Постанова

від 21.09.2015 по справі 819/2925/15

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2925/15

21 вересня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Данилевич Н.А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі до підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 686,61 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не сплатив в установленому порядку страхові внески, внаслідок чого виникла заборгованість в у сумі 686,61 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить слухати справу за його відсутності, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує повністю, просив стягнути з відповідача заборгованість, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причин неявки у судове засідання суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 08.07.2010 року № 2464-VI, який набирав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, суд при вирішенні позовних вимог суд керується Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» що діяв до набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23.09.1999 р. (далі – Закон № 1105-ХІV) визначено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі – підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності.

Страхувальниками від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є роботодавці, а в окремих випадках – застраховані особи. Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Відповідач – підприємство «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху», як роботодавець є страхувальником за страхуванням від нещасного випадку своїх працівників.

Згідно п.2 ч.2 ст.45 Закону № 1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Розміри страхових внесків страхувальників для роботодавців обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Порядок сплати страхових внесків визначений Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-ІІІ від 22.02.2001р. (далі – Закон № 2272-ІІІ) та Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36.

Згідно згаданої Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Судом встановлено, що згідно звіту щодо сплати страхових коштів до Фонду за 4 квартал 2010 року, у відповідача утворилась заборгованість за страховими внесками на загальну суму 686,81 грн.

Відповідач доказів на спростування наведеного чи доказів сплати боргу перед Фондом суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 17, 18, 51, 70, 71, 94, 128, 160-163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» (вул. 15 Квітня, 37а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34905694) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернополі 686,81 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень вісімдесят одна копійка) заборгованості за страховими внесками.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                      Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя                                                                                          Данилевич Н.А.