Рішення

від 15.12.2015 по справі 904/8741/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.15р. Справа № 904/8741/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-В", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 69 018,96 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № ББУ/ПУ433/ВП/14 від 16.12.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вавілон-В" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості у сумі 69 018,96 грн., з яких: основна сума боргу - 35 184,00 грн., 3% річних - 1 026,60 грн., інфляційні втрати - 17 070,02 грн., пеня - 15738,34 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 13-16/424-КП/И від 28.11.2013 року в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 35 184,00 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 15 738,34 грн. та 3% річних у сумі 1 026,60 грн. за загальний період із 29.09.2014 року по 18.09.2015 року, а також інфляційні втрати у сумі 17070,02 грн. за період із жовтня 2014 року по серпень 2015 року.

Позивач у судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові.

15.12.2015 року представник позивача за допомогою електронного засобу зв'язку подав до канцелярії суду письмові пояснення з додатковими обґрунтуваннями позовних вимог. Разом з тим просив розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на пункти 4.3., 4.4., 4.5. договору та пункт 3. специфікації від 07.07.2015 року та вважає, що календарною датою початку строку виконання грошового зобов'язання буде дата, вказана представником покупця на видатковій накладній, у зв'язку з чим ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не порушило свого зобов'язання з оплати отриманого товару, а звернення позивача про примусове стягнення заборгованості є передчасним.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення з підстав, зазначених у відзиві.

10.12.2015 року представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись при цьому на те, що ухвалою господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 910/28515/15 предметом спору якої є тлумачення умов спірного договору, а саме пункту 4.4. договору поставки № 13-16/424-КП/І від 28.11.2013 року. Таким чином, відповідач вважає, що результат розгляду справи №910/28515/15 вплине на вирішення спору щодо стягнення заборгованості.

У судовому засіданні 15.12.2015 року представник відповідача подав письмове клопотання про залишення позову без розгляду внаслідок ненадання позивачем витребуваних судом документів - товаро-транспортної накладної на поставку спірного товару.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 15.12.2015 року заявив усне клопотання про призначення у справі судової колегії.

Розгляд справи призначався на 26.10.2015 року та на 24.11.2015 року

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 року за клопотанням представника відповідача строк розгляду спору продовжено на 15 днів до 15.12.2015 року включно та призначено розгляд справи на 10.12.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 15.12.2015 року.

У судовому засіданні 15.12.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 року між Публічнимо акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - Покупець, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон-В" укладено договір № 13-16/424-КП/И (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція) в асортименті, кількості, у строки, за ціною і якісними характеристиками, визначеними сторонами у цьому договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору покупець зобов'язується прийняти та сплатити поставлену йому продукцію відповідно до умов цього договору.

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами з якісними характеристиками та у строки, узгодженими сторонами у специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідними за своїми якісними показниками, які супроводжуються одним документом про якість та одним товаросупровідним документом (пункт 4.1. договору).

Умови поставки продукції - DDP, відповідно до "Інкотермс-2000". Місце пункту призначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У випадках коли сторонами у специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватись положеннями, затвердженими у міжнародних торгових термінах "Інкотермс-2000" з урахуванням узгоджених сторонами застережень та умов поставок у відповідних специфікаціях (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункту 4.3. договору як доказ поставки постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну; відповідні товаросупровідні накладні: видаткову накладну, товаро-транспортну накладну; сертифікат якості (у разі якщо даний документ передбачений для даного виду продукції) та/або паспорт чи іншу технічну документацію, передбачену для даного виду продукції; сертифікат відповідності (у разі, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації); інструкцію з експлуатації (у разі, якщо даний документ передбачений); технічну документацію, передбачену п. 2.3. цього договору.

Зазначеним пунктом договору також передбачено, що у разі надходження продукції без товаросупровідної документації, що має наслідком неможливість здійснення прийомки за кількістю та/або якістю та/або комплектністю, покупець має право відмовитися від прийомки і на свій розсуд повернути продукцію постачальнику або прийняти її на зберігання. Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцеві витрати, пов'язані зі зберіганням партії продукції або продукції протягом п'яти банківських днів, наступних за днем отримання рахунку.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником про прийняття продукції.

Розрахунки за поставлену продукцію постачальником за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У випадку якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день (пункт 5.3. договору).

Ціни за поставлену постачальником продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору. Загальна вартість кожної партії поставленої продукції вказується у відповідних специфікаціях до договору (пункт 5.2. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору загальна сума договору визначається загальною вартістю усіх специфікацій до цього договору, але не повинна перевищувати 999 000,00 з ПДВ.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Сторони домовились, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань строк дії договору встановлюється до 31.12.2014 року включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами усіх прийнятих на себе зобов'язань (пункт 8.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію (шлагбаум САМЕ G6500 (пульт д/у 5 шт.) на загальну суму 35184,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 184 від 30.07.2014 року, підписаною представниками сторін та скріпленою їх печатками (а.с. 18 том 1).

Товаро-транспортну накладну на доставку продукції позивач суду не надав. У свою чергу представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2015 року пояснив, що така накладна постачальником відповідачеві не передавалася (а.с. 146 том 1).

За статтею 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Жодних заперечень щодо отримання договірної продукції відповідач не має, від її отримання він не відмовився, буд-які докази на підтвердження прийняття її на зберігання (виставляння позивачеві рахунку, пред'явлення претензій тощо) суду не надав.

За таких обставин посилання відповідача на відсутність доказів поставки товару у контексті пункту 4.3. договору є безпідставним.

Дата поставки продукції є доведеною і узгоджується з пунктом 4.4. договору.

За поставлену відповідачеві продукцію останній не розрахувався, що і є причиною виникнення спору.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 5.3. договору оплата за поставлену продукцію мала бути здійснена до 30.09.2014 року.

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо сплати відповідачем грошових коштів у сумі 35 184,00 грн. за отриману продукцію відповідач суду не надав.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 35 184,00 грн. за поставлену продукцію є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.6. договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості неоплаченої продукції.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату поставленого товару за договором розрахована у загальній сумі 15 738,34 грн. за період із 29.09.2014 року по 18.09.2015 року (а.с. 21 том 1).

За статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлюється, що за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Зазначене позивачем не враховано.

Тому заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню та із заборгованості на суму 35184,00 грн. за період із 30.09.2014 року по 30.03.2015 року фактично буде складати 5893,56 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, заявлених до стягнення у сумі 1 026,60 грн., встановлено, що він здійснений невірно. А саме, позивачем не дотримані вимоги статті 253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку заборгованості.

Таким чином, із заборгованості у сумі 35 184,00 грн. заявлені до стягнення 3% річних підлягають зменшенню і за період із 30.09.2015 року по 18.09.2015 року будуть складати 1023,71 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат встановлено, що позивачем допущено помилку при визначенні сукупного індексу інфляції, а тому заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 17 070,02 грн., які розраховані за період із жовтня 2014 року по серпень 2015 року, підлягають зменшенню та з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 148,5% за вказаний період фактично будуть складати 17 064,24 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальній сумі 59 165,51 грн., з яких: 35 184,00 грн. - основний борг, 5 893,56 грн. - пеня, 1 023,71 грн. - 3% річних, 17 064,24 грн. - інфляційні втрати.

Щодо заявлених відповідачем клопотань суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідач не обґрунтував достатніми доказами неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом міста Києва справи № 910/28525/15.

Крім того, згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а тому має здатність самостійно визначитися в питаннях щодо підстав та моменту виконання сторонами зобов'язань відповідно до умов спірного договору.

З урахуванням викладеного правові підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відсутні.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Таким чином, сторона має право доводити обставини справи тими доказами, якими вважає за необхідне.

Враховуючи наявні докази, які містяться в матеріалах справи, суд, оцінивши їх у сукупності, має змогу розглянути дану справу та вирішити спір без товаро-транспортної накладної стосовно якої відповідачем і заявлялося клопотання про її витребування від позивача і щодо якої сам представник відповідача пояснив про її фактичну відсутність.

Відповідно до статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Заявлене представником відповідача клопотання про призначення колегіального розгляду справи не узгоджується із вказаними нормативними приписами, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 044,11 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-В" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-К, офіс 303, ідентифікаційний код 36702639) основний борг у сумі 35184,00 грн., пеню у сумі 5 893,56 грн., 3% річних у сумі 1 023,71 грн., інфляційні втрати у сумі 17 064,24 грн., судовий збір у сумі 1 044,11 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_2