Рішення

від 06.04.2007 по справі 35/97-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/97-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.07р.

Справа № 35/97-07

За позовом  Комунального підприємства "ВРЕЖО №8", м. Запоріжжя 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стекло-Баланс",

м. Новомосковськ Дніпропетровської області 

про спонукання до укладення договору

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача – представник не з`явився.

від відповідача - представник не з`явився. 

                                                           СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.03. по 05.04.2007р.

Позивач просить зобов'язати Відповідача укласти з ним договір про надання послуг від 01.09.2006р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради від 25.05.2006р. №197 "Про встановлення контейнерів для збору скла" Відповідачу дозволено встановити контейнери для збору скла на контейнерних ділянках КП-"ВРЕЖО №8, на підставі цього Позивач направив Відповідачу проект договору про надання послуг, який останній не підписав та не повернув Позивачу.

В додаткових пояснення позивач вказує, що укладення цього договору є обов'язковим для сторін на підставах, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки вивезення побутових відходів, якими також являється скло, відноситься до комунальних послуг та регулюється виключно договором; одним із повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг є укладання договорів з підприємствами різних форм власності  на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг та забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В судове засідання 05.04.2007р. не з'явився.

             Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив та надіслав суду чергове клопотання про відкладення розгляду справи від 04.04.2007р. в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

             Судом клопотання відповідача відхилено та суд вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, так як їх представники були присутніми в попередньому судовому засіданні та мали всі можливості надати докази на обґрунтування своїх вимог чи заперечень, розгляд справи відкладався неодноразово та строк вирішення спору, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вичерпано.

             Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

             Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради від 25.05.2006р. №197 "Про встановлення контейнерів для збору скла" Відповідачу дозволено встановити контейнери для збору скла на існуючих контейнерних ділянках комунальних підприємств „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1 –11, 13» та приписано Товариству з обмеженою відповідальністю "Стекло-Баланс" укласти угоди на утримання та обслуговування контейнерних площадок з відповідними комунальними підприємствами.

         15.11.2006р. листом №1501/02-06 від 15.11.2006р. Позивач направив відповідачу проект договору  про надання послуг від 01.09.2006р. з додатком №1  та калькуляцією,  про що свідчить фіскальний чек від 15.11.2006р.

         Відповідач запропонований проект   договору в установлений законом строк не розглянув, відповіді на пропозицію не надав.

         Як слідує з наданого суду проекту договору та пояснень позивача  він намагається укласти з відповідачем договір, згідно якого «Виконавець (позивач) зобов'язується надати Замовнику (відповідач) обладнані місця під розміщення спеціальних контейнерів,  призначених для накопичення та послідуючого вивезення відходів скла…»( за текстом п. 1.1. проекту договору). Відомості про послуги, що надає виконавець замовнику викладені в розділі 2 проекту договору, зокрема, виконавець надає ділянку для розміщення контейнера, утримує її в належному санітарному стані, інформує замовника про наповнення контейнерів. До обов'язків замовника віднесено надання інформації та документів, встановити контейнери спеціальної конструкції, надавати графік вивозу відходів, оплачувати послуги виконавця.

           Як вбачається із наданих матеріалів та пояснень позивача сторони не досягли згоди про укладення такого  договору.

          Згідно статей  6 та  627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

         Відповідно до п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України  укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості  укладання договору  для певних категорій суб'єктів господарювання.

          Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України  судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладання яких  є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.  Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або, якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на  підставі укладеного ними попереднього договору.

             Сторонами не надано суду  угоди про передачу переддоговірного спору на вирішення суду чи наявності попереднього договору щодо предмету спору.

            Відповідно до ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зокрема, електроенергією, зв'язком послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори  з усіма споживача їхньої продукції.

           Обов'язковість укладення сторонами такого договору позивач обґрунтовує нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

          Відповідно до статті 1 цього Закону  житлово-комунальні послуги - це   результат  господарської діяльності,  спрямованої  на  забезпечення  умов   проживання   та перебування  осіб  у  жилих  і  нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах будинків і споруд відповідно до  нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець -  суб'єкт  господарювання,  предметом  діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги  споживачу  відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа,  яка  отримує  або  має намір отримати житлово-комунальну послугу.

     Визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до  цього  Закону  в  порядку,  затвердженому  центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування (стаття 7 Закону).

          Укладання  договорів на надання житлово-комунальних послуг згідно  з  установленим  переліком  для  об'єктів  державної   або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу. Перелік  житлово-комунальних  послуг,  право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах,  визначає орган  місцевого самоврядування (Стаття 27 Закону).

         Статтею 20 цього Закону на споживача послуг покладено обов'язок  укласти договір  на  надання  житлово-комунальних  послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, тощо.

         Як слідує із системного аналізу приведених норм Закону на споживача покладено обов'язок щодо укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг, до яких, зокрема, відноситься вивезення твердих побутових відходів.

         В спірному договорі відповідач виступає не як споживач житлово-комунальних послуг та предметом договору не являються саме комунальні послуги, оскільки послуги, які збирається надавати позивач відповідачу не спрямовані  на  забезпечення  умов   проживання   та перебування  відповідача, як споживача послуг, у  жилих  і  нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах будинків, тощо.

          Вказаний проект договору не регулює вивезення відповідачем чи позивачем твердих побутових відходів, а жодна із сторін в цьому випадку  не виступає як споживач послуг.

         За своєю правовою природою цей договір є договором між двома господарюючими суб'єктами про надання послуг, а саме надання ділянки для розміщення контейнерів та утримання цієї ділянки в належному санітарному стані.   

         Отже, сторони вільні в укладенні такого договору та суд не має правових підстав для зобов'язання відповідача укладати в обов'язковому порядку договір, що запропонований йому позивачем.

          З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та  задоволенню не підлягають.

         Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на позивача.

         Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 179-181, 187 Господарського кодексу України    господарський суд,-          

                                                                  В И Р І Ш И В:

             В  позові відмовити.          

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з часу його прийняття.  

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано