Рішення

від 17.12.2015 по справі 909/1271/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р. Справа № 909/1271/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Житловик", вул. В.Стуса,2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", вул. В.Стуса, 1/83, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111; поштова адреса: а/с 14, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111

про стягнення 26531,99 грн. заборгованості

за участю:

від позивача: ОСОБА_1-юрисконсульт, доручення № 8 від 05.01.15,

від відповідача: ОСОБА_2-директор, довідка про включення в ЄДРЮОФОП,

від відповідача: ОСОБА_3-адвокат, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 711 від 20.11.2009,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житловик", м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область про стягнення заборгованості в сумі 26531,99 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.15 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 26.11.15. Ухвалою суду від 26.11.15 розгляд справи відкладено на 17.12.15.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, в їх обгрунтування посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договорів №116 від 15.10.2007 Про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, №31 від 21.06.11 Про постачання теплової енергії в гарячій воді, внаслідок чого виникла заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 26531,99 грн.

Представник відповідача визнав факт надання комунальних послуг, однак у відзиві на позов за вх.№19847/15 від 17.12.15 зазначив, що в рахунок погашення заборгованості за надані комунальні послуги постачав позивачу товари. Доказів, які б свідчили про оплату вартості наданих комунальних послуг відповідач суду не надав.

Також у вказаному відзиві відповідач посилається на нікчемність договору оренди нежитлового приміщення №76 від 01.12.2005. Вказані твердження суд вважає безпідставними, так як вони не стосуються предмету даного спору. Однак, суд звертає увагу відповідача, що оцінка даному договору оренди надана у справі №909/134/14, а саме: рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.14 розірвано Договір оренди нежитлового приміщення №76 від 01.12.2005, укладений між Комунальним підприємством "Житловик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер" та зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер" звільнити та повернути Комунальному підприємству "Житловик" за актом приймання -передачі нежитлове приміщення площею 62,7 кв.м., що знаходиться на третьому поверсі адміністративного корпусу ВКГ КП "Житловик" за адресою: вул. Стуса , 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 вказане рішення залишено без змін.

Також суд вважає за необхідне поновити строк позовної давності приймаючи до уваги той факт, що позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити заборгованість, а також звернення до суду із позовною заявою про розірвання договору оренди та виселення його з орендованого приміщення (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 по справі №909/134/14 міститься в матеріалах справи), однак відповідач умисно не проводив оплату, чим порушив права позивача, спричинивши йому матеріальні збитки.

Відповідно до частини 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне:

На виконання умов договорів договорів №116 від 15.10.2007 Про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, №31 від 21.06.11 Про постачання теплової енергії в гарячій воді позивач надавав відповідачу послуги з постачання холодної води і водовідведення, постачання теплової енергії в гарячій воді за період з січня 2011 року по травень 2014 року на загальну суму 26531,99 грн., що підтверджується актами за надані послуги за січень 2011 року - квітень 2014 року, які підписані представниками обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Факт надання послуг відповідач також визнав в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 розділу ІІ договору №116 від 15.10.2007, оплата за надані послуги проводиться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до п.6.3 договору №31 від 21.06.11 відповідач зобов"язується здійснювати оплату теплової енергії не пізніше семи календарних днів з моменту отримання рахунку, надісланого виконавцем.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Станом на день вирішення спору, відповідачем доказів оплати наданих послуг чи належних доказів в спростування позовних вимог суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 26531,99 грн. заборгованості за комунальні послуги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Житловик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" про стягнення 26531,99 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" (вул. В.Стуса, 1/83, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111; поштова адреса: а/с 14, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111, код 33008132) на користь Комунального підприємства "Житловик" (вул. В.Стуса,2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111, код 03346035) - 26531 (двадцять шість тисяч п"ятсот тридцять одну) грн. 99 коп. основного боргу та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 21.12.15

Суддя Цюх Г.З.