Ухвала

від 16.12.2015 по справі 813/3548/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 876/10672/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Кіри Н.В.,

представників позивача Зубрицького А.П., Сирка Й.Й.,

представника відповідача Іванського В.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі за позовом Підприємства «Львівське управління капітального будівництва та розвитку профспілкового майна» Федерації професійних спілок України до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

Підприємство «Львівське управління капітального будівництва та розвитку профспілкового майна» Федерації професійних спілок України до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 року за №0001582202 в частині нарахування 26228 грн. 95 коп., в тому числі за основним платежем - 20847 грн. 19 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5381 грн. 76 коп. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Оскільки рішенням №607 від 17.12.2013 року припинено договір оренди але проведено державну реєстрацію припинення прав оренди лише 05.06.2014 року, підприємству «Львівське управління капітального будівництва та розвитку профспілкового майна» Федерації професійних спілок України необхідно було подати до Дрогобицької ОДПІ податкову декларацію згідно якої нарахувати орендну плату за землі державної або комунальної власності за 2014 рік на суму 20847,19 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки Підприємства "Львівське управління капітального будівництва та розвитку профспілкового майна" Федерації професійних спілок України з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року, ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 26.06.2015 року:

- за №0001582202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 26555 грн. 64 коп., в тому числі за основним платежем - 21108 грн. 54 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5447 грн. 10 коп.;

- за № 0001572202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку в розмірі 17633 грн. 09 коп., в тому числі за основним платежем - 13970 грн. 38 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3662 грн. 71 коп.

Як вбачається з висновків акта перевірки, платником податків, в порушення п.286.2 ст.286 ПК України, занижено земельний податок на загальну суму 13970 грн. 38 коп. та, в порушення пунктів 288.1, 288.2, п.288.3 ст.288 ПК України, занижено орендну плату за землю на загальну суму 21108 грн. 54 коп.

Судом встановлено, що на підставі рішення Трускавецької міської ради за №468 від 21.02.2013 року Підприємству "Львівське управління капітального будівництва та розвитку профспілкового майна" Федерації професійних спілок України передано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,0703 га на АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративно-побутового корпусу. Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року проведено 18.07.2013 року за №174136.

04.10.2013 року позивачем за договором купівлі-продажу було відчужено на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 будівлю адміністративно-побутового корпусу (посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. 04.10.2013 року). Державна реєстрація зазначеного договору була здійснена 04.10.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до ст. 287.1 Податкового Кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з ст. 287.6 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про плату за землю» (який діяв до 31.12.2010 року, далі - Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У ст. 5 Закону визначено, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом ст. 15 Закону обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ЗК) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно з ст. 126 ЗК передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

У той же час питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК та 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Зазначені норми чітко встановлюють, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Тобто, з моменту передачі позивачем нерухомих об'єктів, розташованих на спірній земельній ділянці, до іншої юридичної особи, обов'язок позивача зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, припинився у зв'язку з фактичним припиненням речового права на спірну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Стаття 654 ЦК України передбачає розірвання договору в тій самій формі, що передбачена для його укладення.

Таким чином, для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки та припинення цього права пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору (припинення цього договору).

Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні особи. Наведене означає і відсутність обов'язкової реєстрації факту розірвання договору оренди землі для встановлення обставин щодо припинення податкового обов'язку платника.

Враховуючи пріоритетність застосування спеціальних норм Податкового кодексу України перед іншими нормами законодавства у регулюванні податкових правовідносин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок (припинення цього права) не може викликати права та обов'язку платників у сфері оподаткування.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування. У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник та попередній землекористувач (позивач) добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, то обов'язок сплати орендної плати за земельну ділянку покладено на нового власника.

Вказаної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, про що зокрема свідчить ухвала від 17.09.2015 року (справа №К/800/11620/15).

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Крім того, вирішуючи питання судових витрат, слід стягнути з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області відстрочений судовий збір в розмірі 4019 (чотири тисячі дев'ятнадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 813/3548/15 - без змін.

Стягнути з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір в розмірі 4019 (чотири тисячі дев'ятнадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст ухвали виготовлений 18 грудня 2015 року.