Рішення

від 16.12.2015 по справі 758/7697/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7697/15-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Міщенко К. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Редакція газети «Вечірній Київ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до КП «Редакція газети «Вечірній Київ», з урахуванням змін та уточнень в останній редакції від 10.09.2015 р., про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, починаючи з 18.06.2015 р. по 13.08.2015 р. в сумі 8753 грн. 20 коп..

Обгрунтовує позовні вимоги тим, що працював у відповідача першим заступником головного редактора, з 17.06.2015 р. звільнився за власним бажанням на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП.

У порушення вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП відповідач не провів з ним розрахунок при звільненні на суму 10248 грн. 56 коп., затримав на 40 робочих днів, розрахувався 13.08.2015 р., тому на підставі ст. 117 КЗпП повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що складає суму 8753 грн. 20 коп..

Позивач просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача на підставі довіреності позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у заяві, просить задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, у задоволенні просять відмовити, пояснили, що 17.06.2015 р. 19 працівників, у тому числі й позивач, подали заяви про звільнення під кінець робочого дня, затримка розрахунку відбулася не з вини підприємства, викликана зміною керівництва, припиненням обслуговування зарплатних карток, призупиненням руху коштів по рахунку, необхідністю оформлення відповідних документів до банківської установи.

Крім того, позивач, повідомлений листом від 16.07.2015 р. про можливість отримати розрахунок у касі підприємства з 22 по 24 липня п. р., за отриманням не з»явився, грошові кошти були депоновані, а 13.08.2015 р. виплачені, тому визнають затримку з 29.07.2015 р. по день фактичного розрахунку.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов"язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст.116 КЗпП).

Суд установив, що наказом т.в.о. головного редактора від 17.07.2015 р. №36-к позивач звільнений з займаної посади першого заступника головного редактора за власним бажанням за п. 1 ст. 38 КЗпП.

Незважаючи на те, що позивач був присутнім на робочому місці в день звільнення, тобто, 17.06.2015 р., в порушення вимог ст.116 КЗпП, відповідач не провів виплату належної йому суми 10248 грн. 56 коп., не розрахувався з ним і наступного дня, після одержання 26.06.2015 р. вимоги (заяви) від 24.06.2015 р..

Доводи представників відповідача у частині відсутності вини підприємства в затримці розрахунку при звільненні позивача не бере суд до уваги, оскільки зміна керівництва, припинення обслуговування зарплатних карток працівників, зупинення руху коштів по банківському рахунку, відновленого 26.06.2015 р., тощо, та й взагалі, відсутність фінансових ресурсів не можуть бути підставами для звільнення роботодавця від відповідальності за порушення вимог трудового законодавства щодо виплати належних працівникам сум при звільненні.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови від 24.12.1999 р. N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» звернув увагу судів на те, що сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Відповідно до ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи питання щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача, суд керується ст.117 КЗпП та постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до повідомлення Міністерства праці та соціальної політики у квітні - травні 2015 р. (останні повні два місяці перед звільненням) кількість робочих днів складала: 21 та 18.

Як убачається з довідки про заробітну плату від 16.07.2015 р. № 143/П, виданої відповідачем, заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням, за квітень - травень 2015 р., складала відповідно: 5029 грн. 20 коп. + 3505 грн. 20 коп. = 8534 грн. 40 коп.; середньоденна зарплата: 8534 грн. 40 коп./ 39 робочих днів (21 робочий день (квітень) + 18 робочих днів (травень) = 218 грн. 83 коп..

Середній заробіток за час затримка розрахунку при звільненні за період 18.06.2015 р. по 13.08.2015 р. обчислюється наступним чином: 218 грн. 83 коп. (середньоденна зарплата) х 40 робочих днів у періоді ( 8 робочих днів у червні + 23 робочих дні у липні + 9 робочих дні у серпні ) = 8753 грн. 20 коп..

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд визначає зазначену суму без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.

Трудове законодавство виходить з принципу презумпції невинуватості працівника, тобто не можна застосовувати до працівника негативних заходів без належних та допустимих на те доказів.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача правомірні, доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача у дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 грн., визначеному на час звернення до суду.

На підставі наведеного, ст. ст. 47, 116, 117, 221, 232, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Редакція газети «Вечірній Київ» (код ЄДРПОУ 31628577) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8753 грн. 20 коп. ( вісім тисяч сімсот п»ятьдесят три грн. коп. 20).

Стягнути з Комунального підприємства «Редакція газети «Вечірній Київ» (код ЄДРПОУ 31628577) у дохід держави судовий збір за стягнення середнього заробітку сумі 243 грн. 60 коп. ( двісті сорок три грн. коп. 60).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. О. Трегубенко