Ухвала

від 14.12.2015 по справі 2а-3858/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015р. Справа № 876/4308/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не з'явився

відповідача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. у справі №2а-3858/12/0970

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2012р. позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001561792 від 04.12.2012р. складеного на підставі Акта №10853/17-2/НОМЕР_1 від 19.11.2012р. "Про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер: НОМЕР_1 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р."

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення нечинним, так як не погоджується із зафіксованими в акті перевірки висновками щодо безтоварності операцій з контрагентом ТзОВ "Маркет-Строй Ко". Свої доводи позивач обґрунтовував наявністю належно оформлених первинних документів, в тому числі податкових та видаткових накладних, платіжних документів.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки посилання позивача лише на належно оформлені документи з контрагентом суд вважав безпідставними, так як господарські операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (позивач у справі): ФОП ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт стверджує, що у нього наявні і були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій. Також апелянт вказує, що товар позивач перевозив самостійно малотоннажним автофургоном "Фольксваген Кадді", як наслідок наявність товарно-транспортних документів не є обов'язковою. Крім того, апелянт вказує, що договір з контрагентом ним був укладений в усній формі, а за товаром їздив не до м.Одеси, а до м.Чернівці, де постачальник передавав товар позивачу. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що з 22.10.2012р. по 12.11.2012р. посадовими особами ДПІ у м.Івано-Франківську на підставі направлень та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт за № 10853/17-2/НОМЕР_1 від 19.11.2012р.

У даному акті зафіксовано порушення, зокрема, п.1,5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 69703,47грн., в тому числі, за березень 2011р. - в сумі 28391,72грн., за квітень 2011р. - в сумі 41311,75грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську 04.12.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001561792, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 69705,00грн., у тому числі 69704,00грн. за основним платежем та 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для визначення вказаних зобов'язань слугував висновок відповідача про те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 документально не підтверджено товарність та реальність здійснення господарських операцій із ТзОВ "Маркет-Строй КО" та до складу податкового кредиту включено суми, що проведені на підставі здійснення безтоварних операцій.

За період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 306641,00грн.

Одним із контрагентів позивача, господарська діяльність з яким вплинула на формування податкового кредиту за березень-квітень 2011 року, було ТзОВ "Маркет-Строй Ко".

Позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТзОВ "Маркет-Строй Ко" за №№ 66, 67 від 01.03.2011p., №98 від 02.03.2011p., №282 від 28.03.2011p., №57 від 01.04.2011p., №74 від 04.04.2011p., №91 від 06.04.2011p., до складу податкового кредиту за березень 2011 року та за квітень 2011 року включено 28391,72грн. та 41311,75грн. податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у зв'язку із придбанням товарів сантехнічної групи.

Позивач вказує, що доставку придбаного товару він здійснював особисто малотоннажним автомобілем "Фольксваген Кадді" та забирав його не у м.Одесі, за місцем знаходження контрагента, а в Чернівцях, тому що саме туди "Маркет Строй Ко" здійснювало поставку придбаного позивачем товару.

З актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.07.2011р. №1800/23-5/37420365 "Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ТзОВ "Маркет-Строй КО", код ЄДРПОУ - 37420365, з питань підтвердження відомостей, отриманих від ТзОВ "Галіон Бест" код ЄДРПОУ - 36611856 за період квітень 2011р." та від 24.02.2012р. №506/23-5/37420365 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ "Маркет-Строй КО", код ЄДРПОУ - 37420365 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, травень-грудень 2011р." вбачається, що у період, за який проводилась звірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання була директор та бухгалтер в одній особі ОСОБА_3.

Відділом податкової міліції ДПІ у Приморському районі м.Одеси встановлено, що громадянка ОСОБА_3 знаходиться у Ізмаїльському районі Одеської області та доглядає хвору матір, та не має можливості вести господарську діяльність у м.Одесі. Відповідно до інформації отриманої від управління обліку та звітності ДПС в Одеській області згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (по 1 ДР) громадянка ОСОБА_3 протягом 2010-2011рр.в доходи на території України не отримала.

ТзОВ "Маркет-Строй КО" за юридичною адресою: м.Одеса, вул. Тираспільська,18 не знаходиться.

Основний вид діяльності ТзОВ "Маркет-Строй КО" 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі. Згідно податкового розрахунку комунального податку за ІV квартал 2010р. (від 07.02.2011р. №327700, статус - перевірений) код ряд 01 - кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період усього прочерк. Згідно з базою Бест Звіт форми 1-ДФ до ДПІ у Приморському районі м.Одеси не надано, таким чином, на підприємстві відсутні співробітники, що свідчить про неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно з даними бази Бест Звіт до ДПІ у Приморському районі м.Одеси, не надано додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, І квартал 2011 року, таким чином виробничі потужності та основні фонди на підприємстві відсутні.

Згідно висновку Відділу податкової міліції ДПІ у Приморському районі м. Одеси на ТзОВ "Маркет-Строй КО" відсутні трудові ресурси, підприємство не має на балансі складських та виробничих приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Як випливає із змісту вказаних правових норм, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, повинні відображати реальні товарні операції.

Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Вимогами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відтак, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги та зазначається наступне: Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, повинні відображати реальні товарні операції. Видаткові та податкові накладні, платіжні доручення за відсутності самого факту поставки товару не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку і, як наслідок, сплачені в ціні товару суми податку на додану вартість не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість. Посилання представника позивача лише на належно оформлені документи (видаткові та податкові накладні) з контрагентом ТзОВ "Маркет-Строй Ко" суд вважає безпідставними, оскільки господарські операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем безпідставно включено 28391,72грн. та 41311,75грн. податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТзОВ "Маркет Строй КО", а відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2012р. №0001561792, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 69705,00грн.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. у справі №2а-3858/12/0970 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. у справі №2а-3858/12/0970, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.12.2015р.