Рішення

від 10.12.2015 по справі 927/1316/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

" 10 " грудня 2015 р. Справа № 927/1316/15

Позивач: Підприємство споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств , код ЄДРПОУ 01734974,

юридична адреса: пр-т Миру, 235, м. Чернігів, 14000

поштова адреса: пр-т Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013

Відповідач: Чернігівська міська рада , код ЄДРПОУ 04062015,

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1, 14000

Третя особа, яка мне заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Державна податкова інспекція у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області,

вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: К.С. Гвоздь - головний юрисконсульт юридичного відділу Чернігівської облспоживспілки, довіреність № 1 від 12.10.2015;

від відповідача: К.О. Муляренко - головний спеціаліст юрисконсульт земельних ресурсів Чернігівської міської ради, довіреність №3-24/13-73 від 03.12.2014;

від третьої особи 1: не з'явися;

від третьої особи 2: А.Г. Котун - головний державний інспектор юридичного відділу, довіреність №13854/9/2526/10-0010 від 02.11.2015.

У судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Підприємством споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств подано позов до Чернігівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки №859, який укладено 24.09.2009 між Підприємством споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01734974) та Чернігівською міською радою (код ЄДРПОУ 04062015), зареєстрований у Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр-ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 березня 2010 року за №041083000065, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 0,5166 га, у тому числі: 0,0458 га - землі спільного користування без реального виділення в натурі, розташована за адресою: АДРЕСА_2, з моменту набрання судовим рішенням законної сили;

- зобов'язати Чернігівську міську раду (код ЄДРПОУ 04062015) прийняти від Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01734974) з оренди по акту земельну ділянку площею 0,5166 га в тому числі: 0,0458 га - землі спільного користування, без реального виділення в натурі, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, шляхом підписання надісланого позивачем відповідачеві акта повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.10.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.11.2015 та відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.11.2015 розгляд справи відкладався на 26.11.2015.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.11.2015 розгляд справи відкладався на 10.12.2015 та відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області.

У судове засідання з'явилися уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи-2.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області по справі №927/1316/15 про порушення провадження у справі від 12.11.2015, яка була направлена за місцем реєстрації третьої особи 1, а саме: АДРЕСА_1, повернулася неврученою.

Таким чином, суд вважає, що третю особу ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, саме за адресою реєстрації його проживання.

Представники сторін та третьої особи 2 не заперечували проти розгляду справи без участі ОСОБА_1

Від представників позивача, відповідач та третьої особи клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

Представником позивача подано докази направлення третій особі - ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області позовної заяви та доданих до неї документів, а саме лист №80/м від 09.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дія спірного Договору була продовжена відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст. 764 Цивільного кодексу України. Внаслідок продажу об'єктів нерухомості які знаходяться на спірній земельній ділянці ОСОБА_1 договір припинив свою дію та на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, право користування такою земельною ділянкою перейшло до ОСОБА_1

Щодо другої позовної вимоги позивач зазначає, що оскільки не виконуються умови договору щодо повернення земельної ділянки, то, ураховуючи роз'яснення центральних органів Державної фіскальної служби щодо необхідності складання акта повернення земельної ділянки, позивач змушений платити податок за фактичне користування такою земельною ділянкою. Акт прийому-передачі земельної ділянки потрібен, щоб не було претензій у відповідача щодо погіршення стану земельної ділянки порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду та щоб підтвердити фактичний час використання земельної ділянки для органів ДФС при сплаті орендної плати.

Позивач вважає, що твердження відповідача стосовно відсутності у договорі обов'язку відповідача підписати акт повернення земельної ділянки суперечать п. 18, 31 спірного договору.

При цьому, представник позивача у судовому засіданні 10.12.2015 зазначив, що погоджується з доводами відповідача, що спірний договір є припиненим, але вбачає необхідність встановлення цього саме судом.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, зокрема, посилаючись на те, що після закінчення терміну дії спірного Договору новий договір не укладався, право оренди не реєструвалося, як це передбачено ст. 125, 126 Закону України "Про оренду землі", а тому відповідні правовідносини між позивачем та відповідачем припинені. Підписання акту прийому-передачі при поверненні земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди законом не передбачено.

Право власності на об'єкти нерухомості виникло у ОСОБА_1, договір оренди з новим землекористувачем не укладено, а тому підстав для підписання акту прийому-передачі земельної ділянки з позивачем немає.

Умову п. 31 спірного договору, у якому передбачено, що у разі його припинення або розірвання Орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, передбачених п. 18 цього Договору, не може бути застосовано у даному випадку, оскільки після закінчення договору оренди земельної ділянки позивач клопотав про його поновлення і відповідно є рішення міської ради про поновлення такого договору.

Окрім того, представником відповідача зазначено, що у разі підписання такого акту буде порушено право третьої особи-1, оскільки при поверненні земельної ділянки до земель Чернігівської міської ради, фактично вона переходить до земель запасу міської ради і може бути передана у власність чи надана у користування будь-якій особі. При цьому, на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості, що перебувають у володінні ОСОБА_1, а при відведенні земельної ділянки до земель запасу міста її розмір та конфігурація можуть бути змінені і відповідно зменшені.

При цьому, представник відповідача зазначив, що у разі підписання акту передачі спірна земельна ділянка буде лише вважатися переданої до земель запасу Чернігівської міської ради, оскільки жодний реєстр таких земельних ділянок не ведеться. Представником відповідача у судовому засіданні зазначено, що передача земельної ділянки іншому користувачеві та зменшення її розміру та конфігурації може бути здійснена Чернігівською міською радою, незважаючи на вимоги ст. 120 Земельного кодексу України.

Представником третьої особи-2 надано письмові та усні пояснення по справі, у яких зазначено, що зокрема, що відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до статей 285-287 цього Кодексу.

Надання акту прийому-передачі для припинення нарахування орендної плати за фактичне використання земельної ділянки законом не передбачено. ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області такий акт від орендарів землі не вимагається. Для внесення змін до податкової звітності необхідна уточнююча декларація та уточнюючий документ, а саме договір, рішення суду тощо, а у даному випадку лист з повідомленням про припинення дії договору у зв'язку з закінченням строку його дії.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи-2, перевіривши надані докази та оглянувши у судовому засіданні їх оригінали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом рішенням Чернігівської міської ради сорок першої сесії п'ятого скликання від 27.08.2009 "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова" вирішено передати ПСК "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 5 років, площею 0,5166 га по АДРЕСА_2 для експлуатації адміністративної будівлі та виробничих будівель, у тому числі 0,0458 га - землі спільного користування, без реального виділення в натурі.

Тим самим рішенням Чернігівської міської ради, враховуючи матеріали інвентаризації, постановлено вилучити із постійного користування ПСК "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств земельну ділянку площею 0,0087 га по АДРЕСА_2 за згодою землекористувача.

Як встановив суд, 24.09.2009 між сторонами укладено договір оренди земельної №859 (далі-Договір), відповідно до умов якого Орендодавець (відповідач) надає, а Орендар (позивач) приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку у місті Чернігові для експлуатації адміністративної будівлі та виробничих будівель по АДРЕСА_2.

Відповідно до розділу "Об'єкт оренди" Договору в оренду передається земельні ділянки площею 0,4708 га та 0,0458 га - землі спільного користування без реального виділення в натурі. На земельних ділянках знаходяться адміністративна будівля та виробничі будівлі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 819947,52 грн (158,72 за 1 кв. м.). Земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному користуванню.

Сторонами у п. 6 Договору встановлено, що Договір укладено до 27.08.2014. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно розділу "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, на підставі рішення Чернігівської міської ради від 27.08.2009 (41 сесія 5 скликання). Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі (п. 18).

Відповідно до п. 19 Договору після припинення цього Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному Сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

Окрім того, у розділі "Зміна умов договору і припинення його дії" Договору, сторони визначили, зокрема, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

Підставою припинення Договору є:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності в порядку, встановленому Законом;

- неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від Орендаря та Орендодавця (у разі зміни умов господарювання, внаслідок змін у чинному законодавстві України);

- у разі ліквідації юридичної особи - Орендаря;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Також ч.3 п. 31 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у п. 18 цього Договору.

Відповідно до п. 35 Договору сторони погоджуються, що спірні питання, які виникають у ході виконання цього Договору, вирішуються за згодою сторін. Якщо не буде досягнуто згоди, спір має вирішуватись у суді (господарському суді).

На виконання умов Договору, 24.09.2009 сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду (додаток №2 до Договору).

До закінчення терміну дії Договору позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення дії Договору на новий строк, оскільки земельна ділянка надавалася для утримання належної позивачеві частки нерухомого майна.

Рішенням Чернігівської міської ради (сорок дев'ятої сесії шостого скликання) від 12.03.2015 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам та внесення змін до договору оренди земельної ділянки" вирішено у зв'язку з закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки, ПСК "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств передати земельну ділянку в короткострокову оренду, строком до 27.02.2020, площею 0,4708 га по АДРЕСА_2 для експлуатації адміністративної будівлі та виробничих будівель.

Натомість, 19.03.2015 між ПСК "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі. Зокрема за цим договором передано у власність ОСОБА_1 частину нежитлової будівлі та споруди, які знаходяться в АДРЕСА_2 і розташовані на земельній ділянці площею 0,4708 га.

Договір 19.03.2015 посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Слєдовським М.С. та зареєстровано у реєстрі за №430.

Постановою правління Чернігівської обласної спілки споживчих товариств №34 від 27.03.2015 було постановлено про припинення юридичної особи - Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств шляхом приєднання до Чернігівської обласної спілки споживчих товариств.

Листом №38 від 27.03.2015 до Чернігівського міського голови позивач просив відмінити рішення про укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки об'єкт нерухомості, для утримання якого надавалася така земельна ділянка, належить іншому власнику на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2015.

Окрім того, в матеріалах справи наявна заява від 12.05.2015 про відмову від переважного права на спірну земельну ділянку та вилучення спірної земельної ділянки у позивача. Дана заява отримана відповідачем 12.05.2015.

Також, 30.07.2015 позивачем було надіслано відповідачу заяву №301/3 про припинення договору. До даної заяви додано підписані позивачем проект угоди про припинення договору оренди земельної ділянки №859 та проект акту приймання-передачі з оренди земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_2.

Листом №4694 від 06.08.2015 управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради щодо заяви позивача №301/3 від 30.07.2015 зазначено, що Чернігівська міська рада не приймала рішень щодо скасування п. 15 рішення міської ради від 12.03.2015 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам та внесення змін до договору оренди земельної ділянки", питання про визнання зазначеного рішення, таким, що втратило чинність можливо буде розглянуто після звернення нового власника об'єктів нерухомості, розташованих на спірній земельній ділянці, до Чернігівської міської ради для оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

За приписами ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1, 2 ст. 59 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України та частиною 1 статті 1 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений статтями 123, 124 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таке право оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, договір оренди землі припиняється у разі закінчення терміну, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

За приписами цієї статті Закону договір оренди землі лише підлягає поновленню, а не є поновленим.

Тобто, у Законі України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 12.03.2011, не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі.

До спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи

Такий висновок Верховного суду України викладений у його постановах у справах № 912/1552/13 (3-161гс14), № 44/69 (3-520гс12).

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про неможливість застосування до спірних відносин положень закону щодо автоматичного поновлення договору оренди землі, одночасно відхиляючи протилежні доводи позивача.

Будь-якого правочину щодо поновлення спірного договору сторонами не вчинено та відповідне право користування у встановленому законом порядку не зареєстровано.

За наведених правових норм не може вважатись спірний договір поновленим лише на підставі і зазначеного вище Рішення Чернігівської міської ради (сорок дев'ятої сесії шостого скликання) від 12.03.2015 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам та внесення змін до договору оренди земельної ділянки", яке є лише підставою вчинення відповідного правочину, що надає право на подальше користування земельною ділянкою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний договір припинив свою дію через закінчення терміну, на який його було укладено, а відтак, і відсутній предмет спору щодо розірвання цього Договору.

Закон України "Про оренду землі"" у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, встановлює обов'язок передачі об'єкта оренди орендарю орендодавцем за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору (ст. 15, 17).

Натомість, законодавець прямо не встановлює такі вимоги щодо повернення орендованої земельної ділянки, як і взагалі не визначає будь-який порядок такого повернення.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За змістом положень вказаних норм, суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Одна з визначальних складових принципу захисту цивільних прав та інтересів судом полягає у забезпеченні гарантій права кожної людини на ефективний судовий захист.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Такий висновок робить Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором оренди. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для забезпечення своїх вимог до орендодавця.

Зі змісту приписів ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та положення договору оренди землі від 24.09.2009, зокрема п. 31 Договору, вбачається, що обов'язок передати Чернігівській міській раді орендовану земельну ділянку після спливу строку дії договору оренди землі покладений саме на позивача.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем було вчинено дії, спрямовані на повернення орендованої земельної ділянки відповідно до вищенаведених норм та п. 18, 31 Договору, однак відповідачем спірна земельна ділянка прийнята не була.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами п. 31 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору Орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у п. 18 цього Договору.

Хоча у п. 18 Договору йде мова про порядок передачі земельної ділянки Орендарю, пряме посилання на такий порядок у п. 31 Договору суд тлумачить як необхідність такого застосування і до порядку повернення цієї землі.

Оскільки будь-яких інших договорів сторонами не укладалось а державну реєстрацію цього Договору було вже проведено, згідно діючого на теперішній час законодавства державній реєстрації підлягає саме право а не договір, суд вважає, що застосуванню у спірних відносинах підлягає саме умова щодо складення акту приймання-передачі.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Крім того, ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Правовідносини у сфері оренди землі та оренди будівель або інших капітальних споруд регулюються однією главою Цивільного кодексу України, а саме Главою 58 «Найм (Оренда)».

Зважаючи на подібність таких відносин, а саме: один вид таких цивільних відносин як оренда; у обох випадках це є об'єкти нерухомості; право користування будівлями або іншими капітальними спорудами у передбачених законом випадках підлягає державній реєстрації (ст. 793 ЦК України); передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 1 ст. 794 ЦК України), суд дійшов висновку про можливість застосування до спірних відносин аналогії закону.

Так, ч. 2 ст. 794 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Таким чином, проаналізувавши норми цивільного та земельного законодавства, зважаючи на тлумачення умов Договору та застосування аналогії закону суд дійшов висновку, що вимога позивача про повернення спірної земельної ділянки за актом приймання-передачі є правомірною.

Щодо необхідності надання спірного акту державній податковій інспекції суд звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Основним Законом України - Конституцією України, зокрема ст. 67, передбачено обов'язок кожного сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах, встановлених законом.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у т. ч. орендар.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Як зазначає позивач та визнається іншими учасниками, після закінчення терміну дії Договору 27.08.2014 і до теперішнього часу орендна плата сплачується позивачем.

Договір оренди спірної земельної ділянки між відповідачем та третьою особою-1 до цього часу не укладений.

Отже, після продажу об'єкта нерухомості, який на ній розташований, позивач сплачує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою без фактичного її використання.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За наведених обставин суд зважає на доводи третьої особи-2 та відхиляє доводи позивача про неможливість припинення такої оплати через відсутність спірного акту приймання-передачі.

Згідно з ст. 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, позиція відповідача викладена щодо неможливості застосування умов п. 18, 31 Договору тому, що після закінчення договору оренди земельної ділянки позивач клопотав про його поновлення і є відповідне рішення міської ради про поновлення такого договору, судом до уваги не приймається, оскільки ці клопотання і рішення міської ради, як вже зазначалось судом, не створюють таких юридичних наслідків, як виникнення (подовження) права користування, а є лише передумовами вчинення відповідного правочину, а відтак лише наявність такого рішення не виключає можливість припинення відносин і повернення орендованого майна. Крім того, така позиція відповідача суперечить його ж твердженням стосовно того, що спірний Договір був припинений у зв'язку з закінчення терміну, на який був укладений, оскільки спірний договір не продовжувався, а новий договір між сторонами стосовно спірної земельної ділянки не укладався.

Також, суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів і обґрунтувань щодо порушення у разі складення спірного акту приймання-передачі прав третьої особи-1, як то умовне віднесення повернутої земельної ділянки до земель запасу та подальше надання її цій особі у змінених межах, оскільки надані доводи є лише припущеннями, а наслідком вчинення таких дій і може бути порушено права третьої особи-1.

За наведених обставин суд вважає, що позовна вимога позивача про розірвання спірного договору задоволенню не підлягає, натомість, позовна вимога про зобов'язання Чернігівської міської ради прийняти від Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств з оренди по акту спірну земельну ділянку не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили шляхом підписання надісланого позивачем відповідачеві акту повернення земельної ділянки є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 22, 27, 32-36, 43, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Чернігівську міську раду (код ЄДРПОУ 04062015) прийняти від Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01734974) з оренди по акту земельну ділянку площею 0,5166 га в тому числі: 0,0458 га - землі спільного користування, без реального виділення в натурі розташована за адресою: АДРЕСА_2 не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, шляхом підписання надісланого позивачем відповідачеві акта повернення земельної ділянки.

3. Стягнути з Чернігівської міської ради, (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04062015) на користь Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-монтажний комбінат" Чернігівської обласної спілки споживчих товариств (пр-т. Миру, 235, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 01734974) 1218,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. У решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному повне рішення складено 21.12.2015.

Суддя В.В. Шморгун