Постанова
від 15.12.2015 по справі 915/1198/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 915/1198/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М. суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного банку Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 у справі№ 915/1198/15 господарського суду Миколаївської області за позовомПублічного акціонерного банку Комерційний банк "Приватбанк" до Фермерського господарства "Трудолюбівське" простягнення 22 780,16 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2015 у справі № 915/1198/15 (суддя Коваль Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 (у складі головуючого судді Липчанської Н.В., Лисенко В.А., Ярош А.І.), позов Публічного акціонерного банку Комерційний банк "Приватбанк" до Фермерського господарства "Трудолюбівське" задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "Трудолюбівське" на користь ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" грошові кошти в загальній сумі 19 618,05 грн, з яких 9986,01 грн - заборгованість з повернення кредитних коштів, 5873,86 грн - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 1258,18 грн - заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом, 2500,71 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 83 ГПК України, а також на те, що зміна розміру відсоткової ставки за користування кредитним лімітом відбулася відповідно до умов договору банківського обслуговування, просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 у справі № 915/1198/15 в частині часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині зменшення заборгованості з пені з 5331,32 грн до 2500,71 грн та зменшення відсотків з 62004,65 грн до 5873,86 грн та цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим ст.111 2 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, укладання між ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" і Фермерським господарством "Трудолюбівське" договору у спрощений спосіб підтверджується заявою відповідача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 15.01.2014, згідно з якою ФГ "Трудолюбівське" приєдналось та погодилось з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку, розміщеними на офіційному сайті Приватбанку http:/privatbank.ua, котрі разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Умовами (в редакції, чинній на момент укладення договору), які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору від 15.01.2014, передбачено, що банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача на вказаному рахунку, про розміри якого позивач повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та відповідача. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами, Тарифами банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів відповідача в межах кредитного ліміту. Позивач здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пп. 3.18.1.1 Умов).

Ліміт може бути змінений відповідачем в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами позивача. Підписавши угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms - повідомлення або інших) (пп.3.18.1.6 Умов).

Проведення платежів відповідача в порядку обслуговування кредитного ліміту, здійснюється позивачем протягом одного року з моменту, зокрема, підписання угоди про приєднання відповідача до Умов. При порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, позивач, на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному виконанні відповідачем зобов'язань, передбачених Умовами, здійснення платежів відповідача в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено позивачем на той же строк (пп. 3.18.1.8 Умов).

ФГ "Трудолюбівське" зобов'язалося сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом, проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Умовами (п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3 та 3.18.2.2.5). Банк має право при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (пп. 3.18.2.3.4 Умов).

За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача при закритті банківського дня останній сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, відповідач сплачує позивачу за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання відповідача щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань, він сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права позивача на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (пп. 3.18.4 Умов).

ФГ "Трудолюбівське" сплачує позивачу винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2. Умов 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами (пп.3.18.4.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.п. 3.18.4.9, 3.18.4.10 Умов).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання умов укладеного сторонами договору банком встановлено для ФГ "Трудолюбівське" кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн, починаючи з 15.01.2014, у розмірі 9454,49 грн, починаючи з 02.03.2014, у розмірі 10000 грн, починаючи з 03.03.2014, що випливає з довідки банку від 03.08.2015 №08.7.0.0.0/150803101831 та з виписки з особового рахунку товариства.

