Ухвала

від 18.12.2015 по справі 186/1626/15-ц

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/1626/15-ц

У Х В А Л А

"18" грудня 2015 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С. С. ,

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2015 року Першотравенським міським судом видано судовий наказ про стягнення на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прибрежний» з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а саме за опалення місця загального користування в розмірі 7073,50 гривень, та судові витрати по справі у розмірі 609 гривень 00 копійок.

08 грудня 2015 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про скасування судового наказу у зв’язку з тим, що вона заперечує проти вимог стягувача, посилаючись на те, вона ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

27 листопада 2015 року вона одержала наказ, виданий Першотравенським міським судом Дніпропетровської області 25 листопада 2015 року (суддя Демиденко С. М.), за умовами якого визначено:

1.Стягнути з ОСОБА_1, яка є власником квартири у АДРЕСА_1, на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прибрежний», код ЄДРПОУ 33807683., м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, буд. 30, р/р. 26005301059401, в ДН. ФАБ «ПІВДЕННИЙ», м. Дніпропетровськ, МФО. 306458, заборгованість по компенсації за житлово-комунальні послуги, а саме опаленню місць загального користування в розмірі 7073(сім тисяч сімдесят три) гривні 50 копійок за період з 01 жовтня 2009 року по 01 липня 2014 року.

2.Стягнути з ОСОБА_1, яка є власником квартири у АДРЕСА_2, на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прибрежний», код ЄДРПОУ 33807683., м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, буд. 30, р/р. 26005301059401, в ДН. ФАБ «ПІВДЕННИЙ», м. Дніпропетровськ, МФО. 306458, судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев’ять) гривень 00 копійок.

Відповідно до положень ст.105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) стягувана та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) наказ, що оспорюється; 4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувана; 5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувана; 6) перелік документів, що додаються до заяви. Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статті 121 цього Кодексу.

Обставинами, що свідчать про повну необґрунтованість вимог стягувача вважає наступне:

1.Пропуск стягувачем загального трирічного строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості по компенсації за житлово-комунальні послуги, а саме опаленню місць загального користування в розмірі 7073 (сім тисяч сімдесят три) гривні 50 копійок за період з 01 жовтня 2009 року по 01 липня 2014 року.

2.Щодо вимог про стягнення заборгованості по компенсації за житлово-комунальні послуги, а саме опаленню місць загального користування в розмірі 7073(сім тисяч сімдесят три) гривні 50 копійок за період з 01 жовтня 2009 року по 01 липня 2014 року вбачається спір про право.

Пропуск стягувачем загального трирічного строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості по компенсації за житлово-комунальні послуги, а саме опаленню місць загального користування в розмірі 7073 (сім тисяч сімдесят три) гривні 50 копійок за період з 01 жовтня 2009 року по 01 липня 2014 року.

Звертає увага суду на те, що відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2015 року (провадження № 2-н/200/964/15, справа № 200/1715/15-ц) 18 серпня 2015 року стягувач звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська із про видачу судового наказу з вимогами, тотожними до вимог в даній справі. Заява була повернута стягувачеві. Отже стягувач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості саме 18 серпня 2015 року.

За умовами заяви про видачу судового наказу стягувач просив суд стягнути заборгованість з боржника з 01.10.2009 року по 01.07.2015 рік (включно).

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За умовами ст. 257 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За умовам ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконай перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимог виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

За умовами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з того, що між сторонами (стягувачем та боржником) щодо стягнення заборгованості наявний спір про право, судовий наказ має бути скасований з роз'ясненням стягувачеві судом про те, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову

Щодо вимог про стягнення заборгованості по компенсації за житлово-комунальні послуги, а саме опаленню місць загального користування в розмірі 7073 (сім тисяч сімдесят три) гривні 50 копійок за період з 01 жовтня 2009 року по 01 липня 2014 року вбачається спір про право.

Слід звернути увагу на те, що за умовами заяви про видачу судового наказу стягувач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає про те, що загальна площа квартир у будинку становить 7529,8 кв.м., загальна площа місць загального користування у будинку становить 1791,27 кв.м. Виходячи з норм ст. 20 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ; п. 5, ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; ст. ст. 319, 320, ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України; ст. ст. 67, 68 Житлового кодексу Української PCP (а не України, адже Житловий кодекс України тільки в проекті), стягувач вважає, що на один метр площі квартир у будинку пропорційна відносність 0,2378 кв.м. місць загального користування.

Але заява не містить інформації про те, що до місць загального користування включені приміщення паркінгу і кожне місце у паркінгу належить окремим користувачам (власникам) автомобілів, власникам квартир у будинку № 30 на вул. Миронова у місті Дніпропетровську, і саме паркінг використовується окремими власниками для задоволення власних особистих потреб у зберіганні власного майна (автомобілей). Не зазначено стягувачем інформацію про те, що боржник не користується паркінгом і не має закріпленого місця для зберігання власного автомобіля, у зв’язку з чим включення паркінгу, що закріплений за окремими мешканцями (власниками) квартир багатоквартирного будинку, до місць загального користування є необґрунтованим, а стягнення плати за опалення таких місць загального користування, як паркінг, є безпідставною. Інформацію про цільове призначення визначених стягувачем місць загального користування слід витребувати від стягувана. Крім того, від стягувача слід витребувати інформацію про наявність на території багатоквартирного будинку місць для паркування автомобілів із зазначенням власників (або користувачів) такими місцями для паркування.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов’язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов’язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» Кожний співвласник несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Виходячи з того, що паркінги не відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку, включення площі таких нежитлових приміщень до площі спільного майна багатоквартирного будинку є незаконним, а зобов’язування власника (Боржника) до здійснення компенсації за опалення місць, що не мають статусу місць загального користування і спільного майна, суперечить ст. 19 Конституції України.

Враховуючи те, що в порядку наказного провадження стягнення заборгованості, щодо якої є спір про право, виключає можливість розгляду справи саме у вищезазначеному поряду, оскаржуваний судовий наказ підлягає скасуванню з роз'ясненням стягувачеві судом про те, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Відповідно до ч.8 ст.105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змінити судовий наказ.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила.

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст.104 ЦПК України боржник має право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.

Згідно ч.8 ст.105 1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змінити судовий наказ.

Враховуючи заперечення заявника, які підлягають ретельній перевірці, суд вважає за необхідне скасувати судовий наказ від 25 листопада 2015 року Першотравенського міського суду (справа №186/1626/15-ц) про стягнення з ОСОБА_1 на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прибрежний» заборгованості за опалення місць загального користування в розмірі 7073,50 грн., та судових витрат по справі у розмірі 609,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105-1, 106 ЦПК України ,суд

УХВАЛИВ:

Скасувати судовий наказ від 25 листопада 2015 року Першотравенського міського суду (справа № 186/1626/15-ц) про стягнення з ОСОБА_1 на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прибрежний» заборгованості за опалення місць загального користування в розмірі 7073 (сім тисяч сімдесят три) гривні 50 копійок, та судових витрат по справі у розмірі 609 (шістсот дев’ять) гривень 00 копійок.

Суд роз’яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /ОСОБА_2С./