Рішення

від 24.11.2015 по справі 917/2268/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.11.2015р. Справа №917/2268/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавазооветпромпостач", вул.Автобазівська, 3, м. Полтава, Полтавська область,36008

до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Росія", с. Кирило-Ганнівка, Зіньківський район, Полтавська область,38151

про стягнення 8198,07 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. №17044 від 24.11.2015 р.)

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№ 154 від 27.10.2015 року

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 7871.88 грн., за Договором поставки товару №102 від 01.09.2013 року, із яких: 2685,95 грн. - пеня; З % річних 158,26грн.; інфляційне збільшення 1503,03 грн.; штраф 3850,83 грн.

20.11.2015 року за вхідним №16919 (канцелярії суду) директор СБК "Росія" ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву. Суд поданий відзив з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

20.11.2015 року за вхідним №16920 (канцелярії суду) директор СБК "Росія" ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи без розгляд справи без участі представника відповідача. Суд подане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

24.11.2015 року за вхідним №17031(канцелярії суду) голова правління ПАТ "Полтавазооветпромпостач" ОСОБА_3 подав заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд подану заяву з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

24.11.2015 року за вхідним №17032 (канцелярії суду) голова правління ПАТ "Полтавазооветпромпостач" ОСОБА_3 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Суд подану заяву з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

24.11.2015 року за вхідним №17044(канцелярії суду) представник позивача ОСОБА_1 подала заяву про зменшення розміру позовних вимог. Суд подану заяву з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд розцінює дану заяву як зменшення розміру позовних вимог та приймає її до розгляду в даному позовному провадженні як таку, що подана відповідно до чинних процесуальних норм. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви. При цьому судом враховано п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступного:

01 вересня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Полтавазооветпромпостач» а Сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом «Росія»» 01 вересня 2013 року був укладений Договір поставки товару № 102 (далі - Договір).

За умовами Договору, Постачальник (ПрАТ «Полтавазооветпромпостач») зобов"язується передати Покупцеві (СБК «Росія»), а Покупець зобов"язується прийняти та своєчасно оплатити ветеринарні препарати (товар).

Товар постачається окремими партіями на підставі заявок Покупця на поставку і видаткових накладних, складених Постачальником на їх основі (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору поставки товару № 102, ціна товару встановлюється в національній валюті України. Ціна за одиницю виміру товару та загальна вартість товару зазначається у видатковій накладній.

Пунктом .4.4 Договору визначено, що оплата за товар проводиться з відтермінуванням на 14 днів.

ПрАТ «Полтавазооветпромпостач» зобов"язання за Договором виконані товар поставлений, що підтверджується: Видаткова накладна № ЗВ-009364 від 05.11.2014 року (Податкова накладна № 36 від 05.11.2014 року) на суму на суму 1248,00 грн.; Видаткова накладна № ЗВ-002187 від 19.03.2015 року (Податкова накладна № 286 від 19.03.2015 року) на суму на суму 30,71 грн.; Видаткова накладна № ЗВ-002188 від 19.03.2015 року (Податкова накладна № 287 від 19.03.2015 року) на суму 9012,24 грн.

СБК «Росія» за отриманий товар розрахувався частково, за видатковою накладною № ЗВ-009364 від 05.11.2014 року в розмірі 1117,92 грн.

Згідно з ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем, станом на 30.06.2015 року, за Відповідачем рахується заборгованість за поставлений Товар в сумі 9173,03грн. (130,08 грн. + 30,71 грн. + 9012,24 грн.).

03 вересня 2015 року Позивач направив Відповідачу ОСОБА_4 № 123 про сплату заборгованості за Договором поставки товару, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, описом та фіскальним чеком. Відповідачем дана претензія залишена без реагування.

Станом на день подання позову до суду заборгованість СБК «Росія» за отриманий товар становить 9173,03 грн.

20.11.2015р. у відзиві на позовну заяву директор СБК «Росія» зазначає, що основна заборгованість за Договором в розмірі 9173,03 грн. кооперативом була сплачена 29.10.2015р. та надав суду копію платіжного доручення. Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 24.11.2015р. сплата боргу в сумі 9173,03 грн. підтверджена позивачем, а спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За невиконання Покупцем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику, за кожен календарний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної протягом відповідного періоду за кожний день затримки від суми заборгованості (п.6.2 Договору).

На підставі викладеного ПрАТ «Полтавазооветпромпостач» та у зв"язку з простроченням виконання зобов'язань за Договором нарахувало СБК «Росія» за період з 03.04.2015р. по 03.10.2015р. пеню в розмірі 2685,95 грн. (відповідно до заяви від 24.11.2015р.)

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2685,95 грн. пені, суд прийшов до висновку, що останній підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків наданих Позивачем за період з 03.04.2015р. по 27.10.2015р. 3 % річних за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання за Договором становить 158,26 грн. Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 158,26 грн., суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство").

Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні втрати -1503,71 грн. за період з 20.11.2014р. по 27.10.2015р. на суму боргу в розмірі 130,08 грн. в розмірі 56,84 грн., за період з 03.04.2015р. по 27.10.2015р. на суму 30,71 грн. в розмірі 4,91 грн. та за період з 03.04.2015р. по 27.10.2015р. на суму 9012,24 грн. в розмірі 1441,96 грн.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1503,71 грн., допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство", суд визнає його правомірним.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за кожний день затримки від суми заборгованості Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 0,2% за кожний день затримки від суми заборгованості (п. 6.2).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Позивачем враховуючи п. 6.2 Договору та ч.6 ст. 231 ГК України нараховано СБК «Росія» штраф в розмірі 3375,67 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 539,97 грн. штрафу суд дійшов висновку про відмову в частині позову виходячи з наступного:

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 6.2 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення

У той самий час згідно з вказаним пунктом договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Судом враховано позицію правову позицію Верховного суду України від 21.10.2015р. по справі №6-2003цс15.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Росія" (с. Кирило-Ганнівка, Зіньківський район, Полтавська область,38151, ЄДРПОУ 03770862) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавазооветпромпостач" (вул.Автобазівська, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ЄДРПОУ 00727216) пеню в розмірі 2685,95 грн., 3% річних в сумі 158,26 грн., інфляційні втрати -1503,71 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 925,03 грн.

3. Відмовити в частині стягнення 3375,67 грн. - штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 01.12.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.