.02.2015р. по 31.10.2015р., у зв'язку з чим у відповідача станом на 01.11.2015 року виникла заборгованість перед позивачем по оплаті оренди в розмірі 6898,73 грн. та по оплаті компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 201,10 грн.

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті оренди в суті 6898,73 грн. та заборгованість по оплаті компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 201,10 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відносини між позивачем та відповідачем мають цивільно-правову природу договору найму (оренди).

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт несплати за користування об'єктом найму за період з 01.02.2015р. по 31.10.2015р., та не надано доказів оплати оренди або повернення орендованого приміщення позивачу за актом прийому-передачі, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 6898,73 грн. та заборгованості по оплаті компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 201,10 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що припинив здійснювати оплату оренди з 01.02.2015р., у зв'язку з необґрунтованим підвищенням позивачем орендної плати. Також відповідач зазначив, що звертався до позивача з листом про перерахунок орендної плати, який позивачем задоволено не було.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки в погодженому сторонами акті встановлено, що розмір плати за наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць . Також суд звертає увагу на встановлений законодавством обов'язок відповідача здійснювати оплату за користування об'єктом оренди незалежно від результатів господарської діяльності.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача сумі пеня в сумі 1309,72 грн., 3% річних - 83,24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 588,26 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд, враховуючи відсутність між сторонами письмового договору оренди з передбаченою відповідальністю відповідача у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу. пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті оренди, вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 1309,72 грн. пені безпідставною, необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє останні за розрахунком позивача, який доданий до позовної заяви та який є арифметично вірним.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 588,26 грн. є незаконною та задоволенню не підлягає, враховуючи, що орендна плата за актом від 30.11.2011р. вже визначається з урахуванням індексу інфляції, тобто вимога позивача про стягнення інфляційних втрат порушує приписи статті 61 Конституції України, оскільки здійснюється подвійне нарахування інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фігаро» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4; код ЄДРПОУ 19262197) на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) 6898 грн. 73 коп.- основного боргу з орендної плати, 201 грн. 10 коп. - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3% річних - 83 грн. 24 коп. та 963 грн. 43 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.12.2015р.

Суддя А.І. Привалов