Згідно з випискою з особового рахунку за період 17.01.2014 по 02.06.2015 ФГ "Трудолюбівське" використало кредитний ліміт, проте не здійснило платежі на виконання своїх грошових зобов'язань за договором, у зв'язку з чим заборгованість ФГ "Трудолюбівське" перед банком з повернення отриманих за договором кредитних коштів склала 9986,01 грн. Також товариство не повністю оплатило банку передбачену договором комісійну винагороду за використання ліміту, внаслідок чого заборгованість з оплати комісійної винагороди за використання ліміту протягом 01.04.2014 - 01.05.2015 склала 1258,18 грн.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що банком відповідно до умов договору в період 17.01.2014-26.01.2014 не нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами, але, оскільки відповідач не здійснив усупереч Умовам обнуління дебетового сальдо в одну із дат 20-го до 25-го числа наступного місяця, то за користування кредитними коштами у період 27.01.2014 - 04.05.2014 банком нараховані відсотки, виходячи із ставки 24% річних, а у подальшому за період 05.05.2014-30.06.2014, виходячи із ставки 48% річних, і за період 01.07.2014-02.06.2015, виходячи із ставки 56% річних, у загальній сумі 6204,65 грн.

Однак, здійснення нарахування відсотків за користування кредитними коштами у період 01.07.2014 - 02.06.2015 було визнано судами першої та апеляційної інстанцій необґрунтованим, оскільки підпункт 3.18.2.3.1 Умов, яким сторони узгодили підстави збільшення відсоткової ставки, суперечать положенням ст.1056-1 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.ч. 1-4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що зміна банком в односторонньому порядку з 01.07.2014 відсоткової ставки не узгоджуються зі змістом заяви ФГ "Трудолюбівське" від 15.01.2014 про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно з якою відносини між сторонами договору можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодженням по банківському обслуговуванню через web-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).

Проте, позивачем не було доведено, що ФГ "Трудолюбівське" надавалася у визначений в заяві спосіб згода на зміну умов договору, а саме, Умов, які діяли в редакції на момент підписання договору, зокрема, щодо застосування відсоткових ставок у розмірах, передбачених у пп.3.2.1.4.1.3 пп.3.2.1.4 Умов у редакції, що діє з 01.07.2014, згідно з якою за кредитним лімітом на рахунках після пільгового періоду застосовується відсоткова ставка в розмірі 36% річних, а після 90 днів - 56% річних.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для нарахування позивачем відсотків за користування кредитним лімітом за період 01.07.2014-02.06.2015 за збільшеною відсотковою ставкою у розмірі 56% річних. За таких підстав, судом першої інстанції здійснено перерахунок розміру відсотків за користування кредитним лімітом з 27.01.2014 по 04.05.2014 за ставкою 24% річних та з 05.05.2014 по 02.06.2015 за ставкою 48% річних, у зв'язку з чим суди дійшли висновку про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у період з 27.01.2014 по 02.06.2015 у сумі 5 873,86 грн.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника про необґрунтоване зменшення судом першої інстанції розміру пені відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Однак, в порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції не встановлював обставини щодо майнового стану сторін, не врахував ступінь виконання зобов'язання боржником, а також наявність інших обставин, які мають істотне значення. В той же час посилання суду на те, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами нарахована банком з порушенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також на суму збільшених відсотків, є підставою для встановлення розміру обґрунтовано нарахованих сум пені за визначений період.

З урахуванням викладеного вище, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2015 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 у справі № 915/1198/15 підлягають скасуванню в частині зменшення розміру пені, а справа - направленню в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, і підлягають залишенню без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного банку Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2015 у справі № 915/1198/15 скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення з Фермерського господарства "Трудолюбівське" на користь Публічного акціонерного банку Комерційний банк "Приватбанк" 5 331,32 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором. В цій частині справу № 915/1198/15 передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2015 у справі № 915/1198/15 залишити без змін в частині часткової відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фермерського господарства "Трудолюбівське" на користь Публічного акціонерного банку Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення15.12.2015
Оприлюднено23.12.2015
Номер документу54506857
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/1198/15

Постанова від 15.12.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Шевчук C. Р.

Ухвала від 02.12.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Шевчук C. Р.

Постанова від 17.09.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Ліпчанська Н.В.

Ухвала від 25.08.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Ліпчанська Н.В.

Рішення від 04.08.2015

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Коваль Ю. М.

Ухвала від 07.07.2015

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Коваль Ю. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні