Постанова

від 05.11.2015 по справі 818/3234/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 р. Справа №818/3234/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3234/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - позивач, ПАТ «Сумське НВО») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000451502/16071 від 28.04.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11490грн. за січень 2015 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5745грн.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 10.04.2015 року №830/15-02/05747991, суперечать діючому податковому законодавству, оскільки господарські операції з контрагентами - ТОВ ТД «ПК «Індустрія» на суму 683грн.45коп. та ТОВ «СП-Капітал» на суму 10806грн.89коп. мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та постановою суду від 03.06.2015 року у справі №818/1102/15, яка набрала законної сили. Тому винесене на підставі акту податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, надав до суду письмові заперечення (т.1,а.с.242-243), зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Зокрема, Горлівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відповідно до пункту 74.2 ст.74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «СП-Капітал» по взаємовідносинах з платниками податків за грудень 2014 року внаслідок його місцезнаходження на території, тимчасово непідконтрольній уряду України. У зв'язку з тим, що ТОВ «СП-Капітал» за грудень 2014 року суми податкового кредиту сформовано на підставі податкових накладних, які не реєструвались в єдиному реєстрі податкових накладних, неможливо дослідити номенклатуру та рух товарів та послуг, які ним отримувались та реалізовувались, а відтак, неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, їх виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Крім того, перевіркою встановлено відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування товару від ТОВ ТД «ПК «Індустрія», не виявлено фактичного відвантаження товарів, їх транспортування та зберігання, відсутність належним чином складених первинних документів, по яким відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Тобто документи складалися без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Сумське НВО» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.04.2015 року №830/15-02/05747991 (т.1,а.с.26-91).

28 квітня 2015 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000451502/16071 від 28.04.2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11490грн. за січень 2015 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5745грн. (т.1, а.с.4).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За висновками акту перевірки були встановлені порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2014 року у розмірі 10807грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2015 року на 11490грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що операції з надання послуг із збору, перевезення і зберігання відходів із контрагентом позивача ТОВ «СП-Капітал» та операції з поставки товарів (індикаторів, стійок до індикатора, викрутки) від ТОВ ТД «ПК «Індустрія» є нікчемними, не тягнуть настання будь-яких правових наслідків, оскільки не було реального здійснення господарських операцій, а отже суми коштів, сплачені контрагентам-постачальникам, не відносяться до складу податкового кредиту (т.1, а.с.58-75).

Проте суд не погоджується з викладеною позицією контролюючого органу.

Так, відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до абзацу а) п.198.1, п.198.2 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за №168/704. Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між ПАТ «Сумське НВО» та ТОВ ТД «ПК «Індустрія» було укладено договір поставки №Т-1535 від 28.03.2013 року (т.2, а.с.4-7), на виконання умов якого покупцю (ПАТ «Сумське НВО») було виставлено рахунок №902002 від 09.09.2014 року, оплачений платіжним дорученням №14146 від 28.11.2014 року на суму 6038,82грн., у зв'язку з чим на залишок оплати продавцем складена податкова накладна №369 від 28.11.2014 року на суму 4100,69грн., в т.ч. ПДВ - 683,45грн. (т.2, а.с.15,20).

Факт отримання товару працівником позивача за довіреністю №35650 від 01.12.2014 року ОСОБА_3 підтверджується видатковою накладною №1112003 від 11.12.2014 року та витягом з Книги довіреностей за період серпень 2012 року - грудень 2014 року. Транспортування товару здійснювалось згідно з експрес-накладною від 11.12.2014 року вантажоперевізником ТОВ ТК «САТ» (т.2,а.с.16-18).

Товар оприбуткований в бухгалтерському обліку підприємства відповідно до прибуткового ордеру №9268 від 16.12.2014 року на склад №09 (т.2,а.с.19).

Задовольняючи позов, суд зазначає, що в акті перевірки не було зроблено зауважень щодо офоромлення позивачем первинних документів, окрім відсутності товарно-транспортних накладних з контрагентом ТОВ ТД «ПК «Індустрія».

Суд не погоджується з позицією податкового органу, що факт відсутності товарно-транспортних накладних свідчить про безтоварність операцій, з огляду на те, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку для платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Господарські взаємовідносини по вказаному договору підтверджуються належними первинними документами, які містяться в матеріалах справи, а саме видатковою та податковою накладною, платіжним дорученням.

Сама по собі відсутність або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Слід відмітити, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів невідповідності складених на виконання договору документів вимогам діючого законодавства, а також не повідомлено відомості про те, що вказані документи підписані не уповноваженими на їх підписання особами.

Таким чином, висновки акту перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ ТД «ПК «Індустрія» на суму 683грн.45коп. не підтверджено даними, наведеними в акті перевірки, та вони суперечать іншим матеріалам справи.

Крім того, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року у справі №818/1102/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року (т.1,а.с.233-241), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.03.2015 № 0000121502/6006, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 683, 00 грн. за грудень 2014 року (т.1, а.с.231).

Вказаним рішенням суду встановлено реальне виконання господарських операцій між ПАТ «Сумське НВО» та ТОВ ТД «ПК «Індустрія» відповідно до умов договору № Т-1535 від 28.03.2013 року з поставки товару (інструменти: індикатор, стійка, викрутка згідно з номенклатурою), що використаний в господарській діяльності позивача для комплектації Блоку компресора для виконання замовлення. А саме, як зазначено в постанові суду, отриманий від контрагента товар відповідно до видаткової накладної № 1112003 від 11.12.2014 був в подальшому «оприбуткований на склад № 09 товар (інструменти: індикатор, стійка, викрутка згідно з номенклатурою) виданий 16.12.2014 зі складу № 09 на лімітні вимоги цеху № 12 під виконання замовлення № 10287/191. Відповідно до відомості виробничих специфікацій замовлення № 10287/191 до Блоку компресора з комплектом агрегатного обладнання входить комплект приладів та інструментів по монтажу компресорів.

Замовлення № 102287 відкрите в рамках виконання контракту №4/1410088 від 21.08.2014, укладеного позивачем з КМРО Motor Limited (Великобританія) на виготовлення Блоку компресора з комплектом агрегатного обладнання.

Відвантаження товару підтверджується ВМД, рахунками-фактурами, сертифікатами походження товару».

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях з ТОВ ТД «ПК «Індустрія», а у контролюючого органу відсутні підстави для зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 683грн.45коп. за січень 2015 року.

Також, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо завищення ПАТ «Сумське НВО» податкового кредиту за грудень 2014 року по контрагенту ТОВ «СП-Капітал» на суму 10806грн.89коп. спростовуються матеріалами справи, а саме договорами про надання послуг із збору, перевезення і зберігання відходів та первинними документами, які підтверджують факт здачі відходів на утилізацію, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями. .

Так, відповідно до договорів №20 від 10.10.2014р. №16 від 26.04.2013р., №30 від 10.07.2014р. та виданої 12.03.2013р. Міністерством екології та природних ресурсів України ліцензії серії AB №199210 ТОВ «СП-Капітал» у грудні 2014р. позивачу надані послуги зі збирання, перевезення, зберігання небезпечних відходів (далі - відходи), що підтверджується Актами виконаних робіт від 01.12.2014р. №011201, №011202, №011203, №011204, №011205, від 02.12.2014р. №021201, від 03.12.2014р. №031201, від 04.12.2014р. №041201, від 11.12.2014р. №011201, від 12.12.2014р. №121201, від 15.12.2014р. №151201, від 16.12.2014р. №161201, від 17.12.2014р. №171201, від 22.12.2014р. №221202, від 23.12.2014р. №231202, від 24.12.2014р. №241206 (т.1,а.с.97-117,124,126,128,130,134,139,144,149,154,159,164,169,174, 179,181,186).

На передані відходи складені акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, оформлені матеріальні перепустки для перетину території позивача (т.1,а.с.131-132,135-137,140-142,145-147,150-152,155-157,160-162,165-167,170-172,175-177, 182-184, 187-188).

У зв'язку з отриманням та оплатою послуг ТОВ «СП-Капітал» виписані податкові накладні від 01.12.2014 року №1 на суму 468грн., в т.ч. ПДВ - 78грн., №2 на суму 6280грн., в т.ч. ПДВ - 1046,67грн., №3 на суму 1608грн., в т.ч. ПДВ - 268грн., №4 на суму 9114грн., в т.ч. ПДВ - 1519 грн., №5 на суму 1240грн., в т.ч. ПДВ - 206,67грн., від 02.12.2014р. №6 на суму 4320грн., в т.ч. ПДВ - 720грн., від 03.12.2015р. №7 на суму 4338грн., в т.ч. ПДВ -723грн., від 04.12.2014р. №11 на суму 4338 грн., в т.ч. ПДВ - 723грн., від 11.12.2014р. №37 на суму 4374грн., в т.ч. ПДВ - 729грн., від 12.12.2014р. №42 на суму 4302грн., в т.ч. ПДВ -717грн., від 15.12.2014р. №48 на суму 4356грн., в т.ч. ПДВ - 726грн., від 16.12.2014р. №52 на суму 4338грн., в т.ч. ПДВ - 723грн., від 17.12.2014 року №60 на суму 4194грн., в т.ч. ПДВ -699грн., від 22.12.2014 року №97 на суму 6526грн.80коп., в т.ч. ПДВ - 1087,80грн., від 23.12.2014 року №106 на суму 4284грн., в т.ч. ПДВ - 714грн., від 24.12.2014 року №112 на суму 760,50грн., в т.ч. ПДВ -126,75грн. (т.1,а.с.123,125,127, 129, 133,138,143,148,153,158,163, 168,173,178,180,185).

Всього на суму 64 841,30грн., в т.ч. ПДВ - 10806,89грн.

Отримані послуги в рамках виконання договору №16 від 26.04.2013р. оплачені позивачем згідно з платіжними дорученнями від 30.12.2014р. №15540 на суму 1240грн., №15541 на суму 1608грн., від 25.02.2015р. №17161 на суму 6280грн., від 10.04.2015р. на суму 9114грн. (т.1,а.с.189,191,193,195).

На виконання договору №20 від 10.10.2014р. ПАТ «Сумське НВО» сплачено згідно з платіжними дорученнями від 30.12.2014р. №15542 на суму 468грн., від 04.03.2015р. №17468 на суму 2664грн. (т.1,а.с.197,199).

Відповідно до умов договору №30 від 10.07.2014р. підприємством сплачено відповідно до платіжних доручень від 12.12.2014р. №14815 суму 4302грн., від 19.12.2014р. №15014 суму 4338грн.. від 22.12.2014р. №15108 суму 4356грн., від 14.01.2015р. №15712 суму 760,50грн., №15713 суму 4302грн, від 17.02.2015р. №16767 суму 4356грн., від 18.02.2015р. №16844 суму 4338грн., №16845 суму 4338грн., від 04.03.2015р. №17467 суму 4338грн, від 05.03.2015р. №17544 суму 4320грн.,від 05.06.2015р. №21669 суму 4284грн.(т.1, а.с.201,203,205, 207,209,211,213,215,217,219,221,229).

Згідно з призначеннями у платіжних дорученнях щодо перерахування позивачем коштів за надані послуги прямо вказано про те, що оплата здійснюється за: «утилізацію відходів (хімічних речовин) відповідно до договору №16 від 26.04.2013 року»; «за утилізацію полімерів відповідно до договору №20 від 10.10.2014р.» та «за очищення ємності для зберігання - договір №30 від 10.07.2014 року».

Номера та дати рахунків на оплату, наданих представником позивача до суду, співпадають з номерами та датами рахунків, вказаних у платіжних дорученнях (т.1,а.с.190,192,194,196,198,200,202,204,206,208,210,212,214,216,218,220,222,230).

Перелічені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Суд не погоджується з викладеною позицією відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з цим контрагентом, оскільки згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Висновки про порушення контрагентом позивача податкової дисципліни, зафіксовані в акті перевірки або в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не можуть бути підставою для обмеження права позивача на податковий кредит за умови реальності господарської операції. Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави, з метою отримання матеріальних благ.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ним, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.

Якщо податковим органом встановлено неналежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за таке невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку повинно нести саме це підприємство.

Отже, посилання відповідача на податкову інформацію №1262/7/05-03-22-01 від 26.03.2015 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «СП-Капітал» (код за ЄДРПОУ 36898910) по взаємовідносинам з платниками податків за грудень 2014 року як на підставу, що позивачем здійснювались господарські операції з метою отримання податкової вигоди, не може вважатись обґрунтованим.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем послуг, які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Частиною першою статті 71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 КАС України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 187,20грн. підлягає стягненню на його користь.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 28.04.2015 року №0000451502/16071 про зменшення суми бюджетного відкодування з податку на додану вартість у розмірі 11490грн. за січень 2015 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5745грн. .

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького,58, код 05747991) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області суму судового збору в розмірі 182грн.70коп. (сто вісімдесят дві грн.сімдесят коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова