Справа № 643/7545/15-к
Номер провадження 1-кп/643/517/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2015 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, що надійшов від прокурора Харківської області, по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014220000000185 від 17.10.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта вища, раніше не судимого, вдівця, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 212 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до протоколу загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК.» від 31.03.2010 року, призначений директором ТОВ «ТМК.», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно Статуту підприємства, ОСОБА_4 мав наступні основні повноваження: без довіреності представляти інтереси ТОВ «ТМК.» в підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, здійснювати повсякденне керівництво роботою підприємства, приймати на роботу, призначати на посади працівників ТОВ «ТМК.», звільняти їх, застосовувати до них заходи дисциплінарного характеру, укладати від імені ТОВ «ТМК.» будь-які цивільно-правові угоди, підписувати первинні документи, розпоряджатися майном і грошовими коштами підприємства, мав право першого підпису фінансових документів і підпису документів податкової звітності (декларацій, розрахунків). Як керівник підприємства, поєднуючи цю посаду з посадою головного бухгалтера, ОСОБА_4 був в ТОВ «ТМК.» особою, відповідальною за нарахування та сплату додатків, зборів, обов`язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Таким чином, ОСОБА_4 був посадовою особою, яка виконує в ТОВ «ТМК.» організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки. З 20.12.2010, згідно з протоколом № 3/2 від 20.12.2010 загальних зборів засновників ТОВ «ТМК.», ОСОБА_4 був звільнений з посади директора ТОВ «ТМК.».
ТОВ «ТМК.» з 06.04.2010 перебувало на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м.Харкова. З 09.06.2010 ТОВ «ТМК.» зареєстровано платником податку на додану вартість. ОСОБА_4 щомісячно складав і здавав до податкової інспекції податкові декларації ТОВ «ТМК.» з ПДВ з необхідними доповненнями (у тому числі мережею Інтернет в електронному вигляді, із застосуванням особистого електронного цифрового підпису, згідно з договором з ДПІ від 02.08.2010 № 516/28 -226 «Про визнання електронних документів»).
До 01.01.2011 сплата ПДВ в Україні регламентувалася Законом України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 3.04.1997 (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, цей податок сплачувався платником при реалізації товарів (робіт, послуг) у розмірі 20% від суми продажу, тобто виникав «податкове зобов`язання» з ПДВ; при придбанні товарів (робіт, послуг) у іншого платника ПДВ, підприємство отримує право на «податковий кредит» по ПДВ у розмірі 20% від суми придбання, тобто на цю суму зменшуються податкові зобов`язання підприємства з ПДВ, або сума ПДВ відшкодовується з бюджету.
У 2010 році підприємство ТОВ «ТМК.» здійснювало приймання молока коров`ячого у фізичних осіб на території Первомайського та Лозівського районів Харківської області. Надалі все зазначене молоко ТОВ «ТМК.» реалізовувалось на адресу АТЗТ «Донецький міський молочний завод № 2».
Таким чином, купуючи молоко у осіб, які не є платниками ПДВ, ТОВ «ТМК.» не мало права на податковий кредит з ПДВ; при реалізації ж молока, ,підприємство зобов`язане було декларувати та сплачувати до бюджету ПДВ у розмірі 20% від суми продажу.З метою ухилення від сплати ПДВ за липень 2010 року, директор ТОВ «ТМК.» ОСОБА_4 умисно, незаконно збільшив суму податкового кредиту з ПДВ, відобразивши у податковій декларації ТОВ «ТМК.» з ПДВ (з Доповненнями) відомості про, нібито, придбання ТМЦ у підприємств ТОВ «Сінтезтех» та ТОВ «Бест консалт», що мають ознаки недіючих, при цьому отримання ТОВ «ТМК.» будь-яких ТМЦ у ТОВ «Сінтезтех» та «Бест консалт» не підтверджене жодними документами, в т.ч. податковими накладними. Ці підприємства відсутні за місцем реєстрації в м. Києві і зареєстровані шляхом омани на сторонніх осіб, які ніколи не здійснювали діяльність від імені цих фірм, і, відповідно, не продавали ні молока, ні інших ТМЦ підприємству «ТМК.».
Наведене підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2012 року, за якою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст.ст. 205 ч.2, 27 ч.5, 28 ч.2 КК України закрита зв`язку з передачею обвинуваченого на поруки трудовому колективу.
В серпні 2010 року, директор ТОВ «ТМК.» ОСОБА_4 , у податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року і в додатку № 5 до даної декларації, умисно неправомірно відобразив відомості про придбання ТМЦ на суму 1973872,3 грн. (в т.ч. 328978,72 грн. ПДВ) у ТОВ «Сінтезтех» (код 37102120, м. Київ) та на суму 4085868 грн. (в т.ч. 680987 грн. ПДВ) у ТОВ «Бест консалт» (код 37101347, м.Київ). Тобто, у декларації за липень 2010 року ОСОБА_4 незаконно збільшив податковий кредит з ПДВ на 1009956,72грн., відповідно, ця сума не надійшла до бюджету. 20.08.2010 дана декларація в друкованому вигляді здана в ДПІ у Московському районі м.Харкова за адресою: м.Харків, вул. Світла, 5.
Таким чином, директор ТОВ «ТМК.» ОСОБА_4 , в порушення п.п.7.4.1, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № -ВР від 3.04.1997 (із змінами та доповненнями), шляхом незаконного завищення податкового кредиту, умисно ухилився від сплати ПДВ на суму 1009956,72 грн., що більш ніж в 1000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і утворює значний розмір ухилення від сплати податків.
До початку підготовчого судового засідання обвинувачений заявив клопотання про закриття провадження стосовно нього в зв`язку зі спливом строку притягнення його до кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 49 КК України.
Під час проведення підготовчого судового засідання обвинувачений заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити, свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся. Прокурор проти закриття провадження по справі не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно із роз`ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченогоКК, та за наявності визначених у законі правових підстав.
Відповідно дост. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що обвинувачений у 2010 році вчинив злочин, передбачений ч. 1ст. 212 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, даний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості відповідно дост. 12 КК Українита з дня його вчинення пройшло більше двох років, що відповідно дост. 49 КК Україниє підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. обвинувачений повністю визнав свою винуватість, у скоєному щиро розкаявся, просив суд про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Відповідно до ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.288, ч. 3 ст.314 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши клопотання, суд вважає, що кримінальне провадження з клопотанням обвинуваченого слід закрити в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, минуло понад два роки, відповідно дост. 49 КК Українистроки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчилися.
На підставі наведеного та керуючисьст. 49 КК України, ч. 2 ст.284, ст.ст.369-372,376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1ст. 212 КК України, на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 32014220000000185 відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 212 КК України, закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом семи діб.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2015 |
Оприлюднено | 22.03.2023 |
Номер документу | 54496916 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Московський районний суд м.Харкова
Сиротников Р. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні