Постанова

від 10.12.2015 по справі 808/8509/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року об 11 год. 31 хв.Справа № 808/8509/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мелагрохім»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мелагрохім» (далі - позивач, ТОВ «Мелагрохім») до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Мелітопольська ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 №0001091501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за загальну суму 141 205,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем пункту 7 розділу V, пункту 5 розділу VI, пункту 8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, оскільки позивачем жодних методологічних помилок під час складання податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року допущено не було. Зазначає, що у зв'язку з самостійним виявленням помилок у податкових деклараціях за лютий - березень 2015 року ним подано до Мелітопольської ОДПІ уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість, в яких усунуто виявленні помилки. Оскільки з урахуванням поданих уточнень у декларації за лютий 2015 року з'явилось позитивне значення ряд.25, позивачем у відповідності до приписів чинного податкового законодавства також здійснено уточнення за всі наступні місяці, що передували місяцю, у якому була виявлена помилка, наростаючим підсумком. Разом з тим, відповідач за результатами проведених камеральних перевірок податкової звітності дійшов хибного висновку про наявність в податковій звітності методологічних помилок. В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації за березень 2015 року встановлено порушення позивачем вимог пункту 7 розділу V, пункту 5 розділу VI, пункту 8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме позивачем допущено методологічні помилки підчас заповнення податкової звітності. Зазначене порушення виразилось у невірному відображенні уточнення показників податкової звітності, оскільки таке уточнення у зв'язку з самостійним виявленням помилок повинно здійснюватись у звітності того періоду, у якому помилка виявлена. Разом з тим, позивачем допущено методологічну помилку та здійснено уточнення показників податкових декларацій з податку на додану вартість, починаючи з періоду, в якому допущено помилку, та закінчуючи періодом, у якому така помилка була виявлена. Зазначене призвело до невірного відображення в податковій декларації за березень 2015 року суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд.18-20) та сплаті до державного бюджету (ряд.25, 25.1) у розмірі 112 964,00 грн. На думку відповідача, зазначені показники мали бути відображені позивачем шляхом уточнення податкової звітності у квітні 2015 року, у зв'язку з чим вважає правомірним притягнення ТОВ «Мелагрохім» до відповідальності в порядку п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України. В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи встановлено, що 29.05.2015 Мелітопольською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015 року (від 30.04.2015 №9082755567) ТОВ «Мелагрохім» (код ЄДРПОУ 38363345), за результатами якої складено акт №442/08-32-1501/38363345 (далі - ОСОБА_4 перевірки).

За висновками камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015 року (від 30.04.2015 №9082755567):

- в порушення пункту 7 розділу V, пункту 5 розділу VI Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 із змінами і доповненнями та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044 допущено методологічні помилки, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 20) та сплаті до держаного бюджету (рядок 25, 25.1) на 112 964,00 грн.;

- в порушення пункту 8 розділу VI Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 із змінами і доповненнями та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044 допущено методологічні помилки, що призвело до завищення суми штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки на 18,00 грн.

На підставі висновків ОСОБА_4 перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001091501 від 19.06.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 141 205,00 грн., в т.ч. за основним платежем 112 964,00 грн. та 28 241,00 грн. штрафних санкцій.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав до Головного управління ДФС у Запорізькій області первинну скаргу, за результатами розгляду якої скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки ОСОБА_4 перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.

З ОСОБА_4 перевірки судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, став висновок відповідача про допущення позивачем методологічної помилки в рядку 20.1 колонка 5 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового періоду)» в сумі 112 964,00 грн., що призвело до заниження рядка 25, 25.1, а саме заниження суми яка підлягає сплаті до бюджету на суму 112 964,00 грн. та методологічної помилки в рядку 25.3 колонка 6 «сума штрафу, нарахована самостійно у зв'язку з виправленням помилки» в сумі 18,00 грн.

В обґрунтування такої позиції контролюючий орган посилається на п.5 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966.

Суд зазначає, що порядок подання податкової декларації до контролюючого органу врегульований ст.49 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За змістом п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п.8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (далі - Порядок №966), до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно п.9 розділу І Порядку №966 податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19 березня 2015 року позивачем на виконання вимог чинного законодавства подано до Мелітопольської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість №9043026828 за лютий 2015 року, в якій у рядку 9 «Усього податкових зобов'язань» зазначено суму 12 138,00 грн., у рядку 17 «Усього податкового кредиту» - суму 11 297,00 грн., у рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - суму 841,00 грн., у рядку 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» - суму 0,00 грн., у рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» - суму 841,00 грн.

Також, судом встановлено, що 15 квітня 2015 року позивачем на виконання вимог чинного законодавства до Мелітопольської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9071509098 за березень 2015 року, в якій у рядку 9 «Усього податкових зобов'язань» зазначено суму 113 560,00 грн., у рядку 17 «Усього податкового кредиту» - суму 113 715,00 грн., у рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - суму 0,00 грн., у рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - суму 155,00 грн., у рядку 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» - суму 155,00 грн., у рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» - суму 0,00 грн.

З матеріалів справи та пояснень представників позивача судом встановлено, що в поданій до Мелітопольської ОДПІ податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року позивачем помилково включено до складу податкового кредиту суми податку за податковими накладними, виписаними та зареєстрованими у лютому 2015 року, на загальну суму 113 715,00 грн.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до розділу IV «Внесення змін до податкової звітності» Порядку № 966 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Згідно п.5 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Порядку №966 у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Пунктом 6 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Порядку №966 визначено, що у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

Судом встановлено, що у зв'язку з самостійно виявленою помилкою позивач 23.04.2015 подав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість №9077160336 за лютий 2015 року та за березень 2015 року, якими виправлено допущені порушення.

Згідно поданого уточнюючого розрахунку за лютий 2015 року:

збільшено значення рядка 10.1.1, колонка Б, розділу ІІ «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку на додану вартість для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, придбані за основною ставкою та нульовою» та рядка 17, колонка Б «Усього податкового кредиту» - на суму 113 715 грн.;

зменшено значення рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», рядків 25 та 25.1 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету» - на суму 751 грн.;

збільшено значення рядка 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», рядка 22 «Сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», рядків 23 та 23.3 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка: зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», рядка 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» - на суму 112 964 грн.

Згідно поданого уточнюючого розрахунку за березень 2015 року:

зменшено значення рядка 10.1.1, колонка Б, розділу ІІ «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку на додану вартість для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, придбані за основною ставкою та нульовою» та рядка 17, колонка Б «Усього податкового кредиту» - на суму 113 715 грн.;

збільшено значення рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - на суму 113 560 грн.;

зменшено значення рядків 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», 22 «Сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», 23 та 23.3 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка: зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» та рядку 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» - на суму 115 грн.;

збільшено значення рядків 25 та 25.1 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету» - на суму 113 560 грн.

Також, позивачем додатково подано уточнюючий розрахунок від 30.04.2015 №9082755567 за березень 2015 року, відповідно до якого відображено збільшення показників рядків 20 та 20.1 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» та відповідно зменшення значення рядків 25 та 25.1 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету» на суму 112 964 грн., а також відображено у рядку 25.3 суму штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки 18 грн.

Таким чином, у зв'язку з виправленням помилок у податковій звітності за лютий 2015 року відбулась зміна значення рядку 25 податкової декларації березня 2015 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем досліджувався виключно уточнюючий розрахунок від 30.04.2015 №9082755567, та не брались до уваги показники уточнюючих розрахунків від 23.04.2015 №9077160237 та №9077160336.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки уточнюючі розрахунки від 23.04.2015 №9077160237 та №9077160336, та від 30.04.2015 №9082755567 є фактично взаємопов'язаними між собою, вважається не можливим дослідити правильність формування показників податкової звітності, зокрема рядка 25, в податкових деклараціях за лютий - березень 2015 року без дослідження в сукупності трьох уточнюючих розрахунків, що контролюючим органом зроблено не було.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про наявність в податковій звітності позивача методологічних помилок є необґрунтованими, отже наявні підстави для скасування податкового повідомлення рішення від 19.06.2015 №0001091501.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Мелагрохім».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мелагрохім» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.06.2015 №0001091501.

Судові витрати в розмірі 2118,07 грн. (дві тисячі сто вісімнадцять гривень 07 коп.) присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мелагрохім» за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко