Рішення

від 07.12.2015 по справі 361/5018/15-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5018/15-ц

Провадження № 2/361/2398/15

07.12.2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 грудня 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Пухної О.М.

при секретарі - Палій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором кредиту, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 401115066 від 06 січня 2012 року між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 останній отримав кредит на принципах поворотності, строковості, платності у розмірі 11 849 грн. 71 коп. з кінцевим строком погашення кредиту до 11 лютого 2013 року. Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов`язання, який надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором. 23 грудня 2013 року ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» уклали договір факторингу № 2013-1, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа Банк» відступив на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» своє право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 401115066 від 06 січня 2012 року, укладеним між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 . Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 23 грудня 2013 року утворилася заборгованість в розмірі 15 390 грн. 70 коп., яка складається з наступного: 9 867 грн. 67 коп. простроченої заборгованості по тілу кредиту; 0 грн. 92 коп. прострочених відсотків за користування кредитом; 622 грн. 11 коп. простроченої комісії, 4 900 грн. 00 коп. - пені.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до суду з наведеним вище позовом, в якому просило суд стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 390 грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06 січня 2012 року ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 401115066, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на принципах поворотності, строковості, платності у розмірі 11 849 грн. 71 коп., із сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 0,01 % річних, з кінцевим строком погашення кредиту до 11 лютого 2013 року (а.с. 13-14, 18).

За правилами ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, визначеному кредитним договором.

За змістом п. 1 кредитного договору № 401115066 від 06 січня 2012 року цей договір складається із двох розділів: Розділ № 1 «Базові умови кредитування» та Розділ № 2 «Загальні умови споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», які нероздільно пов`язані між собою та складають єдиний документ, включаючи всі додатки до нього, які також є невід`ємною частиною договору.

У п. 2.5 наведеного вище кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику для: оплати/часткової оплати товарів згідно з переліком у загальній сумі 10 797 грн. 00 коп. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок БФ ТОВ «Технополіс-1» № НОМЕР_1 , у АТ «Ощадбанк» МФО 320122, код ЄДРПОУ 34564820; оплати страхового платежу; оплати комісійного винагороди Банку за надання кредиту.

Згідно з п. 2.4 рахунок для зарахування коштів, спрямованих на повернення заборгованості за цим договором: № 29060401115066 у ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідно до п.2.7 договору кредиту платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах, в порядку та на умовах, визначеним договором та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 1 до даного кредитного договору.

Із п. 2.8. кредитного договору вбачається, що комісійна винагорода Банку за надання кредиту становить 0,00 %, яка сплачується Позичальником одноразово при наданні Кредиту. А комісійна винагорода Банку за надання (інформації) виписок за рахунком становить: за період з 1-го місяця користування кредитом по 10-й місяць користування кредитом 0 % від суми кредиту; за період з 11-го місяця користування кредитом по 25й місяць користування кредитом 1,75 % від суми кредиту.

Судом також з`ясовано, що 23 грудня 2013 року між ПАТ «Альфа Банк» та позивачем укладено Договір факторингу № 2013-1, відповідно умов якого ПАТ «Альфа Банк» відступив на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 401115066 від 06 січня 2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Реєстру передачі прав вимоги до вищевказаного Договору факторингу у ОСОБА_1 за кредитним договором № 401115066 від 06 січня 2012 року рахується заборгованість у розмірі 15 390, 70 грн., що складається з простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9867 грн. 67 коп., простроченої комісії - 622 грн. 11 коп., прострочених відсотків за користування кредитом - 0 грн. 92 коп. та пені 4900 грн. 00 коп. (а.с. 9).

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Враховуючи те, що зобов`язання відповідача за кредитним договором не виконані, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь позивача пені у розмірі 4 900 грн. 00 коп. суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору не передбачено стягнення із позичальника пені, у разі невиконання останнім зобов`язання за кредитним договором.

У п. 3 кредитного договору закріплено, що всі відносини між Позичальником та Банком, що виникають на підставі цього Договору врегульовуються Розділом 2 «Загальними умовами споживчого кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими Розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк» № 4363 від 07 грудня 2011 року.

Проте, до позовної заяви не додано наведені вище Загальні умови споживчого кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа Банк», у зв`язку із чим неможливо перевірити правомірність нарахування такої пені.

Крім того, у позовній заяві й відсутнє будь-яке обґрунтування з посиланням на норми чинного законодавства чи умов кредитного договору щодо нарахування пені у розмірі 4 900 грн. й не зазначено, за який період нарахована вказана пеня.

У відповідність до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212-215, 224 - 228 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10 «И», код ЄДРПОУ 37616221, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № 401115066 від 06 січня 2012 року в розмірі 10490 грн. 70 коп. (десять тисяч чотириста дев`яносто гривень сімдесят копійок), яка складається з: простроченої заборгованості по тілу кредиту 9867 грн. 67 коп., прострочених відсотків за користування кредитом 0 грн. 92 коп. та простроченої комісії 622 грн. 11 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Пухна