Ухвала

від 16.12.2015 по справі 816/234/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Київ К/800/30094/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Козаченко Т.П.,

представника відповідача - Пасько Т.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 816/234/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд" (далі - ТОВ "НВППТ "Зонд") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ), в якому просило, з врахуванням відмови від позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року № 0000472308 та наказ від 09 грудня 2014 року № 2649 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "НВППТ "Зонд".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року закрито провадження у справі за примиренням сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу щодо сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 14 жовтня 2014 року № 0000472308 в частині нарахування зобов'язань у розмірі 1 919 476,50 грн. (у тому числі основний платіж - 1279651 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 639 825,50 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року адміністративний позов ТОВ "НВППТ "Зонд" до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року № 0000472308 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 283 107,00 грн., у тому числі за основним платежем - 188 738,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 94 369,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року в частині задоволення позову залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 12 вересня 2014 року по 18 вересня 2014 року посадовими особами ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "НВППТ "Зонд" по взаємовідносинах з ТОВ "БПК "Газінвестпроект" за листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень, лютий, квітень 2014 року; ТОВ "Інтербуд-центр" за лютий 2014 року; ТОВ "Спецсплав-строй" за січень, лютий 2014 року; ТОВ "Монрей" серпень, вересень, жовтень 2013 року; ТОВ "Укргеопроек" за вересень, жовтень, листопад 2013 року; ТОВ "Будресурс-К" за липень, серпень 2013 року; ТОВ "Атрас-трейдінг" за серпень, жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт від 29 вересня 2014 року №5393/16-01-22-02/23557449.

За висновками перевірки встановлено порушення ТОВ "НВППТ "Зонд" пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 1 471 214,00 грн.,

За висновками акту перевірки, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року № 0000472308, яким ТОВ "НВППТ "Зонд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 206 821,00 грн., з них: за основним платежем в розмірі 1 471 214,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 735 607,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до ГУ Міндоходів у Полтавській області, за наслідками перевірки якого, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Також скарга на податкове повідомлення-рішення відповідача подана до Державної фіскальної служби України, рішенням якої остання залишена без розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До складу валових витрат платника податку належать витрати, які підтверджені первинними документами; пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 цієї ж статті Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахунку) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Суди встановили, що 20 серпня 2013 року між ТОВ "НВППТ "Зонд" (замовник) та ТОВ "Укргеопроек" (підрядник) укладений договір №139-2013, згідно якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: буріння свердловини глибиною 170,0 м для водопостачання розвідувальної свердловини №31 Карайкозівського НГКР біля с. Качаловка Краснокутського району Харківської області.

Замовлення робіт по бурінню водної свердловини було зумовлено виконанням підрядних робіт по бурінню розвідувальної свердловини №31 Карайкозівського НГКР, відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" договору №37/1-06/13 на проведення робіт по спорудженню розвідувальної свердловини №31 Карайкозівського НГКР від 12 червня 2013 року.

Оскільки позивач не мав у наявності дозволу на провадження робіт з буріння свердловин на воду, було залучено для виконання робіт ТОВ "Укргеопроек", як організацію, що має відповідні документи для будівництва водної свердловини.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "НВППТ "Зонд" та ТОВ "Укргеопроек" по виконанню вищевказаних бурильних робіт, останнім виписані податкові накладні №1 від 03 вересня 2013 року на загальну суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 18 000,00 грн. та №9 від 09 жовтня 2013 року на загальну суму 97 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 166,67 грн.

При цьому виконання робіт згідно укладеного договору оформлено актом здачі-приймання виконаних робіт, послуг від 09 жовтня 2013 №142, актом на передачу місцеположення гирла водної свердловини № 31 Карайкозівської площі від 23 серпня 2013 року та в повному обсязі відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача.

Оплата робіт здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Укргеопроек", що підтверджується копіями платіжних доручень.

Фактичне виконання позивачем робіт для замовника ТОВ "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" також оформлено актом на передачу водної свердловини №31 Карайкозівського ГКР після закінчення бурінням від 14 вересня 2014 року.

Також, судами встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість за результатами господарських операцій з придбання у ТОВ "БПК ""Газінвестпроект" хімічних реагентів для буріння на загальну суму 35 000,00 грн, з них ПДВ - 5 833,33 грн, у лютому 2014 року на загальну суму 546 990,00 грн, з них ПДВ - 91 165,00 грн., у квітні 2014 року на загальну суму 362 390,00 грн, з них ПДВ - 60 398,33 грн. згідно договору купівлі-продажу №4/07-2013п від 04 липня 2013 року.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій на підстави вказаного договору позивачем надано до суду наступні первинні документи: специфікації до договору, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання товару.

Оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "БПК "Газінвестпроект", що підтверджується копіями платіжних доручень.

На підтвердження реальності транспортування придбаного товару у ТОВ "БПК "Газінвестпроект" позивачем надано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних.

Фактична поставка хімічних реагентів здійснювалась безпосередньо на свердловини №709 Пролетарського НГКР, №713 Пролетарського НГКР №1 Південно-Бориславської площі, №1 Платівського НГКР та використано в процесі буріння свердловин.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, слід зазначити, незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів, не роблять їх недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, оскільки містять усі необхідні відомості, які дають можливість встановити зміст господарської операції, вартісний вираз, учасників господарської операції тощо.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 816/234/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак