Рішення

від 15.12.2015 по справі 907/843/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.2015 Справа № 907/843/15

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Ващиліної Н.М., судді Журавчак Л.С., судді Ремецькі О.Ф.

розглянувши матеріали справи №907/843/15

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ЗакарпатгазВ» , м. Ужгород

до фермерського господарства „ТізешВ» , с. Ботар Виноградівського району

про стягнення суми 250 075,28 грн. збитків, заподіяних порушенням на ринку природного газу.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник по довіреності № 07/12д від 05.01.2015

від відповідача - не з"явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „ЗакарпатгазВ» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фермерського господарства „ТізешВ» про стягнення суми 250 075,28 грн. збитків, заподіяних порушенням на ринку природного газу.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в них. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.11.2015р. розгляд справи було відкладено на 14.12.2015р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

В засіданні суду 14.12.2015р. судом в порядку вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву для надання сторонам можливості врегулювання спору.

Матеріали справи містять письмові пояснення позивача від 24.11.2015р., згідно якого ним проведено та надано суду уточнений розрахунок збитків, внаслідок чого дана сума склала 249599,23грн. та про стягнення якої просить суд прийняти відповідне рішення. При цьому позивач вказує на підтвердження матеріалами справи порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині забезпечення вимог про стягнення збитків. Зокрема, просить суд взяти до уваги те, що наявними у справі матеріалами беззаперечно підтверджується факт споживання відповідачем природного газу несанкціонованим шляхом за рахунок приєднання та підключення об'єктів газоспоживання до газорозподільних мереж позивача. Зазначені порушення на ринку природного газу у вигляді несанкціонованого, без укладання відповідного договору, відбору природного газу шляхом самовільного приєднання до газопроводу виявлено у відповідача ФГ «Тізеш» за адресою с. Ботар, вул. Головна, 4А, та зафіксовано актом обстеження від 07.08. 2013р. ОСОБА_2 акта у Відповідача було виявлено порушення вищевказаних норм, відсутність комерційного вузла обліку газу та зафіксовано працюючі самовільно встановлені газоспоживаючі прилади: плита газова (ПГ-4), котел-колонка «VAILLANT» - 24 кВт; ВПГ „JUNKERSВ» 18 кВт; промисловий чан для виготовлення продукції консервних джемів - 1,3 мЗ/год, самовиготовлений пальник - 50 кВт.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.02.2015р. по справі №299/809/14-ц за позовом ПАТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_3П, третя особа без самостійних вимог - фермерське господарство «Тізеш» встановлено, що за адресою с. Ботар, вул. Головна, 4А був несанкціонований відбір природного газу. Наслідком такого несанкціонованого відбору є те, що фактично відбувалось споживання природного газу, проте оплату вартості не проведено, чим порушено право позивача та йому завдано збитки у розмірі вартості спожитого природного газу.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 18.03.2015р. встановлено, що за адресою с. Ботар, вул. Головна,4А був несанкціонований відбір природного газу, природний газ споживався саме для промислового виробництва фруктових джемів, виготовленням яких займається юридична

особа фермерське господарство «Тізеш» і відшкодування спричиненої шкоди ПАТ «Закарпатгаз» повинна здійснювати юридична особа, якою є фермерське господарство «Тізеш». Так як, нежила будівля, що є об'єктом - цехом із промислового виробництва джемів і соків, використовується ФГ «Тізеш» для реалізації своїх статутних цілей. Аналогічні обставини встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2015 у цій справі.

Стверджує, що сама по собі відсутність між сторонами укладеного договору на постачання природного газу не є підставою для уникнення відповідальності за завдані збитки, оскільки відповідно до положень ст. 12 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір природного газу без укладення такого договору з постачальником, що мало місце у даному випадку, та яке являється підставою для настання відповідальності, передбаченої ст. 23 згаданого Закону,

Представниками Виноградівської філії ПАТ «Закарпатгаз» (далі - Позивач) 07.08.2013 року при проведенні перевірки (обстежені) на наявність споживання природного газу в цеху по виготовленню фруктових джемів, що знаходиться за адресою: Виноградівський р-н.,с. Ботар с.Братово) вул. Головна 4 «А», виявлено та зафіксовано порушення норм пунктів 2, 7, 8, 13, 15 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», п. 3.17 Правил безпеки систем газопостачання України, пунктів 4.1, 4.4. Порядку доступу та приєднання до єдиної газотранспортної системи України та ін., зокрема; порушення конструкції (схеми пломбування) на ввідному крані, що призвело до самовільного підключення у газорозподільчу мережу ПАТ «Закарпатгаз» та несанкціонованого відбору природного газу; відсутність вузла комерційного обліку природного газу; відсутність дозвільних документів на газифікацію та підключення до мережі систем газопостачання, що порушує ряд нормативних документів.

Просить суд взяти до уваги те, що нарахування об'єму газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання зумовлено обставиною неможливого контролювання споживання об'ємів природного газу з боку ПАТ «Закарпатгаз», оскільки відбір несанкціонований, споживання газу мало місце за відсутності опломбованого вузла обліку та через неопломбоване газове обладнання.

ОСОБА_2 ж п.5.13.2 Правил №618, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. Аналогічні положення наведені у п.п.3.12.3, 3.12.4 Правил №1181. Факт не введення в експлуатацію об'єкта на якому виявлено споживання природного газу, відсутність документації на внутрішньобудинкове обладнання пояснюють нездійснення повірки комерційного вузла обліку, а тому ПАТ «Закарпатгаз» вправі здійснити нарахування обсягів споживання природного газу по проектній номінальній потужності газоспоживаючого обладнання за три роки, що передували факту виявлення несанкціонованого споживання природного газу, тобто за період з 06.08.2010 року по 07.08.2013 року

Оскільки під час виявлення порушень та факту встановлення приладів 1, 2, і 3 (котел газовий «VAILLANT» 24кВт. водонагрівач проточний газовий „JUNKERSВ» 18 кВт, пальник від котла чугунного мало секційного 50 кВт) відповідачем не було надано інструкції по установці, експлуатації з технічними характеристиками (паспорт приладів) для виявлення їх потужності та визначення об'ємів споживання газу на цих приладах були оглянуті інформаційні (маркувальні) таблички з характеристиками приладів з відповідними потужностями в кВт, що зафіксовано в акті про виявлені порушення.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.12.2015 заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні та вказує на те, що як встановлено рішенням суду загальної юрисдикції та не заперечується сторонами у справі, між ПАТ "Закарпатгаз" та ФГ «Тізеш» договір у відповідності до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" щодо постачання природного газу не укладався. Відповідно до Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, дані Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільними мережами, споживачів газу, крім населення, суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з проектування, налагоджування вузлів обліку газу, а також з розроблення та виготовлення засобів вимірювальної техніки, які призначені для використання на вузлах обліку газу. Зокрема, споживачем газу у відповідності до даних Правил є юридична особа або фізична особа-підприємець, що отримує природній газ відповідно до договору. Відповідно до Правил користування природнім газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ 13.09.2012р. № 1181, ці Правила регулюють відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення). Зокрема, споживачем природного газу відповідно до даних Правил є юридична або фізична особа-підприємець, яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання природного газу та використовує його як паливо та сировину.

Аналізуючи положення вищенаведених нормативно-правових актів, враховуючи відсутність між ПАТ „ЗакарпатгазВ» та ФГ „ТізешВ» договору на постачання природного газу, вважає, що на спірні правовідносини не розповсюджуються положення Правил користування природнім газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ 13.09.2012р. № 1181 та положення Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, оскільки Фермерське господарство «Тізеш» не є споживачем природного газу. Окрім того, із змісту вказаних нормативних актів вбачається, що порушенням є активна дія - відбір (споживання) природного газу із порушеннями. Як вбачається з рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/809/14-ц, „на стояку газопостачання об'єкта на якому проводилась перевірка, знаходилась охоронна пломба за відповідним номером ПАТ „ЗакарпатгазВ» . Поряд з цим, така пломба була встановлена одним з працівників Виноградівської філії «ПАТ Закарпатгаз» з порушенням, оскільки газ надходив до газового обладнання при тому, що пломба пошкоджена/зірвана не булаВ» .

Тобто, з наведеного рішення суду, що має преюдиційне значення, слідує, що постачання газу на об'єкт було припинено самими працівниками ПАТ «Закарпатгаз», шляхом встановлення на стояку газопостачання охоронної пломби за відповідним номером ПАТ «Закарпатгаз», яка була неушкоджена.

Вважає, що позивачем не доведено несанкціонованого відбору природного газу, тобто його фактичного самовільного використання відповідачем, і як наслідок не підтверджено понесення позивачем фактичних втрат, які розцінюються як збитки.

В п. 3.11. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам України роз'яснення про те, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Так, під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 24.11.2015р. через канцелярію подав до суду письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 249599,23грн., що, по суті, виходячи зі змісту відповідних уточнень, а також положень поданої позовної заяви та конкретних обставин справи № 907/843/15, розцінюється судом як зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011, № 18, під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. ОСОБА_2 з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнятій господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 249599,23грн.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.12.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Представниками Виноградівської філії ПАТ „ЗакарпатгазВ» проведено обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку цеху по виготовленню фруктових джемів за адресою: Виноградівський район, с. Ботар (с. Братово), вул. Головна, 4А виявлено факт порушення Відповідачем вимог Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» у вигляді несанкціонованого відбору природного газу шляхом самовільного підключення до системи газопостачання. За результатами виявлених порушень складено акт від 07.08.2013.

ОСОБА_2 зазначеного Акту у Відповідача виявлено самовільно встановлені газові прилади: плита газова (ПГ-4), котел-колонка «VAILLANT» - 24 кВт; ВПГ „JUNKERSВ» 18 кВт; промисловий чан для виготовлення продукції консервних джемів - 1,3 мЗ/год, самовиготовлений пальник - 50 кВт.

ОСОБА_2 комунального підприємства Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації №28532468 від 28.12.2010, власником нерухомого майна - цеху по виготовленню фруктових джемів за адресою: Виноградівський район, с. Ботар (с. Братово), вул. Головна, 4А є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Неветленфолівською сільською радою від 24.12.2010р.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.02.2015р. по справі №299/809/14-ц за позовом ПАТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_3П, третя особа без самостійних вимог - фермерське господарство «Тізеш» встановлено, що за адресою с. Ботар, вул. Головна, 4А був несанкціонований відбір природного газу. Наслідком такого несанкціонованого відбору є те, що фактично відбувалось споживання природного газу, проте оплату вартості не проведено, чим порушено право позивача та йому завдано збитки у розмірі вартості спожитого природного газу.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 18.03.2015р. встановлено, що за адресою с. Ботар, вул. Головна,4А був несанкціонований відбір природного газу, природний газ споживався саме для промислового виробництва фруктових джемів, виготовленням яких займається юридична

особа фермерське господарство «Тізеш» і відшкодування спричиненої шкоди ПАТ «Закарпатгаз» повинна здійснювати юридична особа, якою є фермерське господарство «Тізеш». Так як, нежила будівля, що є об'єктом - цехом із промислового виробництва джемів і соків, використовується ФГ «Тізеш» для реалізації своїх статутних цілей. Аналогічні обставини встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2015 у цій справі.

Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищенаведеного та у зв'язку з виявленими порушеннями та згідно положень „Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.05 №618 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за №67/11941 від 26.01.06, позивачем проведено розрахунок споживання природного газу на об'єкті: цеху по виготовленню фруктових джемів за адресою: Виноградівський район, с. Ботар (с. Братово), вул. Головна, 4А за період з 07.02.2013 по 07.08.2013, згідно якого на об'єкті було спожито 52953,36куб. метра природного газу, що у грошовому еквіваленті становить 249599,23грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою від 07.02.2014 №516 про відшкодування суми збитків, однак, дану претензію відповідачем залишено без відповідного реагування.

Позивач доводить, що відповідач зобов'язаний був укласти договір на постачання природного газу та не допустити несанкціонованого відбору природного газу, а самовільне підключення газових приладів, пристроїв відповідачем до системи газопостачання шляхом приєднання до газорозподільної мережі без узгодження із спеціалізованим підприємством, має своїм наслідком, як нанесення збитків газопостачальному (газорозподільному) підприємству, так і створення загрози безпечному, безперебійному постачанню природного газу та поставило під загрозу життю та здоров'я населення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»(далі - Закон) несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір: з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу; без укладення відповідного договору з постачальником; спричинений самовільним під'єднанням, споживанням природного газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза охопленням приладами обліку.

ОСОБА_2 з положеннями ч.1 та ч.2 ст. 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Частиною 1 ст. 23 вказаного Закону, встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Використання газу шляхом самовільного підключення до системи газопостачання, як правопорушення на ринку природного газу, тягне за собою відповідальність з відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству.

ОСОБА_2 п. 5.13.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 р. №618, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У відповідності до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

У відповідності до п. 5.3. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, монтаж та налагодження вузлів обліку газу здійснюється відповідно до проектної документації, розробленої на підставі наданих замовнику газорозподільним підприємством технічних умов на проектування об'єкта газопостачання.

Пункт 3.1. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ 13.09.2012 № 1181, вимагає від споживача забезпечити об'єкти газоспоживання комерційним вузлом обліку природного газу для визначення обсягів споживання/розподілу/ транспортування природного газу для проведення розрахунків. Підключення об'єктів газоспоживання, які не забезпечені комерційними вузлами обліку, забороняється.

Статтею 23 Закону передбачено, що порушення на ринку природного газує є: несанкціонований відбір природного газу; несанкціоноване втручання в роботу Єдиної газотранспортної системи України, приладів обліку природного газу; самовільне під'єднання до Єдиної газотранспортної системи України, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результатів вимірювання.

Відповідно до п. 3.12.4. Правил користування природним газом для юридичних осіб, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) засобу вимірювальної техніки (далі ЗВТ) здійснюються газорозподільним/ газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено працівниками позивача, на момент проведення перевірки об'єкту було виявлено встановлене та функціонуюче газо споживаюче обладнання, а саме: плита газова (ПГ-4), котел-колонка «VAILLANT» - 24 кВт; ВПГ „JUNKERSВ» 18 кВт; промисловий чан для виготовлення продукції консервних джемів - 1,3 мЗ/год, самовиготовлений пальник - 50 кВт. при цьому, відповідачем ні на момент проведення перевірки, ні в ході розгляду справи, не подав суду докази стосовно наявності затвердженого та погодженого позивачем переліку такого обладнання, а також здійснення газоспоживання шляхом встановлення та опломбування відповідних приладів обліку спожитого природного газу працівниками позивача.

Таким чином, встановлено та підтверджено, що Відповідач здійснював самовільний відбір природного газу без належно оформленого дозволу, наявності технічних умов на підключення до системи газопостачання, опломбування приладів обліку і укладання з газопостачальним підприємством договору, у зв'язку з чим, обсяги споживання природного газу мають бути розраховані по проектній номінальній потужності газоспоживаючого обладнання, зафіксованого в акті від 07 серпня 2013, з розрахунку його цілодобової роботи, у відповідності до п. 5.13.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом і\/1іністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N 618.

Крім того, нарахування газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання, зумовлено обставиною неможливого контролювання споживання відповідачем об'ємів природного газу з боку Позивача, оскільки відбір несанкціонований, споживання газу за відсутністю опломбованого вузла обліку та через неопломбоване газове обладнання.

Відтак, враховуючи вищенаведене, та те, що під час виявлення порушень та факту встановлення приладів 1, 2, і 3 (котел газовий «VAILLANT» 24кВт. водонагрівач проточний газовий „JUNKERSВ» 18 кВт, само виготовлений пальник) відповідачем не було надано інструкції по установці, експлуатації з технічними характеристиками (паспорт приладів) для

виявлення їх потужності та визначення об'ємів споживання газу, працівниками позивача на цих приладах були оглянуті інформаційні (маркувальні) таблички з характеристиками приладів з відповідними потужностями в кВт, що зафіксовано в акті про виявлені порушення.

Відповідний розрахунок обсягів спожитого такими приладами природного газу здійснено позивачем за період з 07.02.2013р. по 07.08.2013р.

Разом з тим, в ході розгляду даної справи судом встановлено, а позивачем не заперечується те, що номінальну потужність самовиготовленого пальника працівниками позивача розраховано за методом візуального припущення, що такий відповідає загальним параметрам пальника від котла чугунного мало секційного 50 кВт.

Однак, дані доводи позивача в частині визначення номінальної потужності самовиготовленого приладу споживання газу шляхом припущення не відповідають вимогам чинного законодавства та засадам доказування з огляду на таке.

ОСОБА_2 з ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ОСОБА_2 з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

ОСОБА_2 з ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. ОСОБА_2 з ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Окрім цього, належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Відтак, виходячи зі змісту ст. 32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Натомість, позивачем належними та допустимим доказами не доведено суду правильності встановлення номінальної потужності самовиготовленого пальника, а відтак, вимоги позивача в частині нарахування збитків з урахуванням номінальної потужності такого газоспоживаюбчого обладнання є безпідставним та необґрунтованим.

Судом у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням забезпечення повноти та всебічності вирішення спору, проведено перерахунок суми заявлених збитків з урахуванням вищенаведеного виходячи із встановленої та підтвердженої матеріалами справи номінальної потужності газосподживаючого обладнання, а саме: плити газова (ПГ-4), котла-колонки «VAILLANT» - 24 кВт; ВПГ „JUNKERSВ» 18 кВт; промислового чану для виготовлення продукції консервних джемів - 1,3 мЗ/год за період з 07.02.2013р. по 07.08.2013р. Згідно проведеного судом перерахунку сума збитків за даний період складає 141002,54грн. та підлягає стягненню з відповідача. В решта частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Заперечення відповідача судом відхиляються виходячи із вищенаведеного.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства „ТізешВ» (90365, с. Ботар, вул. Петефі, 2 Виноградівського району, ідент. код 33536724) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ЗакарпатгазВ» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 141002,54грн. збитків, а також суму 2825,35грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.12.2015.

Головуючий суддя Ващиліна Н.М.

Суддя Журавчак Л.С.

Суддя Ремецькі О.Ф.