донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.12.2015 справа №908/2069/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю №28-07/2015-02 від 28.07.2015р. не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 21 травня 2015 р. (повний текст рішення підписано 10.06.2015р.) у справі№ 908/2069/15-г (суддя Серкіз В.Г.) за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю В«Автосервісний центр В«ПобутрадіотехнікаВ» , м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області простягнення 91 600грн. 00коп ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. у справі №908/2069/15-г позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервісний центр "Побутрадіотехніка", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське про стягнення 91 600 грн. 00 коп. - задоволені у повному обсязі.
Товариством з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що місцевий господарський суд розглянув справу без участі представника відповідача, позбавивши останнього можливості реалізувати право на участь у судовому засіданні за наявності клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю явки представника. Також вважає, при прийнятті рішення господарський суд прийняв до уваги лише доводи позивача, чим позбавив відповідача можливості надати суду докази про незадовільний стан об'єкту оренди.
Позивач проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив. Про час та місце розгляду спеляційної скарги сповіщений належним чином.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі та про відкладення розгляду апеляційної скарги сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервісний центр "Побутрадіотехніка", м. Донецьк звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області про стягнення грошових коштів у сумі 91 600,00грн. за ремонт автомобілів згідно договору оренди транспортного засобу № 02/31/12-10 від 31.12.2009р. та штрафних санкцій, передбачених цим договором.
Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди транспортного засобу № 02/31/12-10 від 31.12.2009р. Як зазначає позивач, відповідачем не здійснено поточний та капітальний ремонт орендованих транспортних засобів, у зв'язку з чим позивачем за власний рахунок проведено поточний та капітальний ремонт орендованого майна, що підтверджує актами наданих послуг № 25 від 13.11.2013р. на загальну суму 40 800,00 грн. та № 4 від 06.02.2014р. на загальну суму 40 800,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, на підставі чого зобов'язання останнього на загальну суму 81 600,00грн., за твердженням позивача, є невиконаним. Також, згідно п. 6.7 договору, позивачем нараховано штраф на загальну суму 10 000, 00грн. (по 5 000,00грн. за кожний автомобіль, переданий в оренду).
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №908/2069/15-г; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Так, п. 1.1. Договору, Орендодавець надає Орендарю за окрему плату та на визначений термін, а Орендар приймає в оренду транспортні засоби (автомобілі) за актом прийому-передачі. Передача автомобілів в оренду формується актом приймання-передачі, який підписується сторонами (п. 1.3 Договору).
Згідно п. п. 2.2.10-2.2.12 Договору, Орендатор зобов'язується нести всі витрати по експлуатації та утриманню автомобіля, а також всі інші, в тому числі і непередбачені витрати, які виникають в процесі експлуатації автомобіля. Забезпечувати своєчасний технічний огляд транспортного засобу. Проводити поточний та капітальний ремонт за свій рахунок, а також здійснювати усі ремонтні роботи для підтримки автомобіля у відповідному технічному стані.
Відповідно до п. 3.5 Договору, за закінченням строку даного договору передати автомобіль Орендодавцю за актом прийому-передачі у робочому стані з урахуванням амортизації експлуатації. При передачі автомобілів складається акт приймання-передачі технічного стану автомобіля. У разі незадовільного стану автомобілів при поверненні Орендатор зобов'язаний провести за свій рахунок ремонт автомобіля або надати Орендодавцю грошові кошти для виконання останнім ремонту автомобіля. Підставою для визначення суми понесених збитків є висновок або рахунок виконаних робіт незалежної станції технічного обслуговування.
Пунктом 6.7 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання п.п. 2.2.1.-2.2.2.14, Оредар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 5 000, 00грн., а також за своїм рішенням може розірвати договір оренди в односторонньому порядку.
Договір вступає в силу з 31.12.2009р. та діє до 31.12.2012р. (п.8.1. договору)
На виконання Договору відповідно до акту приймання-передачі від 31.12.2009р. відповідачу було передано транспортні засоби ПАЗ державний номер НОМЕР_1, ПАЗ державний номер НОМЕР_2 та ИЖ 2717 державний номер НОМЕР_3.
Додатковою угодою від 09.02.2011р. сторони розірвали Договір в частині оренди ИЖ 2717 державний номер НОМЕР_3, який було повернуто за актом приймання-передачі від 09.02.2011р.
За твердженням позивача, відповідачем, в порушення вимог договору та ст.776 Цивільного кодексу України, ремонтні роботи орендованих автомобілів не проводились, внаслідок чого, листом № 20/13/01 від 20.06.2013р. відповідача було повідомлено про необхідність проведення поточного ремонту кузова автомобілю НОМЕР_4 та капітального ремонту кузову ПАЗ 32051 державний номер НОМЕР_2 та надано час до 27.06.2013р. для вирішення питання щодо проведення ремонту. Наразі, доказів направлення/вручення вказаного листа позивачем не надано.
12.08.2013р. складено описи авто НОМЕР_4 та ПАЗ 32051 держаний номер НОМЕР_2, підписані експертом та комісією.
04.09.2013р. між Позивачем та Приватним підприємством В«ІскраВ» підписано Договір на поточний ремонт автомобіля, на виконання умов якого відповідно до наряд-наказу від 04.09.2013р. та акту наданих послуг № 25 від 13.11.2013р. здійснено капітальний ремонт автомобіля НОМЕР_5, вартість якого склала 40 800,00 грн.
26.09.2013р. між позивачем та Приватним підприємством В«ІскраВ» підписано Договір на поточний ремонт автомобіля НОМЕР_4, на виконання умов якого відповідно до наряд-заказу від 26.09.2013р. та акту наданих послуг № 4 від 06.02.2014р. було здійснено ремонт автомобіля НОМЕР_4, вартість якого склала 40 800,00 грн.
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № АТ-0000258 від 03.03.2014р. на суму 81600,00 грн. Доказів надсилання/вручення якого суду не надано.
Листом, який факсом було надіслано Відповідачу та прийнято ОСОБА_5 вх. № 193 від 07.04.2014р., позивач звертався з вимогою про сплату витрат на ремонт транспортних засобів.
04.07.2014р. позивач надіслав відповідачеві рекомендованим листом з описом вкладення Претензію № 39/14 від 03.07.2014р. (копія додана до матеріалів справи). Проте, зазначену Претензію відповідач залишив без задоволення.
За твердженням позивача останній у повному обсязі оплатив Приватному підприємству В«ІскраВ» надані послуги з ремонту автомобілів НОМЕР_4 та ПАЗ 32051 державний номер НОМЕР_2 у розмірі 81 600,00грн. у звязку з чим відповідач, на його думку, зобов'язаний у повному обсязі сплатити зазначені кошти у якості заборгованості за договором, а також, сплатити штраф у розмірі 10 000грн, передбачений п.6.7 Договору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з доведеності та обгрунтованості позовних вимог.
Проте, з такими висновками господарського суду судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням орендарем договірних зобовязань позивачем здійснено капітальний ремонт переданих в оренду автомобілів та сплачено кошти в розмірі 81600,00 грн. на користь виконавця - Приватного підприємтва «Іскра».
У якості підтвердження проведення капітального ремонту Приватним підприємтвом «Іскра», позивачем надано наряди-замовлення на автомобілі НОМЕР_4 та ПАЗ 32051 державний номер НОМЕР_2, рахунок № 9 від 04.09.2013р., рахунок №10 від 26.02.2013р., акти надання послуг №25 від 13.11.2013р., №4 від 06.02.2014р.
Разом з тим, умовами договору, а саме пунктами 2.2.10-2.2.12 Договору, Орендатор зобов'язується нести всі витрати по експлуатації та утриманні автомобіля, а також всі інші, в тому числі і непередбачені витрати, які виникають в процесі експлуатації автомобіля. Забезпечувати своєчасний технічний огляд транспортного засобу. Проводити поточний та капітальний ремонт за свій рахунок, а також здійснювати усі ремонтні роботи для підтримки автомобіля у відповідному технічному стані.
Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1,2 ст. 776 Цивільного кодексу України).
Стаття 801 Цивільного кодексу України встановлює, що наймач зобовязаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, повязані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.
З огляду на викладене, з метою збереження автомобіля у належному стані в разі необхідності обов'язок здійснювати його ремонт покладено на орендаря, який і має нести витрати, пов'язані з цим.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Умовами укладеного між сторонами договору оренди оплата орендарем здійснених орендодавцем витрат за ремонт автомобіля, як заборгованість по вказаному договору - не передбачена.
