Рішення

від 10.12.2015 по справі 908/5400/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 справа № 908/5400/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Хортиця» (69067, АДРЕСА_1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс-2009» (69084, АДРЕСА_2)

про стягнення 1199770,96 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 16.11.2015 р., паспорт серії СЮ № 116475 від 26.02.2009 р.;

від відповідача : не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 20.10.2015 р. звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Хортиця» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс-2009» про стягнення 12084,43 грн., які складаються з: 62830,69 грн. основного боргу, 4072,81 грн. пені, 3878,29 грн. 3% річних та 49302,64 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 204/13 від 02.04.2013 р. про надання послуг автотранспорту і механізмів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 62830,69 грн. Враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства за порушення відповідачем зобов'язань за договором позивачем нараховані до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 525, 526, 610, 611, 624, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 230, 232 ГК України.

Ухвалою суду від 21.10.2015 року порушено провадження у справі № 908/5400/15, присвоєно справі номер провадження 18/147/15, судове засідання призначене на 19 листопада 2015 р.; розгляд справи відкладався на 10.12.2015 р.; здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 10.12.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача надав суду документи, витребувані судом; у зв'язку з помилковим розрахунком пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в порядку статті 22 ГПК України, надав 10.12.2015 р. заяву про зменшення позовних вимог, На підставі чого, просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс-2009» 119770,96 грн., які складаються з: 62830,69 грн. основного боргу, 4116,83 грн. пені, 48815,42 грн. інфляційних втрат та 4008,02 грн. 3% річних.

Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не порушувала прав та обов'язків сторін та третіх осіб, прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим судом розглянуті позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Одіс-2009» 119770,96 грн., які складаються з: 62830,69 грн. основного боргу, 4116,83 грн. пені, 48815,42 грн. інфляційних втрат та 4008,02 грн. 3% річних.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_1 від 17.11.2015 р. адреса товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс-2009»: 69084, АДРЕСА_3. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Хортиця» (виконавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Одіс-2009» (замовник, відповідач у справі) 02 квітня 2013 року уклали договір про надання послуг автотранспорту і механізмів № 204/13 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що виконавець від свого імені та за рахунок коштів замовника забезпечує виконання перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні на підставі умов договору.

Підставою для одержання вантажу до перевезення є подорожній лист, завірений печаткою виконавця при пред'явленні водієм або іншим представником виконавця документа, що посвідчує особу (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.2.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги, надані виконавцем.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що суми які підлягають до сплати виконавцю за транспортні або інші послуги оплачуються замовником на підставі рахунку-фактури та Акту виконаних робіт не пізніше 3-х банківських днів від дня підписання Акта.

На виконання умов договору позивачем організовані транспортні послуги (перевезення вантажу) та наданий для даних цілей автотранспорт, про що сторонами підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 107296,00 грн. (акт № 93 від 22.07.2013 р., № 106 від 29.07.2013 р., № 125 від 09.08.2013 р., № 150 від 23.09.2013 р.) та виставлені рахунки на оплату цих послуг, а саме: рахунок № 121 від 22.07.2013 р. на суму 44888,00 грн., № 132 від 29.07.2013 р. на суму 7320,00 грн., № 152 від 09.08.2013 р. на суму 31680,00 грн. та № 187 від 23.09.2013 р. на суму 23408,00 грн.

ТОВ «Альянс-Хортиця» та ТОВ «Одіс-2009» 31.07.2013 року уклали угоду про припинення зобов'язання заліком зустрічної однорідної вимоги, згідно якої ТОВ «Одіс-2009» має заборгованість перед ТОВ «Альянс-Хортиця» на загальну суму 110 753,73 грн. за договором № 204/13 від 02.04.2013 р. в т.ч. за рахунком № 121 від 22.07.2013 р. в сумі 44888,00 грн. та за рахунком 132 від 29.07.2013 р., а ТОВ «Альянс-Хортиця» має заборгованість перед ТОВ «Одіс-2009» за договором № 02/04/13 від 02.04.2013 р. по рахункам № 245 від 16.07.2013 р. та № 245/1 від 24.07.2013 р. в сумі 50125,72 грн. Сторони домовились зарахувати заборгованість ТОВ «Одіс-2009» перед ТОВ «Альянс-Хортиця» на суму 50125,72 грн. Отже, відбулось зарахування частини боргу ТОВ «Одіс-2009» за рахунком № 121 від 22.07.2013 р. на суму 18831,99 грн.

Учасниками правочину 02.09.2013 р. укладена угода про припинення зобов'язання заліком зустрічної однорідної вимоги, згідно якої ТОВ «Одіс-2009» має заборгованість перед ТОВ «Альянс-Хортиця» на загальну суму 92281,01 грн., а ТОВ «Альянс-Хортиця» має заборгованість перед ТОВ «Одіс-2009» на загальну суму 27225,00 грн. Сторони домовились зарахувати заборгованість ТОВ «Одіс-2009» перед ТОВ «Альянс-Хортиця» на суму 46108,32 грн. Отже, відбулось зарахування частини боргу ТОВ «Одіс-2009» за рахунком № 121 від 22.07.2013 р. на суму 6883,32 грн. та 12000,00 грн.

Сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період: 30.07.2013 р.-31.08.2013 р. , згідно якого на користь позивача заборгованість склала 46172,69 грн.

ТОВ «Одіс-2009» та ТОВ «Альянс-Хортиця» 07.10.2013 р. укладено угоду про припинення зобов'язання заліком зустрічної однорідної вимоги, згідно якої заборгованість ТОВ «Одіс-2009» перед ТОВ «Альянс-Хортиця» становить 69580,69 грн., а заборгованість ТОВ «Альянс-Хортиця» перед ТОВ «Одіс-2009» становить 6750,00 грн. Сторони домовилися зарахувати заборгованість ТОВ «Одіс-2009» перед ТОВ «Альянс-Хортиця» на суму 6750,00 грн. Отже, відбулось зарахування частини боргу ТОВ «Одіс-2009» за рахунком № 121 від 22.07.2013 р. на суму 6750,00 грн.

Сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період 02.09.2013 р. - 07.10.2013 р., згідно якого заборгованість на 07.10.2013 р. ТОВ «Одіс-2009» перед ТОВ «Альянс-Хортиця» склала 62830,69 грн.

Таким чином, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку № 361 за 01.09.2012 р.-18.09.2015 р. вбачається, що заборгованість за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 93 від 22.07.2013 р. (рахунок № 121 від 22.07.2013 р.) становить 422,69 грн.

Інші послуги, отримані згідно актів № 106 від 29.07.2013 р., № 125 від 09.08.2013 р., № 150 від 23.09.2013 р., залишилися також неоплаченими.

Відповідач зобов'язання щодо вчасної та повної оплати наданих послуг не здійснив, будь-яких претензій щодо якості наданих послуг не заявляв, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 62830,69 грн.

Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості наданих послуг в повному обсязі, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором надання послуг автотранспорту і механізмів від 02.04.2013 р. № 204/13 у розмірі 62830,69 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати наданих послуг автотранспорту і механізмів у розмірі 62830,69 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем. Розмір заборгованості в сумі 62830,69 грн. відповідає даним бухгалтерського обліку сторін спору.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 62830,69 грн. заборгованості за надані послуги задовольняється судом .

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач, враховуючи положення п. 5.3 договору, просив стягнути 4116,83 грн. пені за період прострочення з 02.08.2013 р. по 11.04.2014 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що замовник у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань сплачує виконавцю, відповідно до Закону України № 543/96-ВР, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день просрочки, але не більше простроченого платежу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми діючого законодавства України та умови договору щодо оплати актів протягом 3-х банківських днів, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є виконаним невірно через допущені помилки при визначенні «дня, коли зобов'язання мало бути виконано» за актами № 93 від 22.07.2013 р., № 125 від 09.08.2013 р. та визначенні шестимісячного строку для припинення нарахування пені за актом № 93 від 22.07.2013 р., тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 4116,83 грн. за період з 02.08.2013 р. по 11.04.2014 р. судом задовольняється в частині стягнення 4070,46 грн., в іншій частині позову щодо стягнення 46,37 грн. пені в позові відмовляється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4008,02 грн. за період з 02.08.2013 р. по 13.10.2015 р. та 48815,42 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2013 р. по вересень 2015 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно через допущену помилку при визначенні «дня, коли зобов'язання мало бути виконано» за актом № 125 від 09.08.2013 р., у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення 3% річних задовольняються в частині стягнення 4002,81 грн., в частині стягнення 5,21 грн. 3% річних у позові відмовляється.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення 48815,42 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2013 р. по вересень 2015 р., такою, що підлягає задоволенню.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав; доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача також суду не надано.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про стягнення з позивача в доход державного бюджету України 0,01 грн. судового збору, через його недоплату при звернені (за первісно заявлені позовні вимоги).

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Одіс-2009» (69084, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 36277710, п/р 26008223645500 АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Хортиця» (69067, АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ 38285367, р/р 26009400907800 у ПАТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005) 62830,69 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот тридцять грн. 69 коп.) основного боргу, 4070,46 грн. (чотири тисячі сімдесят грн. 46 коп.) пені, 4002,81 грн. (чотири тисячі дві грн. 81 коп.) 3% річних, 48815,42 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять грн. 42 коп.) інфляційних втрат, 1795,79 грн. (одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять грн. 55 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Хортиця» (69067, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38285367, р/р 26009400907800 у ПАТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005) в доход державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 0,01 грн. (нуль грн. одну копійку) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17 грудня 2015 р.

Суддя В.В. Носівець