Постанова

від 13.12.2010 по справі 8646/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 грудня 2010 р. № 2-а- 8646/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал-Інвест" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал-Інвест", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова (надалі відповідач), в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0001531520/0 від 16.06.2010 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податкової інспекцією у Жовтневому районі м. Харків був складений Акт документальної невиїзної перевірки податкової декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Укр-Метал-Інвест» №1257115-02-36 від 09.06.2010 року. За результатами перевірки, податковою інспекцією винесено податкове повідомлення - рішення № 0001531520/0 від 16.06.2010 року за порушення позивачем ОСОБА_3 України "Про податок на додану вартість". Рішенням ДПІ позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12113,92 грн. (за основним платежем 8 652,30 грн. та за штрафними санкціями 3461,12 грн.). Підприємство вважає вказане рішення податкового органу неправомірним, і тому просить визнати його недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов зазначено, що згідно наданої до податкової інспекції позивачем декларації з податку на прибуток за 2009р. від 05.02.2010р. № 88115, та додатку К 1/1 у підприємства знаходились залишки товарних запасів в сумі 43264, 00 грн., стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах. Однак позивачем була надана декларація з податку на додану вартість за лютий 2010р. від 16.03.2010р. № 5118, платником не визнаний умовний продаж товарів за звичайними цінами та не відбулось збільшення суми податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання. 23.02.2010 року позивача було виключено з Реєстру платників ПДВ згідно з п.п. "г" п. 9.8 ст. 9 ОСОБА_3 України № 168/97- ВР від 03.04.1997р. Копію акту анулювання реєстрації було направлено позивачу поштою разом з листом про повернення свідоцтва платника ПДВ. Лист повернувся до ДПІ з відміткою пошти: "за спливом терміну зберігання". Внаслідок наведеного, позивачем було порушено п. 9.8 ст. 9 ЗУ "Про податок на додану вартість". На підставі неможливості вручення акту підприємству, інспектором відділу адміністрування була складена довідка № 31/15-15-02-36 від 01.04.2010р. Таким чином, позивачем було порушено п. 9.8 ст. 9 ОСОБА_3 України "Про податок на додану вартість", сума ПДВ невизнаного платником умовного продажу товарів по товарним запасам складає 43264, 00 х 20% = 8652, 80 грн. Сума нарахованого податкового зобов'язання у розмірі 12 113, 92 грн.(за основним платежем 8 652,30 грн. та за штрафними санкціями 3461,12 грн.) за оскарженим рішенням - є цілком обґрунтованою та правильною.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав письмові заперечення на позов, проти задоволення позову заперечував.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 18.04.2000 року виконавчим комітетом Харківської міської ради було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Укр-Метал-Інвест" та видано свідоцтво Серії А00 № 509586 про державну реєстрацію юридичної особи, іден. код 30885046, код ЄДРПОУ 30885046. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал-Інвест" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Жовтневого району м. Харкова.

За матеріалами справи, 09.06.2010 року Державною податкової інспекцією у Жовтневому районі м. Харків було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Укр-Метал-Інвест" з питання визнання умовного продажу товарних залишків на день анулювання реєстрації платника ПДВ.

Результати перевірки оформлені актом № 1257/15-02-36 від 09.06.2010року.

За наслідками перевірки, податковою винесено податкове повідомлення - рішення № 0001531520/0 від 16.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 113, 92 грн., з яких 8 652, 80 грн. - основний платіж, 3 461, 12 грн. - штрафні санкції.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючим було встановлено, що як платник ПДВ ТОВ "Укр-Метал-Інвест" зареєстровано 28.04.2000року, свідоцтво платника ПДВ № 29452808 анульоване 23.02.2010року.

Також, в цьому ж акті перевірки зазначено, що підприємство ТОВ ВКФ «Укр-Метал-Інвест» було виключене з реєстру платників ПДВ 03.07.2009 р.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ було анульовано 23.02.2010 року, коли розпочався процес ліквідації ТОВ ВКФ «Укр-Метал-Інвест».

Відповідно до вимог п. 9.8 ст. 9 ОСОБА_3 України "Про податок на додану вартість", платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Суд відзначає, що вищевказана норма ОСОБА_3 стосується товарних залишків або основних фондів, на які був нарахований податковий кредит. Разом з тим, в даному випадку, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, у товарних залишках ТОВ "Укр-Метал-Інвест" залишався металобрухт, на який при придбанні податковий кредит не нараховувався, оскільки, відповідно до п 11.44. ОСОБА_3 України "Про податок на додану вартість", тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД було затверджено Кабінетом Міністрів України.

Також з акту перевірки вбачається, що інспектором ДПІ при проведенні перевірки було використано декларацію з податку на прибуток за 2009 рік від 05.02.2010 р. за реєстраційним № 88115, додаток К 1/1 від 05.02.2010 року за реєстраційним № 88116, податкова декларація з ПДВ за лютий 2010 року від 16.03.2010 року за реєстраційним номером 5118. При цьому первинні документи, у тому числі договір купівлі - продажу, податкові накладні, накладні, у підприємства не витребовувались.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб дій органів державної податкової служби України під час здійснення контролю за платниками податків з питання повноти нарахування податкових зобов'язань визначений п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 ОСОБА_3 України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , п.п. В«бВ» якого передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Аналогічне по суті правило міститься і в п.11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом -Інструкція), де указано, що податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Вимоги до оформлення акту перевірки встановлені Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205; далі за текстом -Порядок), згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку); за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті (п.п.2.3.2 Порядку).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, відповідачем - Державною податковою інспекцію Жовтневого району м. Харкова не було дотримано вищевказаних приписів законодавства, а висновок щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал-Інвест" ОСОБА_3 України В«Про податок на додану вартістьВ» - не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що оскільки вимога про визнання правового акту індивідуальної дії недійсним спрямована на втрату таким актом юридичної сили, а отже, за своїми юридичними наслідками є тотожньою скасуванню правового акту індивідуальної дії, то з огляду на приписи абз.2 ч.2 ст.162 КАС України позов належить задовольнити у спосіб скасування спірного акту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 12, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал-Інвест" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення рішення недійсним - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2010 року № 0001531520/0.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2010 року.

Суддя Панченко О.В.