Рішення

від 17.12.2015 по справі 916/4702/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р.Справа № 916/4702/15

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Горбатюку Р.О.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 09.10.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 04.03.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4702/15:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРАНС";

До відповідача: "TAYLENNOR TRADE LP";

про стягнення 52382437,8 грн. , -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» (далі - Позивач) звернулось до „ТАYLЕNNОR ТRADE LPВ» (далі - Відповідач) із позовом про стягнення коштів посилаючись на наступне.

23.07.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 102/1001, за яким Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Миколаївський Морський Торговельний порт у кількості - 1000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 150 доларів США за метричну тонну.

За 2.1 Контракту сторони обумовлено, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 28.10.15р. на 6165,00 доларів США та 28.10.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №504050002/2015/106897 від 28.10.2015р. на суму 6165,00 доларів США.

27.07.2015р. між Сторонами у справі укладено Контракт № 106/1001, за яким Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Одеський Морський Торговельний порт у кількості 1000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 147 доларів США за метричну тонну.

За п.2.1 Контракту сторонами обумовлено, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 13.10.15р. на 13202,07 доларів США та 13.10.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №500060703/2015/009376 від 13.10.2015р. на суму 13 202,07 доларів США.

31.07.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 116/1001, за яким Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Порт «Южний» у кількості 3000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 140 доларів США за метричну тонну.

За п.2.1 Контракту сторони обумовили, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту, Позивач виставив Відповідачу інвойс від 09.10.15р. на 423906,84 доларів США та 09.10.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №500010003/2015/010225 від 09.10.2015р. ЕК10ДР №500010003/2015/010225 від 09.10.2015р. на суму 73 906,84 доларів США, та 29.09.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №500010003/2015/009760 від 29.09.2015р. на суму 350 000,00 доларів США

31.07.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 117/1001, за яким Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Южний морський торговельний порт у кількості 1000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 150 доларів США за метричну тонну.

За п.3.1 Контракту сторони обумовили, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 08.10.15р. на 49 398,00 доларів США та 08.10.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №500010003/2015/010205 від 08.10.2015р. на суму 49 398,00 доларів США.

31.07.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 122/1001, за яким Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Порт „ЮнийВ» у кількості 6000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 140 доларів США за метричну тонну.

За п.2.1 Контракту сторони обумовили, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 09.10.15р. на 850612,84 доларів США та 09.10.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №500010003/2015/010285 від 09.10.2015р. на суму 850 612,84 доларів США.

07.08.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 124/1001, згідно умов якого Позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар у ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» у кількості 3000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 138 доларів США за метричну тонну.

За п.2.1 Контракту сторони обумовили, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 12.10.15р. на 22 655,32 доларів США та 12.10.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №504020000/2015/003717 від 12.10.2015р. на суму 22 655,322 доларів США.

11.08.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 129/1001, згідно умов якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Миколаївський Морський Торговельний Порт» у кількості 1000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 136 доларів США за метричну тонну.

За п.2.1 Контракту сторони обумовили, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 30.09.15р. на 48 380,64 доларів США та 30.09.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №504050002/2015/106151 від 30.09.2015р. на суму 48380,64 доларів США.

14.08.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 132/1001, згідно умов якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Порт «Южний» у кількості 5000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 135 доларів США за метричну тонну.

За п.2.1 Контракту сторони обумовили, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 09.10.15р. на 741015 дол.США та 09.10.2015р. поставив товар, про що свідчить ЕК10ДР № 500010003/2015/010278 від 09.10.2015 р. на суму 741015 дол. США,

31.07.2015р. між сторонами у справі укладено Контракт № 114/1001, згідно умов якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар у Миколаївський морський торговельний порт у кількості 2000 метричних тон та вартість товару - виходячи з 150 доларів США за метричну тонну.

За п.2.1 Контракту сторони обумовили, що платіж Товару виконується Покупцем на умовах 100% передплати згідно виставлених Продавцем інвойсів.

На виконання умов Контракту Позивач виставив Відповідачу інвойс від 31.08.15р. на 42836,25 доларів США та 31.08.2015р. поставив товар, що підтверджується ЕК10ДР №504050002/2015/105396 від 31.08.2015р. на суму 42836,25 доларів США.

Позивач зазначає, що у порушення вимог контрактів, Відповідач свої зобов'язання щодо сплати за отриманий товар не виконав, що є підставою для звернення до господарського суду із даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 612,629,655,656, 662, 663, 664,689,691, 712 Цивільного кодексу України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач з вимогам повністю згоден. Відзив на позов не надав. У засіданні суду 14 грудня 2015 р. пояснив, що дійсно він має борг перед позивачем у вказаній сумі. Проте, у зв'язку з фінансовими труднощями, незмозі його своєчасно сплатити.

В засіданні суду 14 грудня 2015р. оголошено перерву по 17 грудня 2015р. за правилами ст. 77 ГПК України.

В засіданні суду 16 грудня 2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зі змісту ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Керуючись ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Виходячи зі змісту 664 ЦК України, вбачається, що обов'язок продавця передави товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Зі змісту ст. 692 ЦК України, вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З урахуванням викладених обставин та норм матеріального права, вбачається, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, а Відповідач їх порушив оскільки не в повному обсягу сплатив вартість товару, який отримав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 2 198 171,96 доларів США, що еквівалентно 52 382 437,80 (п'ятдесят два мільйоні триста вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять сім гривен 80 кой.) гри. (виходячи з офіційного курсу НЬУ станом на 20.11.2015р. - 23,83 грн. за 1 долар США).

Згідно ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» вбачається: «Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражн»ю комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК.»

Як зазначає Позивач, сторони в усіх контрактах передбачили, що при вирішенні спорів мають керуватися законодавством країни - місце виконання контракту.

Таким чином, оскільки умовами контракту сторони передбачили місце поставки - порти, які перебувають в Одеській області, вбачається, що всі спори з приводу цих контрактів мають згідно законодавства України - в господарську суді Одеської області.

Як випливає з матеріалів справи приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими доказами : вказаними контрактами, розрахунком заборгованості, інвойсами.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача є законними, обґрунтованими і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРАНС" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з „ТАYLЕNNОR ТRADE LРВ» (SUITE 1138, 111 WEST GEORGE STREET, GLASGOW, G2 1QX Scotland, реєстраційний № SL012845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотранс» (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 25, оф. 449/1, код ЄДРПОУ 32078570) борг у розмірі 2198171,96 доларів США, що еквівалентно 52382437,80 (п'ятдесят два мільйоні триста вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять сім гривен 80 коп.) грн., що складається з:

ЕК10ДР №504050002/2015/106897 від 28.10.2015р. на 6165 доларів США;

ЕК10ДР №500060703/2015/009376 від 13.10.2015р. на 13202,07 доларів США;

ЕК10ДР №500010003/2015/009760 від 29.09.2015р. на 350 000 доларів США;

ЕК10ДР №500010003/2015/010225 від 09.10.2015р. на 73906,84 доларів США ;

ЕК10ДР №500010003/2015/010205 від 08.10.2015р. на 49398 доларів США;

ЕК10ДР №500010003/2015/010285 від 09.10.2015р. на 850612,84 доларів США;

ЕК10ДР №504020000/2015/003717 від 12.10.2015р. на 22655,322 доларів США ;

ЕК10ДР №504050002/2015/106151 від 30.09.2015р. на 48380,64 доларів США;

ЕК10ДР №500010003/2015/010278 від 09.10.2015р. на 741015 доларів США;

ЕК10ДР №504050002/2015/105396 від 31.08.2015р. на 42836,25 доларів США;

3. Стягнути з „ТАYLЕNNОR ТRADE LРВ» (SUITE 1138, 111 WEST GEORGE STREET, GLASGOW, G2 1QX Scotland, реєстраційний № SL012845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотранс» (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 25, оф. 449/1, код ЄДРПОУ 32078570) судові витрати по справі у розмірі 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук