Рішення

від 01.12.2015 по справі 761/7182/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7182/15-ц

Провадження №2/761/4115/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі Кріт І.М., Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору удаваним, зобов'язання винити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2015 року ОСОБА_1 (Позивач, Позичальник) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Відповідач, Банк) про захист прав споживачів, в якому просив: - визнати удаваним кредитний договір № 490083072 від 28.07.2008р., як такий, що суперечить Конституції України та Цивільному кодексу України в частині визначення доларів США як валюти кредитування та платіжної одиниці; - примусити ПАТ «Альфа-Банк» переоформити договір відповідно до діючого законодавства, визначивши кредитні кошти у гривні, а саме 15 521,96 доларів США, щоб були конвертовані у гривні за курсом НБУ 484,24 грн. за 100 доларів США на момент оформлення Договору тобто 28.07.2008р. (а.с.1-4).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.07.2008р. Закрите акціонерне товариства «Альфа-Банк» (в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 490083072, за умовами якого Відповідач надав Позивачу кредит у сумі 15 521,96 доларів США, у строк з 28.07.2008р. до 28.07.2014 року, а Позивач зобов'язався повернути кредит, виплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за попередній місяць, нарахованих відповідно до цього договору, шляхом здійснення ануїтетних платежів у сумі 354 дол. США. Позивач зазначив, що зобов'язання проводилось у іноземній валюті, разом з тим зобов'язання на території України між резидентами укладаються та виконуються виключно в національній валюті - гривні, а не валюті Сполучених Штатів Америки. Також Позивач зазначив, що Банк перераховував до автосалону гривні, а довідки про те, що кредитні кошти у розмірі 15 521,96 долара США були конвертовані у гривні по заяві Позичальник банк не надав, водночас в заяві на видачу готівки № 40870 замість підпису Позивача стоїть невідомий підпис. Так, в договорі, який уклали ТОВ «СІ ЕЙ Автомотів» та Позивач, зазначено, що валютою придбання є гривня. Таким чином, викладені в Договорі № 490083072 положення щодо іноземної валюти договору та валюти виконання зобов'язання за договором порушують права Позивача та прямо суперечать нормам прямої дії Конституції України та цивільного законодавства. Окрім вищевикладеного, Позивач зазначив, що умови кредитного договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Більш того, Банк проігнорував на момент підписання договору діючий нормативний акт - Постанову Національного банку України № 168 від 10.05.2007р. Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, оскільки зі змісту договору неможливо розібрати з чого складаються щомісячні платежі та до договору не було додано графіку погашення кредиту, який повинен бути його невід'ємною частиною. Так, Позивач вважає, що якщо банк перерахував автосалону гривні, то і кредит Позивач брав гривневий, так як банк не надав ніяких доказів того, що за заявою Позивача Банк придбав гривню на ринку за власні долари США, які мали бути видані як кредит.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.24).

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву (а.с.47-49), в яких Банк зазначив, що на підставі Кредитного договору Позивачем було погоджено відповідні положення такого договору, які допускають зміну розміру процентної ставки в односторонньому порядку у чітко визначених випадках. Щодо посилання позивача на той факт, що йому не було повідомлено про умови кредитування, Відповідач зазначив, що відповідно до п.2.1. Розділу 2 Кредитного договору позичальник гарантує, що перед укладенням Договору він в повній мірі ознайомлений з умовами надання Кредиту, в тому числі сукупною вартістю кредиту з урахуванням реальної процентної ставки, значення абсолютного подорожчання кредиту, видів, предметів та вартості супутніх послуг, особливостями кредиту, його перевагами та недоліками, методикою, яка використовується Банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, а також іншою інформацією згідно з вимогами чинного в Україні законодавства. Щодо посилання Позивача на удаваність правочину по укладенню кредитного договору, то Відповідач зауважив, що Позивач підтвердив наявність своїх обов'язків перед банком, здійснюючи перекладання кредитного договору на нових умовах і погашення відсотків та кредиту саме у валюті кредитування доларах США, а тому підстави для визнання укладеного сторонами кредитного договору удаваним правочином відсутні.

В судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справу та просив відкласти судове засідання (а.с.65).

Враховуючи наявність в матеріалах справи письмових заперечень Відповідача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника Відповідача, на підставі поданих сторонами доказів.

Так, суд, заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 28.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 490083072 (а.с.50-51).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.4. п. 2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит в сумі 15 521,96 доларів США на придбання транспортного засобу згідно з Договором купівлі-продажу, укладеним між Позичальником та ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» № 768 від 19 липня 2008 року - Chery Tiggo, 2008 року випуску, колір - чорний, державний номер - ВМ0216АК, № кузову - LVVDB14B28D147234, тип - універсал легковий (свідоцтво про реєстрацію - ІІА012031, видане - 23.07.2008 РВ ДДАІ МВС України), та на оплату страхової суми ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» за перший рік страхування Транспортного засобу - 5 059,00 грн., строком до 28.07.2014 року зі сплатою 18% річних за користування кредитним коштами, та приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором Предмет застави, а Позичальник приймає Кредит та передає Банку в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором Предмет застави.

Згідно п.2.7. Кредитного договору визначено порядок надання кредиту, так не пізніше наступного банківського дня після отримання Банком документів, зазначених у Розділі № 2, Кредит надається однією сумою в готівковій формі, шляхом видачі кредитних коштів Позичальнику з операційної каси Банку. У разі надання кредиту в валюті кредиту - долар США: в день видачі кредитних коштів Позичальник, на суму отриманого Кредиту, здійснює продаж іноземної валюти через операційну касу Банку по встановленому курсу Банку на день здійснення операції. У день видачі кредитних коштів та не пізніше наступного банківського дня (для кредитів в іноземній валюті) перераховує кредитні кошти або виручені від продажу валюти кошти (у разі надання кредиту в іноземній валюті) за наступними реквізитами: - у сумі 66 342,40 грн. - на рахунок Продавця ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» № 260020400900 у АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 34569623, з метою оплати за Транспортний засіб за Договором купівлі-продажу № 768 від 19 липня 2008 року; - у сумі 5 059,00 грн. - на рахунок Страховика ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» № 26505010021452 у ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25965081, з метою оплати страхової суми за перший рік страхування Транспортного засобу за Договором страхування між Позичальником та Страховиком.

Платежі з повернення Кредиту та сплати процентів за його користування здійснюється щомісячно рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частиною в порядку та на умовах, визначених цим Договором: - у разі сплати у валюті кредиту - 28 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 354,00 доларах США; - у разі погашення Кредиту у валюті відмінній від валюти Кредиту таке погашення має здійснюватись не пізніше 27 числа кожного місяця у сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.2.8. Кредитного договору).

Відповідно до п.9.2. Загальних умов кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк» повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються у валюті Кредиту або в валюті відмінній від валюти Кредиту, якою може бути інша іноземна валюта 1 групи Класифікатора чи національна валюта України (у випадку надання Кредиту в іноземній валюті), за вибором Позичальника, в наступному порядку: п.9.2.1. - у валюті кредиту - шляхом внесення належних до сплати сум через касу Банку або каси його структурних підрозділів (філій, відділень) на Рахунок, або шляхом безготівкового перерахування коштів на Рахунок; п.9.2.2. - в валюті, відмінній від валюти Кредиту, якою може бути інша іноземна валюта 1 групи Класифікатора чи національна валюта України (у випадку надання Кредиту в іноземній валюті) - в еквіваленті, розрахованому від належної до сплати суми коштів в валюті Кредиту, виходячи з безготівкового курсу продажу валюти Кредиту, встановленого Банком на наступний банківський день від дати зарахування коштів відповідного платежу, шляхом безготівкового перерахування еквівалентної суми в іншій іноземній валюті 1 групи Класифікатора чи в національній валюті України на Рахунок шляхом внесення через касу Банку або каси його структурних підрозділів (філій, відділень) або інші банки (фінансові установи, операторів переказів) (а.с.53-56).

В судовому засіданні представник Позивача підтвердив факт отримання кредитних коштів на виконання Банком умов Кредитного договору, проте заперечив щодо факту отримання таких коштів саме в доларах США та наголошував на тому, що кредит був виданий в національній валюті України - гривні, оскільки договором купівлі-продажу автомобіля № 768 від 19 липня 2008р., укладеного між ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» та Позивачем визначено порядок розрахунку саме в гривні (а.с.7-8).

У відповідності зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Таким чином, позичальник зобов'язаний повернути позику у тій валюті, в якій отримав кредит.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, підписавши Кредитний договір № 490083072 від 28.07.2008р., Позивач вступив в договірні відносини з відповідачем, взявши на себе певні обов'язки зазначені у договорі із зазначенням терміну виконання даних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України яка визначає, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, свобода договору означає право громадян вступати чи утримуватись від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до положень ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, позивач при укладанні Кредитного договору в іноземній валюті погодився щодо його істотних умов, зокрема, надання кредиту саме в іноземній валюті - доларах США та повернення коштів в валюті кредиту або в іншій валюті у порядку, визначеному Кредитним договором та Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ЗАТ «Альфа-Банк».

Окрім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що Банк проігнорував на момент підписання договору діючий нормативний акт - Постанову Національного банку України № 168 від 10.05.2007р. Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, оскільки зі змісту договору неможливо розібрати з чого складаються щомісячні платежі та до договору не було додано до Договору графіку погашення кредиту, який повинен бути невід'ємною частиною договору.

Разом з тим, пунктом 8 Кредитного договору передбачено, що Позичальник ознайомився в письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг та з Загальними умовами кредитування фізичних осіб ЗАТ «Альфа-Банк» від 14 січня 2008р. № 30, які йому роз'яснені і зрозумілі і з якими він цілком згодний. Водночас, розрахунок сукупної вартості кредиту на придбання транспортного засобу та реальної процентної ставки разом з графіком платежів по кредиту передбачено Додатком № 1 до Кредитного договору, з яким Позивач погодився, що підтверджується його підписом на відповідному Додатку (а.с.52,57-59).

Як було зазначено, обгрунтовуючи свої позовні вимоги зокрема положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», Позивач просив визнати кредитний договір № 490083072 від 28.07.2008р. удаваним, як такий що суперечить Конституції України та Цивільному кодексу України в частині визначення доларів США як валюти кредитування та платіжної одиниці.

Разом з тим, згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р., відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, на момент вчинення правочину.

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що на виконання умов Кредитного договору Позивачем було отримано кредитні кошти та в подальшому Позивач здійснював щомісячні платежі у відповідності до укладеного між сторонами Кредитного договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що Кредитний договір № 490083072 від 28.07.2008р. не мав на меті приховання іншого правочину за умисних дій сторін такого правочину, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання зазначеного правочину удаваним не підлягають задоволенню.

Разом з тим, Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено такого способу захисту прав як визнання правочину удаваним та/або примушення до переоформлення договору в національній валюті України - гривні.

Положеннями ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, з урахуванням вибраного Позивачем способу захисту права, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 15, 16, 203, 215, 235, 524, 525, 526, 533, 627, 1046, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з урахуванням п.п. 8, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 222, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору удаваним, зобов'язання винити дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом..

Суддя: