Рішення

від 21.05.2015 по справі 504/43/15-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/43/15-ц

№2/504/26/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

секретаря Твардовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-МЕЙКЕР", ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення боргу за договором поруки,-

в с т а н о в и в:

В січні 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет застави - автобус (транспортний засіб), марки "Neoplan-316", 2002 року випуску, шасі № WAG2031661BS31758, тип автобуса - D, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Профіт-Мейкер», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05.1-9ю/2014/2-1 від 24.01.2014 року в розмірі 1276556.78 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 76 коп., та стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту №05.1-9ю/2014/2-1 від 24.01.2014 року в розмірі 1276556.78 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 76 коп., пославшись в обґрунтування позову на те, що 24.01.2014 року між ПАТ "ОСОБА_1 кредит" та ТОВ " Профіт-Мейкер", зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, укладено договір №05.1-9ю/2014/2-1 про надання кредиту, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 900 000,00 (дев'ятсот тисяч) гривень, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит не пізніше 23.01.2017 року і сплатити банку проценти в розмірі 20,5 % річних, а також виконати всі інші зобов'язання та умови в строки й порядку, встановленому кредитним договором.

24.01.2014 року між ПАТ "ОСОБА_1 кредит" та ТОВ "Профіт-Мейкер" було укладено договір застави № 04-997/1-1, згідно з яким в якості забезпечення виконання умов договору кредиту в заставу передається транспортний засіб - автобус "Neoplan-316", 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності.

Також, в якості забезпечення виконання зобов'язань договором, 24.01.2014 року між ПАТ "ОСОБА_1 кредит" та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати за виконанням ТОВ "Профіт-Мейкер" в повному обсязі зобов'язань за договором кредиту №05.1-9ю/2014/2-1 від 24.01.2014 року з усіма змінами та доповненнями, а саме: повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливої неустойки у розмірі та випадках, передбачених договором кредиту.

У зв'язку з тим, що позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по договору, в нього виникла заборгованість загальний розмір якої станом на 12.12.2014 року складає 1 276 556,58 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 78 коп.

Про виниклу заборгованості позичальника перед банком була направлена вимога за вих.№05.1-05/3694 від 17.09.2014 року поручителю ОСОБА_2, якою було встановлено строк для погашення заборгованості, яка до теперішнього часу не виконана. За таких обставин, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення на підставі існуючих у справі доказів не заперечує /а.с.94/.

Відповідач ОСОБА_2 та представник "Профіт-Мейкер" в судове засідання не з'явились, не зважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином /а.с.70,73,74,85,91,95,96,97,98/, причини неявки суду не повідомили. Письмових заперечень на позов та заяв про розгляд справи за їх відсут-ність до суду не надходило.

За зазначених вище обставин, суд зі згоди представника позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.2 постанови №5 від 30.03.2012 року, оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15-16, ч.2 ст.118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд не можливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

У п.9 постанови №5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що право вибору судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звер-нення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є

- 2 -

відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч.1 ст.20 ЦК, ст.ст.3 і 4 ЦПК).

Таким чином, позивач обґрунтовано звернувся з даним позовом до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства з викладеними у позовній заяві вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в по-рядку, що встановлені договором. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 24.01.2014 року між ПАТ "ОСОБА_1 національний кредит" та ТОВ "Профіт-Мейкер" укладено договір про надання кредиту №05.1-9ю/2014/2-1, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі на придбання транспортного засобу - автобуса "Neoplan-316", а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит не пізніше 23.01.2017 року і сплатити банку проценти в розмірі 20,5 % річних з погашенням заборгованості частинами щомісячно в розмірі 25 000 гривень та сплатою останнього платежу до 23.01.2017 року, а також виконати всі інші зобов'язання та умови в строки й порядку, встановленому кредитним договором /а.с.9-17/.

Банк відповідно до умов кредитного договору повністю виконав взяті на себе зобов'язання і видав позичальнику грошові кошти у розмірі 900 000,00 (дев'ятсот тисяч) гривень шляхом перерахування на поточний рахунок №2600.2.092044.001 в ПАТ "ОСОБА_1 кредит" для оплати платіжного доручення згідно договору купівлі-продажу №101 від 01.12.2013 року між ПП "Лімекс-тур" та ТОВ "Профіт-Мейкер".

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В якості забезпечення своєчасного виконання зобов'язань по договору про надання кредиту між "ОСОБА_1 кредит", ТОВ "Профіт-Мейкер " та ОСОБА_2 , укладено договір застави "04-996/1-4 від 24.01.2014 року, згідно з п.1.1 якого ОСОБА_2 зобов'язується солідарно відповідати за виконання у повному обсязі позичальником зобов'язань за кредитним договором з усіма змінами та доповненнями як укладеними, так і такими, що будуть укладені між кредитором та позичальником в майбутньому, а саме: повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором /а.с.40-42/.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч.1 ст.554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручи-тель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Також, з метою забезпечення виконання умов договору кредиту №05.1-9ю/2014/2-1, між банком та ТОВ "Профіт-Мейкер" 24.01.2014 року укладено договір застави №04-997/1-1, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського нотаріального округу ОСОБА_3, згідно з яким в заставу передано рухоме майно, а саме: автомобіль Neoplan-316, 2002 року випуску, № шасі - WAG2031661BS31758, державний номер ВН 1380 ЄМ, який належить на праві власності ТОВ "Профіт-Мейкер", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспорт-ного засобу №775189, видане Центр ДАІ 5101 від 18.01.2014 року /а.с.47-50,52/.

Відповідно до п.п.2.2.5, 3.1., 3.4. договору застави, заставодержатель (банк) має право за умови невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором звернути стягнення на майно та реалізувати його відповідно до норм чинного законодавства України та умов договору застави в судовому або позасудовому порядку.

Згідно ст.ст.589, 590 ЦК у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави, яке заставодержатель набуває в разі, коли зобов'язання не буди виконано у встановлений строк. У разі частково виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному обсязі.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

- 3 -

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 610 і 611 ЦК України передбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зо-бов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.4.4 кредитного договору, у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.2.-3.3.17. цього договору, порушенням позичальником або третьою особою, з якою укладений договір за-безпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених п.1.3. цього договору, протягом більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно, позичальник зобов'яза-ний не пізніше наступного робочого дня, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

З матеріалів справи убачається, що всупереч ст.ст.526,530 ЦК, п.2.5 кредитного договору позичальник порушив строки сплати процентів за кредитним договором, а саме, не сплатив до 05.07.2014 року проценти за користування кредитом за червень 2014 року /а.с.18/. Таким чином, відповідно до п.4.4. кредитного договору, відповідач мав 23.07.2014 року повернути банку заборгованість за кредитним договором в повному обсязі, що ним виконано не було.

Пунктом 3.3.7. кредитного договору передбачено обов'язок позичальника достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, передбачених п.4.4. цього договору.

Пунктом 7.4. кредитного договору передбачено, що у разі настання обставин, визначених, зокрема, п.4.4. цього договору, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився і, відповідно позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії, нараховані штрафні санкції у розмірах, передбачених цим договором та тарифами.

Згідно п.4.2. кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1.1., 2.11.3., 3.2.4., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1%, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.3. кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.17. цього договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 5% від суми кредиту, визначеного п.1.1. цього договору, за кожний випадок.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 09.04.2012 року (справа №3-88гс11), одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності маже застосовуватися різний набір санкцій.

В порушення умов договору ТОВ "Профіт-Мейкер" свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконувало, у зв'язку з чим у нього існує заборгованість, яка, згідно наданої позивачем довідки, станом на 12.12.2014 року складає 1 276 556,78 гривень, із них: заборгованість за кредитом - 775 000,00 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом - 74 851,42 гривень; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 3 409,75 гривень; пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості - 77 223,98 гривень; 3% річних від простроченої суми процентів - 392.33 гривень; 3% річних від простроченої суми кредиту - 9 045,21 гривень; індекс інфляції за час прострочки по сплаті процентів - 2 863.12 гривень; індекс інфляції за час прострочки по кредиту - 63 770,97 гривень; штраф за прострочку кредиту - 45 000.00 гривень; штраф за прострочку сплати процентів - 225 000,00 гривень (а.с. 18-22).

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору , банком на адресу ОСОБА_2, відповідно до умов п.3.1.1 договору поруки, 17.09.2014 направлялось письмове повідомлення про існування та розмір заборгованості з вимогою повернення наданих коштів, однак порушення відповідачем не було усунуто і вимога банку не виконана /а. с.43-44/.

Статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель має право задовольнити свої вимоги свої вимоги в повному обсязі за рахунок заставленого майна.

Відповідно до ст.24. Закону України "Про заставу" у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна борж-ника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звер-нення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

На виконання вимог ст.24 зазначеного закону позивач зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження /а.с.55-57/.

Згідно ч.2 ст.591 ЦК початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд

- 4 -

у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Відповідно до висновку фахівця з оцінки майна від 24.11.2014 року про ринкову вартість предмету застави - транспортного засобу типу автобус - D, марки "Neoplan-316", 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, його ринкова вартість становить - 353 333.33 гривень /а.с.51/, яку банк просить встановити як початкову ціну для реалізації даного предмета застави.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі не надали суду жодних доказів, які спростовують доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, виходячи з установленого в судовому засіданні неналежного виконання відповідачами зобов'язань по кредитному договору №05.1-9ю/2014/2-1 від 24.01.2014 року, суд прийшов до висновку, що пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на законі й договірних відносинах між сторонами, які прописані в укладених сторонами договорах і є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Платіжним дорученням №3185-8-1 від 19.12.2014 року підтверджується, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3654,00 гривень (а.с.8).

Згідно із ст.79 ЦПК України до судових витрат належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів. Платіжним дорученням №1454-8-1 від 30.04.2015 підтверджується сплата позивачем публікація оголошення в розмірі - 120.00 гривень /а.с.88/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 546, 591, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054, 625 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 24 Закону України «Про заставу», ст.ст.24, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , та ст. ст. 10, 11, 79, 88, 114, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Мейкер", ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення боргу за договором поруки - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль (транспортний засіб), марки Neoplan-316, 2002 року випуску, шасі №WAG2031661BS31758, тип автобуса - D, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ "Профіт-Мейкер" (свідоцтво про реєстрацію №775189 від 18.01.2014 року), шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету застави в межах виконавчого провадження за початковою ціною 353 333.33 гривень, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Профіт-Мейкер", код ЄДРПОУ 36708337, юр.адреса: 67541, Одеська область, Комінтернівський район, с.Нова Вільшанка, вул.Гагаріна, буд.53, перед ПАТ "ОСОБА_1 кредит", код ЄДРПОУ 20057663, юр.адреса: 04053, м.Київ, вул.Тургенєвська, 52/58; р/р 290959131 у ПАТ "ОСОБА_1 кредит", МФО 320702, за договором кредиту №05.1-9ю/2014/2-1 від 24.01.2014 року в розмірі 1 276 556,78 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ПАТ "ОСОБА_1 кредит", код ЄДРПОУ 20057663, юр.адреса: 04053, м.Київ, вул.Тургенєвська, 52/58; р/р 290959131 у ПАТ "ОСОБА_1 кредит", МФО 320702, заборгованість за договором кредиту №05.1-9ю/2014/2-1 від 24.01.2014 року в розмірі 1 276 556,78 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 78 коп.

Стягнути з ТОВ "Профіт-Мейкер", код ЄДРПОУ 36708337, на користь ПАТ "ОСОБА_1 кредит", код ЄДРПОУ 20057663, р/р 290959131 у ПАТ "ОСОБА_1 кредит", МФО 320702, судовій збір в розмірі 1827.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь ПАТ "ОСОБА_1 кредит", код ЄДРПОУ 20057663, р/р 290959131 у ПАТ "ОСОБА_1 кредит", МФО 320702, судові витрати розмірі 1947.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: