Постанова

від 16.12.2015 по справі 820/11375/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2015 р. № 820/11375/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківської області № НОМЕР_1 від 06 листопада 2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 60 372, 00 грн., з яких за основним платежем з податку на додану вартість - у розмірі 40 248, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 20 124, 00 грн. за період - за серпень 2014 р.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача, а тому просив скасувати його в повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви.

В судове засідання призначене на 16.12.2015 року представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув, проте через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 16.12.2015 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом участі у судовому засіданні не скористався, надав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тим, що необхідний час для підготовки заперечень.

Враховуючи стислі строки розгляду адміністративних справ та той факт, що судом було надано достатньо часу для надання відповідних пояснень, зазначене клопотання залишено без задоволення.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Ізюмською об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Харківської області на підставі пп.20.1.1 п. 20.1 ст.20 розділу І, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 глави 8 розділу ІІ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, наказу Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 07.10.2015 року № 99 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» (код ЄДРПОУ 30210163), з питань повноти відображення у податковому обліку господарських відносин з контрагентами: ТОВ «Сіметрон-Україна», за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 року, та ТОВ «ВЛАН», за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 року.

За наслідками перевірки складено акт № 164/20-14-22-01/30210163 від 22.10.2015р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод», код за ЄДРПОУ 30210163, з питань повноти відображення у податковому обліку господарських відносин з контрагентами - товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАН», код за ЄДРПОУ 30509956, за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року та з товариством з обмеженою відповідальністю «Сімметрон-Україна», код за ЄДРПОУ 31089864, за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

на порушення п.п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI зі змінами та доповненнями ДП "Ізюмський приладобудівний завод» завищено податковий кредит в липні 2014 року на суму 5105, 07 грн. та в серпні 2014 року на суму 35 142,73 грн., який проведено на підставі операцій, що не мають реальності здійснення в липні 2014 року та в серпні 2014 року відповідно. Вказане порушення призвело до завищення від'ємного значення за липень 2014 року на суму 5105, 7 грн. та заниження суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на загальну суму 40 248, 43 грн.

Зазначені у акті перевірки порушення полягають у тому, що:

- за результатами перевірки ТОВ «ВЛАН» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками за серпень 2014 року по взаємовідносинам з ПП КФ «УКРМЕЛЬМАШ», ТОВ «СЕОЛАН» та ТОВ «ІНРЕКС», їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «ВЛАН» по ланцюгу постачання з контрагентами-покупцями за серпень 2014 року.

- завищення податкового зобов'язання ТОВ «Сімметрон-Україна» за липень 2014 року на загальну суму 453 061 грн.

- неможливість проведення зустрічних перевірок з контрагентами ТОВ «ВЛАН», ТОВ «ІНРЕКС», ПП «УКРМЕЛЬМАШ».

- ненадання ДП «Ізюмський приладобудівний завод» товарно-транспортних накладних на підтвердження поставки товарів ТОВ «Сімметрон-Україна»

У зв'язку з незгодою з висновками акту перевірки, позивачем у межах встановленого строку подано заперечення на акт перевірки. Однак у відповіді на вказані заперечення від 03.11.15 р за № 2825/10/20-14-22-19 відповідачем повідомлено про те, що комісією по розгляду спірних питань акт перевірки залишено без змін, заперечення задоволенню не підлягає.

За результатами перевірки Ізюмською об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06 листопада 2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 60 372, 00 грн., з яких за основним платежем з податку на додану вартість - у розмірі 40 248, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 20 124, 00 грн. за період - за серпень 2014 р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернувся із позовом до суду.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару/послуг).

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВЛАН» і ТОВ «СІММЕТРОН-Україна».

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ВЛАН» і ТОВ «СІММЕТРОН-Україна» з приводу поставки товарів.

Так, судом встановлено, що взаємовідносини Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» з ТОВ «Влан», відбувались на підставі Договору № 2991 від 03.09.2013 р.

На виконання умов вказаного Договору Державне підприємство «Ізюмський приладобудівний завод» в період з 01 серпня 2014 р. по 31 серпня 2014 р. здійснило передплату на загальну суму 210 856, 38 грн. на придбання товарно-матеріальних цінностей для власних виробничих потреб, що підтверджено платіжними дорученнями.

Податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2014 р. згідно зареєстрованих і отриманих податкових накладних №№ 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 від 28.08.2014 р. становить 35 142, 73 грн.

Відповідно до видаткових накладних товарно-матеріальні цінності були отримані у вересні та жовтні 2014 р.

На підтвердження використання придбаної продукції у власному виробництві надано прибуткові ордери, картки складського обліку матеріалів, лімітно-заборні відомості тощо.

Також судом встановлено, що взаємовідносини позивача та ТОВ «Сімметрон-Україна» виникли на підставі Договору № 4311-0109-16-2588 від 01.04.2009 р.

На виконання умов Договору Державне підприємство «Ізюмський приладобудівний завод» в період з 01 липня 2014 р. по 31 липня 2014 р. здійснило передплату на загальну суму 30 634, 20 грн. на придбання товарно-матеріальних цінностей для власних виробничих потреб, що підтверджується платіжними дорученнями.

Податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2014 р. згідно податкових накладних № 14 від 02.07.14 р. та № 61 від 07.07.14 р. задекларовано в сумі 418, 10 грн., а згідно податкових накладних № 15 від 02.07.14 р. та № 155 від 16.07.14 р. в сумі 4 687, 60 грн. задекларовано в серпні 2014 р.

Отримання товарно-матеріальних цінностей ДП «Ізюмський приладобудівний завод» підтверджується видатковими накладними № 31800308 від 10.07.2014р., № 31800309 від 22.07.2014р., 31800318 від 22.07.2014р., № 31800318-1 від 28.07.2014р., № 31200067 від 31.07.14 р.

На підтвердження використання придбаної продукції у власному виробництві позивачем надано прибуткові складські ордери, картки складського обліку матеріалів, лімітно-заборні складські відомісті.

Представлені позивачем податкові накладні, складені ТОВ «Влан» та ТОВ «Сімметрон-Україна», відповідають вимогам, визначеним законом, та містять усі обов'язкові реквізити. З цього приводу відсутні будь-які зауваження і у акті перевірки Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Також позивачем надані документи, які у їх сукупності, дозволяють визначитись зі змістом та обсягом господарських операцій, найменуванням поставленого товару, його кількістю та вартістю, сторонами господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

З приводу посилання ДПІ в акті перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентами ТОВ «ВЛАН», який в свою чергу є постачальником товарів ДП «Ізюмський приладобудівний завод», а також порушення ними податкового законодавства, не є тими обставинами, які безумовно свідчать про нереальність господарських операцій, які вчиненні від імені вказаного підприємства та позивача.

Також враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України, не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку.

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами безпосереднього постачальника товару вимог законодавства щодо створення підприємств, здійснення господарської діяльності, дотримання податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вказані порушення такими контрагентами. У разі, коли контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами безпосереднього постачальника товару правил ведення фінансово-господарської діяльності.

Щодо твердження відповідача про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами перевірки жодним чином не підтверджено факт нереальності господарських операцій саме між Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» та контрагентами.

Як вбачається з Акту перевірки, та було встановлено в ході судового розгляду, Відповідачем не досліджувались фактичні обставини справи, а висновки сформульовано виключно на підставі актів перевірок інших податкових органів.

З приводу висновків Відповідача, що відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування ТМЦ позивачу від ТОВ «Сімметрон-Україна» - є ознакою нереальності господарської операції, суд зазначає наступне.

Відсутність у позивача транспортних документів на поставку товарів не може однозначно свідчити про нереальність господарської операції. З приводу відсутності товарно-транспортної документації Міністерство доходів і зборів України у своєму листі від 19.09.2013 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 зазначило, що підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлені податкова накладна, митна декларація, заява зі скаргою на постачальника, подана відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, або інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Крім того, судом враховано, що згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 р. № 493/92 (з наступними змінами та поповненнями) нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюється Міністерством юстиції України. Однак, спільний Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» N 488/346, 29.12.1995 року, яким затверджено форму товарно-транспортних накладних 1-ТН, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не може бути обов'язковим для застосування господарюючими суб'єктами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження висновків контролюючого органу про дефектність первинних документів позивача, відтак про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ВЛАН» та ТОВ «Сімметрон -Україна» у періоді, що перевірявся.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківської області № НОМЕР_1 від 06 листопада 2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 60 372, 00 грн., з яких за основним платежем з податку на додану вартість - у розмірі 40 248, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 20 124, 00 грн. за період - за серпень 2014 р., не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 128, 159, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківської області № НОМЕР_1 від 06 листопада 2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 60 372, 00 грн., з яких за основним платежем з податку на додану вартість - у розмірі 40 248, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 20 124, 00 грн. за період - за серпень 2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" (64302, Харківська область, м. Ізюм, пр-т. Леніна 66, Код ЄДРПОУ 30210163, р/р 26003300135572 в ТВБВ № 10020/0487 філії - ХОУ АТ "ОЩАДБАНК", МФО 351823) судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.