Дійсно, умовами договору на відповідача покладено обов'язок щодо проведення поточного та капітального ремонту за власний рахунок, а також, здійснення всіх ремонтних робіт для підтримання автомобіля у відповідному технічному стані. (п.2.2.12.)
Однак, при цьому сторонами в договорі не встановлено строку, в період якого вказане зобов'язання повинно бути виконане.
Пунктом 6.7 Договору оренди, передбачено, у разі не виконання або неналежного виконання п.п.2.2.1-2.2.14 , Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 5000грн., а також за своїм рішенням має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку.
Листом № 13/14/02 від 09.08.2013р. позивач повідомив відповідача про одностороннє розірвання Договору на підставі п.7.4. та необхідність повернення транспортних засобів орендодавцю 12.08.2013р. до 10 години. При цьому, доказів направлення/вручення вказаного листа відповідачу позивачем суду не надано.
Одночасно, як зазначено вище, договір вступає в силу з 31.12.2009р. та діє до 31.12.2012р. (п.8.1. договору) Доказів продовження строку дії договору матеріали справи не містять.
Виходячи з чого, судова колегія вважає, що договір припинив дію 31.12.12р.
Відповідно до п. 3.5 Договору, за закінченням строку даного договору відповідач зобов'язаний передати автомобіль Орендодавцю за актом прийому-передачі у робочому стані з урахуванням амортизації експлуатації. При передачі автомобілів складається акт приймання-передачі технічного стану автомобіля. У разі незадовільного стану автомобілів при поверненні Орендатор зобов'язаний провести за свій рахунок ремонт автомобіля або надати Орендодавцю грошові кошти для виконання останнім ремонту автомобіля. Підстави для визначення суми понесених збитків є висновок або рахунок виконаних робіт незалежної станції технічного обслуговування.
В матеріалах справи міститься акт приймання - передачі транспортного засобу від 10.08.2013р. до договору оренди транспортних засобів №02/31/12-10 від 31.12.2013р.
У акті приймання- передачі зазначено, що у зв'язку з порушенням п.п.2.2.1- 2.2.14. договору оренди транспортних засобів договору оренди транспортних засобів №02/31/12- 10 від 31.12.2013р. та на підставі п.7.4 договору Орендодавець прийняв рішення щодо одностороннього розірвання договору №02/31/12-10 від 31.12.2013р. та вилучення транспортних засобів у кількості двох одиниць, а саме: ПАЗ державний номер НОМЕР_1 та ПАЗ 32051 державний номер НОМЕР_2. Також, у зазначеному акті вказано, що орендовані автомобілі потребують капітального ремонту, дефекти виявлені при зовнішньому візуальному огляді.
Акт приймання - передачі транспортного засобу від 10.08.2013р. до договору оренди транспортних засобів №02/31/12-10 від 31.12.2013р. підписаний Орендодавцем ОСОБА_6 та експертом ОСОБА_7
Частина 2 ст.795 ЦК України передбачає, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Сторонами договору оренди у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю В«Автосервісний центр В«ПобутрадіотехнікаВ» (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» (орендар), у зв'язку з чим акт приймання- передачі не приймається судом до уваги, оскільки підписаний не уповноваженою на те особою відповідача, а експертом ОСОБА_7
При цьому не приймаються пояснення позивача щодо неповернення підписаної копії акту приймання передачі представником відповідача, оскільки позивач не був позбавлений права надіслати поштою на адресу відповідача примірник вказаного акту. Доказів здійснення відповідних дій суду не представлено.
Також, судова колегія вважає, що позивачем не доведено розмір понесених витрат за капітальний ремонт автомобілів, оскільки суду не надано доказів того, що експерт ОСОБА_7 має відповідний рівень кваліфікації, володіє спеціальними знаннями.
Отже, зроблені експертом висновки по переліченим вище автомобілям не є достовірними і не мають доказової сили.
Крім того, дослідивши договори на поточний ремонти автомобілів, судом встановлено, що ОСОБА_7, який виступає експертом з визначення розміру вартості капітального ремонту автомобілів, одночасно є директором Приватного підприємства «Іскра».
Також, пунктом 6.9 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення Орендарем капітального та поточного ремонту, а також використання літньої резини взимку, у результаті чого було завдано майнову шкоду автомобілю, Орендар сплачує штраф у розмірі 5 000,00 грн., а також у повному розмірі відшкодовує збитки Орендодавцю.
Пунктом 6.10 Договору, передбачений обов'язок орендатора щодо відшкодування у повному обсязі спричинених збитків у разі експлуатації несправного автомобіля.
Отже, як вбачається з умов договору та чинного законодавства, у відповідача виникає обов'язок щодо відшкодування збитків у разі несвоєчасного здійснення Орендарем капітального та поточного ремонту.
Одночасно, предметом розгляду у данній справі є стягнення орендної плати, при цьому нормативним обґрунтуванням позовних вимог позивачем зазначено ст.526,779,784,785 ЦК України.
В свою чергу, за змістом статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним з правових наслідків порушення зобов'язання (договору).
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч.2. ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст.225 Господарського кодексу України, зокрема:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому, умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
1) протиправність поведінки;
2) збитки, як результат протиправної дії;
3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
4) вина особи, що заподіяла збитки.
На ряду з зазначеним, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Частиною 2 ст.623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Тобто, вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві як підстави позовних вимог та саме на позивача покладається обов'язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:
- по-перше, факт заподіяння йому збитків;
- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;
- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
З огляду на те, що позивачем не надано суду першої інстанції належних доказів в підтвердження понесення витрат (сплати вартості робіт) в розмірі 81 600,00грн., господарський суд дійшов помилкового висновку щодо обгрунтованості позовних вимог. Надані позивачем докази сплати на користь ПП «Іскра» вартості проведеного капітального ремонту у сумі 81600,00грн. не були предметом дослідження у суді першої інстанції, будь - яких клопотань з цього приводу від позивача не надходило. При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовною завою про стягнення збитків, заподіяних йому внаслідок невиконання відповідачем умов договору.
Що стосується стягнення штрафу у розмірі 10 000грн., нарахованого на підставі п.6.7. Договору, колегія суддів вважає їх не обґрунтованими та не приймає їх до уваги з огляду на вищевикладене, оскільки, як вже зазначалось, доказами невиконання відповідачем п.п. 2.2.1.-2.2.2.14 договору позивач вважає акт приймання - передачі від 10.08.2013р. та описи автомобілів від 12.08.13р., які не можуть бути прийнятий судом до уваги у якості належних доказів, оскільки не підписані з боку відповідача та складені без його участі.
Також, в апеляційній скарзі апелянт стверджує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що місцевий господарський суд розглянув справу без участі представника відповідача, позбавивши останнього можливості реалізувати право на участь у судовому засіданні за наявності клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його представника. Проте, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються, виходячи з наступного.
За приписами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в судове засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо явка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В силу статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.
В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю явки представника у судове засідання, надіслане на адресу суду 19.05.2015р. та отримане судом 25.05.2015р., тобто вже після прийняття рішення по справі.
Матеріали справи свідчать про належне повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи.
Отже, відповідач до винесення рішення по справі не був позбавлений можливості представити суду відзив на позовну заяву та надати додаткові документи в обґрунтування своєї правової позиції по справі завчасно. Також, в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача на час прийняття рішення.
Виходячи з чого, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції не порушено норм процесуального права.
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на вищевказані висновки апеляційного суду та спростовані матеріалами справи.
З огляду на зазначене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом безпідставно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Автосервісний центр В«ПобутрадіотехнікаВ» , м. Донецьк
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані невірно, оскаржуване рішення не відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.
Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області підлягає задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. у справі №908/2069/15-г - скасуванню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області - задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. у справі №908/2069/15-г - скасувати.
Прийняти нове рішення у даній справі, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю В«Автосервісний центр В«ПобутрадіотехнікаВ» , м. Донецьк у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» , с. Рибинське Волноваського району Донецької області про стягнення 91 600 грн. 00 коп. у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Автосервісний центр В«ПобутрадіотехнікаВ» (83023, м. Донецьк, вул. Творчеська, буд. 27, код ЄДРПОУ 25599618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ В«ВолноваськаВ» (85735, Донецька область, Волноваський район, с. Рибинське, код ЄДРПОУ 30942418)
920,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Запорізької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Марченко О.А.
Судді: Зубченко І.В.
ОСОБА_3
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2015 |
Оприлюднено | 24.12.2015 |
Номер документу | 54435229 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Марченко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні