Рішення

від 17.12.2015 по справі 923/1842/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р. Справа № 923/1842/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс", с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ", м. Скадовськ Херсонської області

про стягнення 231 241 грн.11 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № б/н від 24.11.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 15.12.2015р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КреМікс" (позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 80 від 18.01.2013р. у загальній сумі - 231 241 грн. 11 коп., з якої: 166 314 грн. - основного боргу, 45 408 грн. 13 коп. - пеня, 13 770 грн. 07 коп. - 18 % річних, 5 748 грн. 91 коп. - інфляційні витрати.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає та пояснює, що причиною невиконання грошових зобов'язань є фінансовий складний стан, в якому він знаходиться зараз. Між тим, з квітня 2015 року він частково платив борг, станом на 26.05.2015 року сума боргу складала суму 261 314 грн., станом на 27.11.2015 року сума заборгованості зменшилась до 156 314 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

18 січня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "КреМікс" було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю "Таврійські свині" договір поставки №80. За умовами вищевказаного Договору Позивач (Постачальник) згідно п. 1.1. зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, виготовити і поставити Покупцю замінники молочних кормів, вітамінно-мінеральні суміші (премікси), білково-вітамінні добавки, комбікорм, а Відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти даний ОСОБА_3 та оплатити його на умовах, визначених договором. Згідно п.12.9 Договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2013 року. Уразі, якщо жодна із Сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати або змінити його, строк дії Договору автоматично продовжується на 1(один) календарний рік. Таким чином, так як жодна із сторін не подавала заяву про намір розірвати Договір укладений між Позивачем та Відповідачем, строк дії договору пролонговано на 2014 рік. 30 грудня 2014 року Сторони уклали додаткову угоду №2, якою пролонгували строк дії договору до 21.12.2016 року.

Пунктом 3.1. Договору Сторони погодили, що асортимент ОСОБА_3 вказується у видаткових накладних.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що поставка ОСОБА_3 здійснюється автомобільним транспортом окремими партіями на умовах СРТ фрахт/перевезення оплачено до місця призначення, вказаного Покупцем в заявці на поставку ОСОБА_3 (Інкотермс в редакції 2000р.).

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено Відповідачу ОСОБА_3, а саме:

- 21 квітня 2015 року Відповідачу було поставлено ОСОБА_3 на суму 261 314 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №1258 від 20.04. 2015 року, довіреністю №51 від 21.04.2015 року, виписаною на ім'я зав. СТФ ОСОБА_4, рахунком на оплату №1276 від 16.04.2015 року, товарно-транспортною накладною №Р1258 від 20.04.2015 року

Таким чином, в квітні 2015 року всього Позивачем поставлено Відповідачу ОСОБА_3 на суму 261 314 грн. 00 коп.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 статті 174 Господарського Кодексу України є господарський договір. Приписи статті 207 Цивільного Кодексу України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Відповідно до п. 7.1. Договору Сторони дійшли згоди щодо наступного порядку розрахунків

- оплата ОСОБА_3 здійснюється Відповідачем протягом 7 календарних

днів з дати поставки ОСОБА_3.

Зміст пункту 7.1. Договору Сторони погодили Додатковою угодою №1/1 від 13 січня 2014 року.

Тобто, згідно з умовами Договору, Відповідач повинен був повністю виконати свої зобов'язання по оплаті отриманого ОСОБА_3 наступним чином:

- по видатковій накладній від 20.04.2015 року №1258 до 28.04.2015 року;

Згідно умов Договору, Позивач виконав своє зобов'язання у повному обсязі, поставивши відповідну кількість ОСОБА_3, визначену Договором, Відповідачу. А Відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, розрахунок з Позивачем за отриманий ОСОБА_3 провів лише частково у сумі 95000,00грн. Дана обставина підтверджується банківськими виписками, а саме:

- від 28.05.2015 року (вхідний платіж 27.05.2015 року) на суму 10 000,00 грн.;

- від 29.05.2015 року (вхідний платіж 28.05.2015 року) на суму 10 000,00 грн.;

- від 02.06.2015 року (вхідний платіж 29.05.2015 року) на суму 10 000,00 грн.;

- від 04.06.2015 року (вхідний платіж 03.06.2015 року) на суму 20 000,00 грн.;

- від 15.06.2015 року (вхідний платіж 12.06.2015 року) на суму 5 000,00 грн.;

- від 16.06.2015 року (вхідний платіж 15.06.2015 року) на суму 5 000,00 грн.;

- від 30.06.2015 року (вхідний платіж 26.06.2015 року) на суму 10 000,00 грн.;

- від 07.07.2015 року (вхідний платіж 06.07.2015 року) на суму 5 000,00 грн.;

- від 03.08.2015 року (вхідний платіж 31.07.2015 року) на суму 20 000,00 грн.;

- від 16.10.2015 року (вхідний платіж за 15.10.15року) на суму 10 000 грн.

Таким чином, основний борг Відповідача перед Позивачем по договору поставки № 80 від 18 січня 2013 року становить 156 314 грн.00 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу 156 314 грн. доведені та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 8.5. Договору Сторони передбачили, якщо Покупець прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також вісімнадцять процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення по оплаті.

Позивач до стягнення заявив інфляційні витрати в сумі 5 748 грн. 91 коп., відповідно до розрахунку інфляційних витрат. Судом перевірено правильність розрахунку та встановлено, що позивачем проведено нарахування за травень 2015 року правильно.

Позивач до стягнення заявив суму нарахувань 18% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складають 19 622,41 грн., відповідно до розрахунку річних судом перевірено правильність нарахування річних та встановлено, що нарахування проведено за період з 29.04.2015 року по 27.11.2015 року у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору правильно.

При таких обставинах, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Відповідно до п. 8.4. Договору, у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором винна Сторона сплачує постраждалій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день такого прострочення .

Позивач заявив до стягнення пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 60169 грн. 41 коп., відповідно до розрахунку пені, що додається до даної позовної заяви.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмір до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України" від 18.08.2004 року N 389 облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку. Виходячи з викладеного законодавством передбачено застосування облікової ставки НБУ у якості орієнтира визначення вартості грошових коштів, а отже її застосування при визначенні розміру нені є законним та правомірним.

Із огляду на наданий позивачем розрахунок пені суд прийшов до висновку, що він правильно провів нарахування та правомірно заявив суму пені до стягнення.

Разом з тим, суд прийняв до уваги наступні обставини.

Відповідно до ст. 333 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (пеня, штраф), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд прийняв до уваги, що позивачем пеня нарахована з порушенням правил ст. 232 ГПК України за 213 днів, тобто період більше ніж 6 місяців, за позовними вимогами позивач просить стягнути 156 314 грн. 13 коп. основного боргу, 5 748 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 19622 грн. 41 коп. 18% річних та 60168 грн.50 коп., що складає більше 50% від суми основного боргу, прийшов до висновку про зменшення нарахованої пені, оскільки у сукупності з інфляційними втратами нарахування перевищують суму основаного боргу та є надмірно великими.

З урахуванням наданих повноважень вищенаведеними нормами, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення пені з урахуванням зменшення у сумі 20 000 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України. суд покладає судові витрати на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ" (75700, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Мендуса, буд. 46, код ЄДРПОУ 34323246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Польовий стан, буд. 1, код ЄДРПОУ 30748505, МФО 313849) - 201 685 грн. 32 коп., з якої: 156 314 грн. 00 коп. - сума основного боргу; 20 000 грн. 00 коп. - пеня; 19 622 грн. 41 коп. - 18% річних, 5748 грн. 91 коп. - інфляційних витрат та 3 470 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В стягненні решти пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.12.15р.

Суддя Л.М. Немченко