Постанова

від 03.12.2015 по справі 808/7981/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 808/7981/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Нестеренко Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що в серпні 2015 року він звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1, 3024 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (кадастровий номер 2323655100:10:004:0005).

Листом від 21.08.2015 №31-8-0.3-2442/25-15 відповідач відмовив йому у цій заяві, зазначивши, що не має правових підстав для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У судове засідання сторони не з"явилися, надали суду письмові заяви, в яких просять суд розглянути справу за їх відсутністю, позивач на своєму позові наполягає, відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

ОСОБА_2 з ч.1 ст.41 КАС України, у зв’язку із неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом встановлено, що позивачем 24.03.2015 до ГУ Держземагенства у Запорізькій області було подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 3024 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області. До клопотання було додано копія паспорту ідентифікаційного коду та графічні матеріали.

Наказом від 13.05.2015 №8-1044/15-15-СГ позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки. Зазначено, що позивачу необхідно подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до відповідача не пізніше ніж шестимісячний термін з дня прийняття Наказу. Наказано начальнику управління Держземагенства у Вільнянському районі розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет погодження та зареєструвати земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

На підставі зазначеного наказу та завдання на розроблення проекту землеустрою, складеного 22.05.2015 позивачем, ФОП ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,3024 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області.

ОСОБА_2 вимог ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Судом встановлено, що розроблений ФОП ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки позивачу було подано на погодження до управління Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області.

ОСОБА_2 висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.06.2015 №31-28-0.3-4313/2-15, управлінням Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства

15.07.2015 позивачем до управління Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області було подано заяву про державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. ОСОБА_2 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2015 зазначена земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15.07.2015 за кадарстровим номером 2323655100:10:004:0005.

За приписами ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як встановлено матеріалами справи, листом від 21.08.2015 №31-8-0.3-2442/25-15 відповідач відмовив позивачу, зазначивши, що не має правових підстав для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова відповідача в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вмотивована тим, що представлений на затвердження проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам і нормам законодавства, а саме:

- креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі не містить прив"язок до об"єктів та контурів на місцевості;

- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та їх зкріплення межовими знаками, затвердженої наазом Держкомзему від 18.05.2010 № 376, зареєстрованої в Мінюсті 16.06.2010 за № 391/17686;

- матеріали геодезичних вишукувань не відповідають вимогам Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000; 1:2000; 1:1000; 1:500 (ГКНТА-2.04-02- 98), яка затверджена наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабміні України №56 від 09.04.98;

- в проекті привести у відповідність відомості за рахунок яких земель відбувалось відведення земельної ділянки.

Суд вважає, що відмова в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути належним чином обґрунтована, із зазначенням змісту виявленого порушення та підстав відмови.

Проте, в рішенні про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем лише зазначено про відсутність прив"язок до об"єктів на місцевості, про невідповідність акту прийомки-передачі межових знаків вимогам Інструкції щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, про невідповідність матеріалів геодезичних вишукувань вимогам Інструкції №56 та про невідповідність відомостей за рахунок яких земель відбувалось відведення земельної ділянки.

Отже, суд вважає, що зі змісту рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можливо встановити, яким саме вимогам і нормам законодавства не відповідає поданий проект землеустрою. Оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні приписи нормативно-правових актів, які не були додержані позивачем.

Крім того, не зрозуміло в чому саме полягає не відповідність матеріалів геодезичних вишукувань вимогам Інструкції №56 та в чому полягає невідповідність відомостей за рахунок яких земель відбувалось відведення земельної ділянки.

З наведених підстав, суд доходить висновку про необґрунтованість рішення відповідача, оформленого у формі листа від 21.08.2015 №31-8-0.3-2442/25-15, про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, судом встановлено, що питання щодо відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, вирішувалось управлінням Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області під час розгляду проекту землеустрою на предмет погодження.

Як вже зазначалось, управлінням Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що складено відповідний висновок. Зазначена земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15.07.2015.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відпоідачем не доведено правомірність прийняття свого рішення про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.08.2015 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Доданою до матеріалів справи квитанцією №137 від 18.09.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 487,20 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, оформлене у формі листа від 21.08.2015 №31-8-0.3-2442/25-15, про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко