Постанова

від 17.12.2015 по справі 927/967/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 927/967/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року, та постановуГосподарського суду Чернігівської області від 06 серпня 2015 року, у справі№ 927/967/15 Господарського суду Чернігівської області, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" (м. Чернігів), про визнання банкрутом, - в судове засідання представники сторін не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року порушено провадження у справі № 927/967/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" (далі за текстом - ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2015 року у справі № 927/967/15 (суддя - Сидоренко А.С.) визнано банкрутом ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ"; відкрито ліквідаційну процедуру; покладено обов'язки ліквідатора на ліквідатора ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" Бороду Андрія Вікторовича, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року у справі № 927/967/15 (головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Гарник Л.Л., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі за текстом - ДПІ у Печерському районі) залишено без задоволення; постанову Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2015 року у справі № 927/967/15 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірна постанова відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, ДПІ у Печерському районі звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2015 року у справі № 927/967/15; припинити провадження у справі № 927/967/15. В обґрунтування поданої касаційної скарги ДПІ у Печерському районі вказує на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, ст.60 Господарського Кодексу України та ст.ст.1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.12.2015 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року, за заявою ліквідатора ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" Бороди А.В., на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Місцевим та апеляційним господарськими судами, під час розгляду поданої ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" Заяви, встановлено, що товариство зареєстроване як суб'єкт господарювання 01.02.2011 року, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені відомості за № 1 070 102 0000 042562.

17.04.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про Рішення загальних зборів учасників ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" щодо припинення діяльності товариства шляхом ліквідації.

Протягом ліквідаційної процедури, ліквідаційною комісією розглянуто та визнано грошові вимоги ДПІ у Печерському районі в сумі 12 647 грн. 00 коп.

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" (Протокол №11 від 14.07.2015 року) було затверджено складений ліквідатором проміжний ліквідаційний баланс, з якого вбачається, що станом на 14.07.2015 року товариство має поточні зобов'язання за розрахунками, у т.ч. з бюджетом в сумі 12647 грн. 00 коп. В той час як вартість активів товариства становить 0,0 грн.

На підставі наданих заявником доказів, господарський суд першої інстанції встановив недостатність вартості майна ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" для задоволення вимог кредиторів, що є підставою для визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд (в постанові від 06.08.2015 року), з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції (в постанові від 20.10.2015 року), дійшов висновку про наявність передбачених ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом підстав" для визнання ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" банкрутом. Водночас, спірною постановою господарського суду першої інстанції призначено ліквідатором боржника - ліквідатора ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" Бороду А.В.

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Печерському районі звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій, зокрема, ст. ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.60 Господарського Кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 06 серпня 2015 року у справі № 927/967/15; припинити провадження у справі № 927/967/15.

Задовольняючи частково подану ДПІ у Печерському районі касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному:

Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України .

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зокрема, ч. ч. 1-5 названої статті Закону встановлено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та, серед іншого, повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються, в тому числі: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави). До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом. Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, залишаючи постанову Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2015 року у справі № 927/967/15 без змін, господарський суд апеляційної інстанції вищенаведених норм права не врахував, не дослідив та не надав належної правової оцінки факту дотримання ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" як загальних норм ЦК України, які встановлюють порядок ліквідації підприємства за рішенням власника, так і дотримання боржником вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ч. 4 ст. 11 Закону.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, переглядаючи в апеляційному порядку постанову Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2015 року у справі № 927/967/15, господарський суд апеляційної інстанції, на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2015 року, інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців від 13.10.2015 року, Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.10.2015 року, встановив, що рухомого та нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Враховуючи встановлене, дійшов висновку, що, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, матеріали справи свідчать про те, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, оскільки майнові активи у боржника відсутні.

За приписами ст.101 ГПК України, додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Проте, документи, на які, в якості доказу, посилається апеляційний суд, були подані Ліквідатором ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" Бородою А.В. до Заперечення від 15.10.2015 року на апеляційну скаргу, під час апеляційного провадження та не були предметом розгляду господарського суду першої інстанції. При цьому, слід зауважити, що ні наведені Заперечення, ні постанова апеляційного господарського суду, не містять в собі належного обґрунтування неможливості подання таких доказів до господарського суду першої інстанції.

Крім того, слід відзначити, що господарський суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам скаржника - ДПІ у Печерському районі, наведених в апеляційній скарзі, зокрема, щодо можливості застосування до спірних правовідносин вимог ст.60 ГК України, а також доводам заявника, щодо здійснення боржником прибуткової господарської діяльності у період 2012 року - лютий 2015 року, встановленої ДПІ у Печерському районі, на підставі поданих ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" декларацій.

Зважаючи на встановлені ст. ст. 99, 101 ГПК України межі перегляду справи в апеляційній інстанцій та особливість прийнятої місцевим господарським судом постанови, апеляційному господарському суду слід було надати оцінку щодо правомірності порушення провадження у справі ухвалою від 28.07.2015 року (зокрема, щодо дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи, відповідно до цивільного та господарського законодавства, та дотримання боржником, при зверненні із заявою, ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; а також, щодо правомірності визнання ТзОВ "МАШ ТЕХ КОМПЛЕКТ" банкрутом, з дотриманням місцевим господарським судом встановленого ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку призначення ліквідатора, що є необхідною передумовою для застосування передбачених чинним законодавством процедур у справі про банкрутство.

Однак, в порушення вказаних вище норм та ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, апеляційним господарським судом цього здійснено не було.

Згідно зі ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно зі ст. 111 9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 927/967/15 Господарського суду Чернігівської області має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 927/967/15 Господарського суду Чернігівської області скасувати.

3. Справу № 927/967/15 передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді: С.В. Куровський В.Ю. Поліщук