Рішення

від 14.12.2015 по справі 927/1396/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

===========================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

В« 14 В» грудня 2015 року Справа № 927/1396/15

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства

по газопостачанню та газифікації В«ЧернігівгазВ»

14021, вул. Любецька, 68, м. Чернігів;

до відповідача: Комунального закладу В«Ніжинський районний центр

первинної медико-санітарної допомогиВ»

Ніжинської районної ради Чернігівської області

16663, вул. Леніна, 90, смт.Лосинівка, Ніжинський р-н, Чернігівської обл.;

предмет спору: стягнення 284130,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 116 від 08.07.2015 - юрисконсульт;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації В«ЧернігівгазВ» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального закладу В«Ніжинський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» Ніжинської районної ради про стягнення боргу за договором № ТП-Б-015-Нр від 02.03.2015 на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом 143795,39 грн. - основного боргу, 5557,69 грн. - 3% річних, 41830,30 грн. - сума індексу інфляції, 92947,01 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.11.2015 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 23.11.2015, після чого розгляд справи відкладався до 14.12.2015.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 14.12.2015.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, до початку судового засідання через загальний відділ документального забезпечення Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшла заява № 395 від 23.11.2015 року. Відповідно до поданої заяви відповідач просить суд розглядати справу без їх участі та визнає позовні вимоги в сумі 143795,39 грн. і просить суд зменшити розмір пені на 90%.

Представник позивача заперечив проти заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.03.2015 між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» та КЗ «Ніжинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» укладено договір на постачання природного газу бюджетними організаціями №ТП-Б-015Нр (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник постачає споживачу (ДК 016-2010 код - 06.20.1) газ природний, скраплений або в газоподібному стані (газ природний) в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в Додатку № 1 до Договору.

У відповідності до п. 2.1. Договору договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в Додатку № 2 до Договору. З якого вбачається, що постачальник здійснює протягом 2015 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі по місяцях та кварталах: січень - 25,153 тис. куб. м, лютий - 25,153 тис. куб. м, березень - 20,0 тис. куб. м, квітень - 10,0 тис. куб м., жовтень 10,0 тис. куб м., листопад -20,0 тис. куб м., грудень -25,0 тис. куб м..

На виконання умов Договору, позивач зазначає, що поставляв відповідачу газ у березні-квітні 2015року.

Згідно п.п. 2.6, 2.9 Договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється згідно за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно Додаткової угоди №2 від 01.03.2015 про внесення змін до Договору, сторони дійшли згоди внести зміни до договору в частині п. 4.2. щодо ціни природного газу.

Додатковою угодою № 3 від 01.04.2015 про внесення змін до Договору, пункт 4.2 договору викладено в новій редакції. Так, відповідно до нової редакції п.4.2. Договору, разом до сплати за 1000,0 м. куб. газу - 9713,5200грн., в т.ч. ПДВ - 1618,9200 грн.

Крім того, даною угодою сторони дійшли згоди викласти Додаток №2 до Договору в наступній редакції: Постачальник здійснює протягом 2015 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 65,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях та кварталах: квітень - 10,0 тис. куб м., жовтень - 10,0 тис. куб м., листопад -20,0 тис. куб м., грудень -25,0 тис. куб м..

Крім того, даною Додатковою угодою №3 сторони змінили пункт 10.1. Договору.

Згідно п. 4.5 Договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Загальна сума вартості договору на час його укладення становить 587000,00грн. Загальна сума договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу.

На виконання умов Договору сторони склали акти приймання-передачі природного газу, які підписані повноважним представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками. Відповідно до наданих актів встановлено наступне: відповідно акту приймання-передачі за березень 2015року відповідачем спожито 19,60900тис.м.куб. газу на суму 223307,29грн., відповідно акту приймання -передачі за квітень 2015року відповідачем спожито 12,10400 тис.м.куб. газу на суму 117572,45грн..

Як встановлено судом, позивачем передано відповідачу у березні-квітні 2015року 31,713 тис.куб.м. природного газу загальною вартістю 340879,74грн..

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання щодо постачання природного газу виконав повністю.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до п.4.6. Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами з розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до Додатку №2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого за наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.8 договору, сторони погодили, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості позивач має право грошові кошти, отримані від відповідача за газ в поточному розрахунковому періоді, зараховувати в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача відповідно до черговості її виникнення.

З порушенням встановлених строків оплати, відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у спірному періоді, що підтверджується банківськими виписками від 25.03.2015 на суму 6000,00грн. від 26.03.2015 на суму 3650,98грн., від 26.03.2015 на суму 6000,00грн., від 26.03.2015 на суму 6000,00грн., від 03.04.2015 на суму 391,91грн., від 21.04.2015 на суму 11118,00грн., від 21.04.2015 на суму 11118,00грн., від 21.04.2015 на суму 11118,00грн., від 24.04.2015 на суму 4855,43,00грн., від 05.05.2015 на суму 9974,95грн., від 05.05.2015 на суму 11118,00грн., від 02.06.2015 на суму 101589,28грн., від 05.06.2015 на суму 8669,92грн., від 05.06.2015 на суму 81345,27грн., від 24.07.2015 на суму 17511,27грн., від 14.08.2015 на суму 26600,00грн., від 21.09.2015 на суму 252,81грн., від 21.10.2015 на суму 136486,78грн., від 21.10.2015 на суму 235295,46грн., від 23.10.2015 на суму 7460,16грн., від 23.10.2015 на суму 10015,98грн., від 23.10.2015 на суму 14984,02грн., від 28.10.2015 на суму 35597,58грн.,а всього на суму 757150,70грн.

Вказані оплати позивачем було зараховано частково за спірний період в сумі 197084,35грн. а в сумі 560066,35грн. - за заборгованість за попередні періоди (відповідно до п.4.8. Договору).

Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем становить 143795,39грн., яка визнана відповідачем, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 143795,39грн. з основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» від 29.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2.2. Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 02.04.2015 по 30.09.2015 в сумі 92947,01грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню. Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, господарський суд зазначає, що враховуючи часткову оплату відповідачем суми основної заборгованості, на підставі ст.83 ГПК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 10%, а саме до 9294,23грн. пені.

В стягненні іншої частини пені, нарахованої позивачем, слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 02.04.2015 по 07.11.2015 в сумі 5557,69грн. та інфляційних за період з 01.04.2015 по 30.09.2015 в сумі 41830,30грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, а тому такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4261,96грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального закладу В«Ніжинський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» Ніжинської районної ради Чернігівської області (16663, вул. Леніна, 90, смт.Лосинівка, Ніжинський р-н, Чернігівської обл., відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 38860558) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ЧернігівгазВ» (14021, вул. Любецька, 68, м.Чернігів, відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 03358104) 143795,39грн. основної заборгованості, 9294,23грн. пені, 5557,69грн. 3%річних, 41830,30грн. інфляційних, а всього 200477,61грн., а також 4261,96грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 21 грудня 2015 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна