Постанова

від 15.12.2015 по справі 923/412/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 923/412/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М. суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційні скарги 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Муравейник-Транс" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромега Транс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі№ 923/412/15 господарського суду Херсонської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Муравейник-Транс" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромега Транс" Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транзит" простягнення 163 414,44 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Нестеров Д.В., наказ № 2 від 23.02.2013

- відповідача: Жмарьова О.М., дов. № 3 від 06.04.2015

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.05.2015 у справі № 923/412/15 (суддя Ярошенко В.П.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Муравейник-Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромега Транс" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Євромега Транс" на користь ТОВ "Муравейник-Транс" суму штрафних санкцій в розмірі 126 000,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі №923/412/15 (у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.) змінено рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2015 у даній справі, позовні вимоги ТОВ "Муравейник-Транс" про стягнення суми штрафних санкцій задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Євромега Транс" на користь ТОВ "Муравейник-Транс" суму штрафних санкцій в розмірі 42 000,00 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Муравейник-Транс" про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Євромега Транс" суми штрафних санкцій у розмірі 84 000,00 грн. В іншій частині рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2015 у справі № 923/412/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Муравейник-Транс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 233, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 43, 83, 99, 101 ГПК України, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 923/412/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 84 00,00 грн і винести нову постанову, якою постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 923/412/15 скасувати частково, рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2015 у справі № 923/412/15 залишити без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "ТД "Євромега Транс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, не врахування ст.ст. 17, 18, 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, ст. 614 Цивільного кодексу України, оскільки прострочення доставки відбулося внаслідок затримки з отримання дозволів для перевезення вантажів, що не залежало від волі перевізника, просить рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2015 у справі №923/412/15 скасувати повністю, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у даній справі скасувати частково і прийняти нове рішення, в якому у стягненні штрафних санкцій за затримку доставки вантажу у сумі 42 000,00 грн відмовити у повному обсязі, а також залишити без змін рішення та постанову в частині відмови про стягнення збитків.

Також ТОВ "ТД "Євромега Транс" надало заяву про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/412/15 від 09.09.2015.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в її задоволенні у зв'язку з необґрунтуванням відповідачем підстав для зупинення виконання постанови апеляційної інстанції у даній справі.

Третя особа не скористалася правом, наданим ст.111 2 ГПК України, не надала відзиви на касаційні скарги, що в силу положень ст.111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.09.2014 між ТОВ "Муравейник-Транс" (як експедитором) та ТОВ "Торговий дім "Євромега Транс" (як перевізником) був укладений договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 069-01, за умовами п. 1.1 якого предметом договору є надання послуг з перевезення експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажовласників за дорученням експедитора. Умови кожного перевезення обумовлюються у письмовій заявці, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.2.1 договору сторони узгодили, що перевезення здійснюються у відповідності до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року.

Відповідно до п. 2.1.1 договору експедитор зобов'язаний залучати перевізника до перевезення вантажів; надавати заявки перевізнику не пізніше 24 годин до дати початку перевезення, обумовленої в заявці.

Згідно з п.п. 2.2.2, 2.2.6, 2.2.8 договору відповідно до заявки експедитора перевізник зобов'язався подавати в зазначене місце в узгоджені строки з повним комплектом документів, необхідних для здійснення перевезення, технічно справний рухомий состав, який придатний для перевезення даного вантажу. Перевізник (відповідач) зобов'язаний доставляти вантаж з моменту оформлення провізних документів до отримувача в строк, обумовлений експедитором (позивачем) у заявці, за найкоротшим маршрутом, відкритим для міжміського та міжнародного автомобільного руху. Перевізник зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів після закінчення перевезення надати експедитору по факсу, а пізніше в оригіналі рекомендованим листом, наступний пакет документів: рахунок, податкову накладну (у разі, якщо перевізник платник ПВД), акт виконаних робіт (датою розвантаження, яку відмічено у СМR, ТТН), копії свідоцтв про реєстрацію та платника податку, оригінали ТТН та СМR.

Відповідно до п. 3.10 договору за запізнення перевізника на завантаження/розвантаження згідно заявки більше ніж на 2 години, а також за кожну наступну добу запізнення перевізник сплачує штраф у розмірі 750,00грн, якщо інше не обумовлено заявкою.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання договору на перевезення від 25.09.2014, 25.09.2014 позивач направив на адресу відповідача заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №065 та № 066.

07.10.2014 відповідач подав на адресу, вказану у заявках, автомобілі для перевезення вантажу. Автомобілі були подані під завантаження в термін, передбачений заявками та договором, після чого завантажені.

Відповідно до заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 065 від 25.09.2014, № 066 від 25.09.2014 місцем доставки вантажу є м. Актобе Республіка Казахстан, Актобе-ЦТО 50417, а датою доставки є 16.10.2014.

Відповідачем були складені та направлені на адресу позивача акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000053 та № ОУ0000054, датовані 06.11.2014.

Згідно заявок № 065 та 066 від 25.09.2014, за порушення строків доставки встановлено штраф в розмірі 3000 грн/добу.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 193, 216, 224, 225, 231, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненою у Женеві 19.05.1956, зважаючи на те, що відповідачем було порушено строки доставки вантажу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанцій про недоведеність позивачем спричинення збитків у вигляді неотриманого прибутку у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем його договірних зобов'язань, а також про обґрунтованість нарахування позивачем штрафних санкцій за період з 16.10.2014 по 05.11.2014, оскільки відповідачем не було доведено відсутності вини в порушенні строків доставки вантажу, а за умовами п. 3.1 договору перевізник, який залучив третю особу до виконання свого зобов'язання, несе перед експедитором відповідальність за таке виконання, як за свої власні дії.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки заявлена до стягнення сума штрафних санкцій надмірно велика, не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення, а позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження понесених ним збитків та інших негативних наслідків, які настали для нього через порушення строків доставки вантажу, то сума штрафних санкцій підлягає зменшенню до розміру однієї плати за перевезення, у зв'язку з чим до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума штрафних санкцій у розмірі 42 000,00 грн з відмовою в іншій частині позовних вимог, але з віднесенням на відповідача судових витрат в повному обсязі відповідно до розміру штрафних санкцій, яка підлягала до задоволення.

При цьому, колегією суддів касаційної інстанції не приймаються доводи ТОВ "Муравейник-Транс" щодо відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідач та третя особа посилалися на норми ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.233 Господарського кодексу України у відзивах на позов, а зменшувати розмір неустойки є правом суду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Також не приймаються посилання ТОВ "ТД "Євромега Транс" на відсутність вини в порушенні строків доставки вантажу в зв'язку з непідтвердженням належними доказами в процесі розгляду даної справи обставин щодо неможливості отримання дозволів, необхідних для здійснення вантажних перевезень за договором № 069-01 від 25.09.2014.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржники в силу ст. 33 ГПК України не довели в установленому законом порядку тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 923/412/15.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Муравейник-Транс" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромега Транс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 923/412/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук