Рішення

від 16.11.2015 по справі 905/2724/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.2015 Справа № 905/2724/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАВ-М», м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІД», м. Маріуполь

про стягнення 3% річних в розмірі 33944, 79 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАВ-М» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІД» про стягнення 3% річних в розмірі 33944, 79 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 03 червня 2015 року №SS-15/8-SFCO. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до Специфікацій до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. З урахуванням часткової сплати сума основного боргу становить: за Специфікацією №1 в розмірі 13286090 грн., за Специфікацією №2 - 13335250 грн., за Специфікацією №3 - 4504670 грн.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних в розмірі 33944, 79 грн.

На підставі викладеного просив стягнути суму 3% річних в розмірі 33944, 79 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але 16 листопада 2015 року надав через канцелярію суду додаткові документи, які долучені до матеріалів справи. Просив розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Надав через канцелярію суду додаткові документи, які долучені до матеріалів справи та відзив на позов, в якому зазначив, що визнав наявність заборгованості за поставлений товар відповідно до договору про поставку №SS-15|8-SFCO від 03 червня 2015 року в розмірі 31126010 грн. зазначив, що договором передбачена відповідальність у вигляді пені. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СТАВ-М» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІД» (Покупець) укладений договір поставки №SS-15/8-SFCO, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, що визначається у відповідній Специфікації до даного договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити Продавцеві його вартість (надалі по тексту - договір).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну товару, порядок здійснення оплати, поставку товарів, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.2 договору поставка відбувається на підставі специфікацій до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін, та є невід'ємною частиною договору, в яких сторонами узгоджуються ціна, кількість, умови поставки, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого об'єму товару.

Загальна вартість товару, що буде поставлено а умовами цього договору, складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених за весь термін дії договору. Вартість (ціна) об'єму товару і вартість (ціна) одиниці (однієї метричної тони) товару визначається у відповідній Специфікації, з врахуванням податку на додану вартість у розмірі двадцять відсотків від ціни (пункти 2.1, 2.2 договору).

Згідно із пунктами 3.1, 3.3 договору сторони домовились, що постачання товару здійснюється Продавцем на умовах, що погоджені сторонами у відповідній специфікації на кожну поставку товару. Строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в специфікаціях.

Кількість товару, що поставляється згідно цього договору, визначається в Специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами цього договору. Кількість партії товару є остаточною на дату поставки та відображається у видатковій накладній (пункти 4.1, 4.2 договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2015 року включно, але у будь-якому разі діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 10.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами складені та підписані Специфікації до договору №№1-3, якими сторони визначили найменування, кількість, вартість товару, строки поставки та оплати товару.

Позивачем складені та виставлені рахунки - фактури №СФ-0000001 від 05 червня 2015 року на суму 4546820 грн., №СФ-0000002 від 06 червня 2015 року на суму 2301360 грн., №СФ-0000003 від 07 червня 2015 року на суму 761960 грн., №СФ-0000006 від 09 червня 2015 року на суму 4419970 грн., №СФ-0000011 від 10 червня 2015 року на суму 1939730 грн., №СФ-0000012 від 11 червня 2015 року на суму 822590 грн., №СФ-0000013 від 12 червня 2015 року на суму 585660 грн., №СФ-0000035 від 16 червня 2015 року на суму 1856890 грн., №СФ-0000044 від 16 червня 2015 року на суму 692080 грн., №СФ-0000038 від 16 червня 2015 року на суму 669530 грн., №СФ - 0000045 від 17 червня 2015 року на суму 1960210 грн., №СФ-0000046 від 18 червня 2015 року на суму 5114750 грн., №СФ-0000047 від 19 червня 2015 року на суму 856080 грн., №СФ-0000059 від 21 червня 2015 року на суму 1485430 грн., №СФ-0000060 від 22 червня 2015 року на суму 700280 грн., №СФ-0000056 від 21 червня 2015 року на суму 845830 грн., №СФ-0000057 від 22 червня 2015 року на суму 3658840 грн.

На виконання умов договору позивачем поставлений товар за Специфікацією №1, що підтверджується видатковими накладними: №№ РН-0000001 від 05 червня 2015 року на суму 4546820 грн., РН-0000002 від 06 червня 2015 року на суму 2301360 грн., РН-0000003 від 07 червня 2015 року на суму 761960 грн., РН-0000006 від 09 червня 2015 року на суму 4419970 грн., РН-0000011 від 10 червня 2015 року на суму 1939730 грн., РН-0000012 від 11 червня 2015 року на суму 822590 грн., РН-0000013 від 12 червня 2015 року на суму 585660 грн.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом осіб відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей та не заперечується відповідачем, згідно пояснень викладених у відзиві на позов.

Пунктом 6 Специфікації до договору сторони погодили, що відповідно до пункту 2.3 договору покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати прийняття товару.

В якості доказів отримання відповідачем товару та виникнення у останнього грошового зобов'язання за договором, позивачем надані видаткові накладні, за якими відбувалась поставка згідно специфікації №1.

Відповідачем частково здійснена оплата за отриманий товар за договором взагалі в розмірі 2092000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи та актом звіряння взаємних розрахунків.

В наявних матеріалах справи платіжних дорученнях відповідач в якості призначення платежу зазначає договір №SS-15/8-SFCO від 03 червня 2015 року. Сторонами не заперечується наявність заборгованості за поставлений товар за специфікацією №1 в розмірі 13286090 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних в розмірі 20748, 14 грн. за період з 13 липня 2015 року по 31 липня 2015 року на суму боргу 13286090 грн. суд визнає його вірним, 3% річних підлягають стягненню з відповідача в розмірі 20748, 14 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов'язання за Специфікаціями №2 та №3 до договору необхідно зазначити наступне.

Судовими доказами, за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Таким чином, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Первинних документів, які б підтверджували факт поставки за специфікаціями №2, №3 позивачем не надано.

Стосовно наданого позивачем ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2015 року по липень 2015 року суд зазначає наступне.

Чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили, як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку.

У розумінні статей 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який може фіксувати стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами - договором, накладними, рахунками, актами приймання-передачі.

Окрім цього, Акт звіряння взаємних розрахунків не містить посилань на конкретний договір, по якому складено даний акт, відсутня інформація щодо дат поставки продукції та її оплати, відсутні підтвердження заборгованості по оплаті.

Інших доказів на підтвердження передачі товару відповідачу в межах умов договору поставки за специфікаціями №№2,3 позивач суду не надав.

У зв'язку з тим, що позивачем не доведений факт отримання товару відповідачем саме за специфікаціями №№ 2,3 до договору правові підстави для нарахування 3% річних відсутні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАВ-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІД» про стягнення 3% річних в розмірі 33944, 79 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІД» (87556, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зеленського, 41, р/р 26002001138025 в ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 39106064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАВ-М» (54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Луначарського, 38, р/р 26007565506900 в АТ «УкрСибБанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 38925080) 3% річних в розмірі 20748, 14 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІД» (87556, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зеленського, 41, р/р 26002001138025 в ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 39106064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАВ-М» (54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Луначарського, 38, р/р 26007565506900 в АТ «УкрСибБанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 38925080) витрати по сплаті судового збору у розмірі 744, 48 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 16 листопада 2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23 листопада 2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява