Рішення

від 17.12.2015 по справі 907/1091/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2015 року Справа № 907/1091/15

За позовом Державного підприємства „Хустське лісове дослідне господарствоВ» , м. Хуст

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Буковина -ТранзитВ» , с. Велятино Хустського району

про стягнення 54 952,58 грн.,

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача - ОСОБА_2, довіреність від 26.10.2015 року;

Відповідач - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством „Хустське лісове дослідне господарствоВ» , м. Хуст заявлено позов до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Буковина-ТранзитВ» , с. Велятино Хустського району про стягнення 54 952,58 грн.

За клопотанням позивача з метою додаткового забезпечення процесуальних прав відповідача на представництво своїх інтересів в т.ч. на проведення звірки взаєморозрахунків, дану справу розглянуто з урахуванням положень ч. 3 ст. 69 ГПК України (ухвала №907/1091 від 02.12.2015 року).

Позовні вимоги, мотивовано тим, що впродовж 2010 - 2012 р.р. між ДП „Хустським лісовим дослідним господарствомВ» та ТОВ „Буковина -ТранзитВ» було укладено ряд господарських договорів: зокрема договір оренди технічних засобів №200 від 15.12.2010р, № 73 від 06.05.2011р, №24/1 від 13.03.2012р, №34 від 18.04.2012 р згідно умов яких відповідачем було надано в оренду позивачу технічні засоби (трактор, безопили) та послуги на загальну суму 61 388,35 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими актами виконаних робіт. Поряд з цим, між сторонами також було укладено договір купівлі-продажу необроблюваної деревини на аукціонних торгах №17/41/107 від 30.05.2011р та договір купівлі-продажу лісоматеріалів №38 від 14.05.2012 року, відповідно до умов яких позивач поставив відповідачу, згідно товарно-транспортних накладних лісоматеріалів на загальну суму 131 524,83 грн. Позивач стверджує, що з огляду на зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, а також проведення відповідачем часткових проплат на розрахунковий рахунок та в касу підприємства, за останнім рахується прострочена заборгованість згідно договору №38 від 14.05.2012 року за здійснені йому поставки деревини відповідно товарно-транспортних накладних з 26.05.12р. по 25.08.12 р. на загальну суму 42 566,13 грн. Зазначена заборгованість та вказані обставини підтверджено також матеріалами перевірки ОДФІ. Покликаючись на умови договору та закону позивач провів нарахування штрафних санкцій та просить стягнути суму 54 952,58 грн., в т.ч. 42 566,13 грн. наявна заборгованість за поставлений товар та 11 952,55 грн. пені.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та з огляду на невиконання відповідачем вимог ухвал суду по даній справі і неявку в судові засідання просить суд вирішити спір за наявними у справі матеріалами, при цьому подала суду розгорнуті розрахунки суми позову, в тому числі штрафних санкцій з урахуванням положень ст. 232 ГК України.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу вказану позивачем, в т.ч. підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду по справі від 09.10.2015р., від 20.10.2015р., 04.11.2015 року, 24.11.2015 року, від 02.12.2015р. надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією, з повідомленням органу зв'язку про вручення, а.с. 221-222), проте відповідач своїми процесуальними правами не скористався: на неодноразові вимоги суду явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини неявки, витребувані судом матеріали та докази не подав (письмовий відзив з доказами в його обґрунтування, контррозрахунок заявленої до стягнення суми з доданням підтверджуючих документів ) , причин невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами (п. 2.3 Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18) .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи впродовж 2010 - 2012 р.р. між ДП „Хустським лісовим дослідним господарствомВ» та ТОВ „Буковина -ТранзитВ» було укладено ряд господарських договорів: зокрема договір оренди технічних засобів №200 від 15.12.2010р., № 73 від 06.05.2011р., №24/1 від 13.03.2012р., №34 від 18.04.2012 р згідно умов яких відповідачем було надано в оренду позивачу технічні засоби (трактор, безопили) та послуги на загальну суму 61 388,35 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими актами виконаних робіт. Поряд з цим, між сторонами також було укладено договір купівлі-продажу необроблюваної деревини на аукціонних торгах №17/41/107 від 30.05.2011р та договір купівлі-продажу лісоматеріалів №38 від 14.05.2012 року, відповідно до умов яких позивач поставив відповідачу, згідно товарно-транспортних накладних лісоматеріалів на загальну суму 131 524,83 грн. Позивач стверджує, що з огляду на зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, а також проведення відповідачем часткових проплат на розрахунковий рахунок та в касу підприємства, за останнім рахується прострочена заборгованість згідно договору №38 від 14.05.2012 року за здійснені йому поставки деревини відповідно товарно-транспортних накладних з 26.05.12р. по 25.08.12 р. на загальну суму 42 566,13 грн. (належним чином засвідчені зазначені копії договорів, акти прийому - передачі обладнання, акти виконаних робіт, товаро - транспортних накладні, прибуткові касові ордери, платіжні доручення, виписки банку про поступлення коштів, розгорнутий розрахунок заборгованості в матеріалах справи, а.с. 10 - 96, 118 - 208). Зазначена заборгованість та вказані обставини підтверджено також матеріалами перевірки ОДФІ. (а.с. 99)

Як вбачається із матеріалів справи, та обставин на які покликається заявник, спірні правовідносини сторін виникли між сторонами спору, внаслідок наявності непогашеної заборгованості за здійсненні позивачем поставки деревини згідно договору купівлі-продажу лісоматеріалів № 38 від 14.05.2012р. і регламентуються правилами параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України (а.с. 21 - 22).

Згідно з означеним договором, позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити його ціну в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до умов розділу 2 зазначеного договору Базис поставки товару визначається відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс (редакція 2000 року) на умовах EXW (EX Works): франко- проміжний склад (верхній, проміжний, нижній склад). Покупець зобов'язується проводити попередню оплату за продукцію шляхом безготівкового розрахунку або готівкою через касу продавця. При поставці товару на суму, що перевищує передоплату, заборгованість повинна бути погашена відповідачем на протязі п'яти банківських днів.

Факт отримання відповідачем від позивача обумовленого товару (дрова для технічних потреб) на загальну суму 46 804,54 грн. за період з 26.05.2012 по 25.08.2012 року достовірно підтверджується узгодженими сторонами товарно-транспортними накладними №067546 від 26.05.2012 року, №267547 від 26.05.2012 року, №064726 від 30.05.2012 №067541 від 16.05.2012 року, №067542 від 18.05.2012 року, №064729 від 06.06.2012 року, №067550 від 06.06.2012 року, №064727 від 02.06.2012 року, №067549 від 02.06.2012 року, №064728 від 02.06.2012 року, №064734 від 30.06.2012 року, №064736 від 30.06.2012 року, №064739 від 13.07.2012 року, №064738 від 13.07.2012року, №018937 від 27.07.2012року, №064737 від 13.07.2012 року, №064743 від 25.07.2012 року, №064740 від 18.07.2012 року, №064741 від 19.07.2012 року, №064746 від 01.08.2012 року, №064745 від 01.08.2012 року, №019261 від 25.08.2012 року. За даними позивача, які відповідачем в установленому порядку належними та допустимими доказами не спростовані та не заперечені, отриманий ТОВ „Буковина -ТранзитВ» згідно вищевказаних видаткових накладних товар був оплачений частково та за останнім рахується прострочена заборгованість на загальну суму 42 566,13 грн. (розгорнутий розрахунок заявленої до стягнення суми з урахуванням проведених відповідачем часткових проплат та зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог, а.с. 223). З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями №52 від 13.02.2014 року, №337 від 14.09.2015 року (а.с. 97-98) та вимогою погасити вказану суму заборгованості, проте, як вказує позивач, ці вимоги були залишені відповідачем без відповідного реагування, заборгованість погашено не було.

Таким чином, заявлені вимоги про стягнення заборгованості на загальну суму 42 566,13 грн., належним чином доведені матеріалами справи, умовами договору, розгорнутим розрахунком заявленої до стягнення суми боргу, підтвердженого долученими до справи узгодженими сторонами товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, прибутковими касовими ордерами, платіжним дорученням гарантійного внеску, тощо), відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. (ст. 692 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, заявлені вимоги належним чином доведені матеріалами справи, обумовлені положеннями ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми 42 566,13 грн. заборгованості за поставлений товар .

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань, покликаючись на умови укладеної угоди та положення закону позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 11 952,55 грн. пені.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 вказаного вище договору купівлі-продажу лісоматеріалів сторони обумовили, що за прострочення сплати платежів, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України)). Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Заявлені позивачем в зазначеній частині вимоги обумовлені договором та вищезазначеними положеннями закону, між тим, були розраховані заявником невірно, без урахування положень п. 6 ст. 232 ГК України. Провівши повторний розрахунок суми пені, яка підлягає до стягнення з урахуванням вказаних положень закону, виникнення у відповідача грошових зобов'язань та визначеного законом періоду нарахування (розгорнутий розрахунок а.с. 214а), сума пені, яка підлягає до стягнення становить 2 057,07 грн., тому заявлені вимоги у зазначеній частині підлягають до задоволення частково у сумі 2 057,07 грн. У задоволені решти суми заявлених вимог у цій частині - слід відмовити.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог, і становлять 986,58 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2 .Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Буковина -ТранзитВ» , (90453, Закарпатська область, Хустський район, с. Велятин, вул. Калинича,29, код ЄДРПОУ 37036472) на користь Державного підприємства „Хустське лісове дослідне господарствоВ» , (90400, м. Хуст, вул. Сливова,34, код ЄДРПОУ 22114649) суму 44 623 (Сорок чотири тисячі шістсот двадцять три) грн. 20 коп . заборгованості, а також суму 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 58 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти заявленої до стягнення суми позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2015 року

Суддя В.Кривка