Постанова

від 16.12.2015 по справі 826/17504/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17504/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брільянс Трейд Інтернейшенел» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брільянс Трейд Інтернейшенел» (далі - Відповідач) у якому просила стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 100 323,12 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Статтею159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Брільянс Трейд Інтернейшенел» має заборгованість з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ), яка виникла на підстав податкових декларацій від 19.03.2013 №9014534529, від 19.03.2013 №9014534867, від 22.04.2013 №9022921621, від 19.05.2013 №9028917347.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 №21941530, від 26.07.2013 №21931530, від 26.07.2013 №0021921530, від 26.07.2013 №0021911530.

На момент розгляду справи в суді першої інстанції доказів самостійної сплати вищезазначених визначених податковим органом податкових зобов'язань ТОВ «Брільянс Трейд Інтернейшенел» не надано.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Брільянс Трейд Інтернейшенел» не надано доказів на спростування вищенаведених доводів податкового органу, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Проте, в даному випадку позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а тому постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та нормами податкового права, зокрема, Податковим кодекс України (далі по тексту - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу відповідача скеровано податкову вимогу від 12.04.2014 № 5023-25, яка повернулась не вручена з відміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати».

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Згідно із п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення грошового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 26.07.2013 №21941530, №21931530, №0021921530 та №0021911530, виходячи з наступного.

Контролюючим органом за результатами перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за період січень 2013 року був складений акт від 19.07.2013 року 686/1.5.3-80/36471204 (а.с.50), на підставі якого було винесено податкові повідомлення-рішення від 26.07.2013 року №21941530, №21931530, №0021921530, від 26.07.2013 №0021911530 на суму 5 780,00 грн.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів , що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Між тим, доказів оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень протягом строку, який передбачений п. 57.3 ст. 57 ПК України, в матеріалах справи не міститься.

Висновки суду першої інстанції, що строк на оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень на час звернення до суду з даним позовом не закінчився, відповідно до ст. 102 ПК України, і позивач має 1095 днів для їх оскарження спростовується нормами ст. 57.3 ст. 57 ПК України, оскільки в даному випадку грошове зобов'язання визначено контролюючим органом, а не самостійно позивачем.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання,

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення від 26.07.2013 року №21941530, №21931530, №0021921530, від 26.07.2013 №0021911530 на суму 5 780,00 грн. в адміністративному чи судовому порядку не були оскаржені у строк встановлений ст. 57.3 ст. 57 ПК України, грошові зобов'язання визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу узгоджених .

Крім того, при ухваленні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції посилався на п. 56.18 ст. 56 ПК України, в якому зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що податкові повідомлення-рішення на суму 5 780,00 грн. оскаржені не були, а тому, у зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки, сума грошових зобов'язань є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи, дає колегії суддів апеляційної інстанції підстави для висновку, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, як суб'єктом владних повноважень, вжито всі передбачені законом заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, а тому даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі на загальну суму 100 323,12 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити повністю.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року - скасувати в частині відмови, в цій частині ухвалити нову постанову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брільянс Трейд Інтернешенел» (код ЄДРПОУ 36471204, 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, нежиле приміщення №69) податковий борг в розмірі 5 780,00 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят гривень) на бюджетний рахунок №31119029700011 одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 14010100).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.