Рішення

від 14.12.2015 по справі 908/5579/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/145/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015 Справа № 908/5579/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну В«ОСОБА_1 теплові мережіВ» , м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства В«ПластекВ» , м. Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 комунальне підприємство В«ОснованієВ» , м. Запоріжжя,

про стягнення 859,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 30/20-19 від 05.01.2015 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи : ОСОБА_3 (довіреність № 310 від 02.01.2015 р.);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн В«ОСОБА_1 теплові мережіВ» в особі філії концерну В«ОСОБА_1 теплові мережіВ» Ленінського району з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства В«ПластекВ» про стягнення основного боргу у розмірі 488,33 грн. за відпущену в лютому 2014 р. на орендоване нежитлове приміщення за адресою: 69065, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, 2-А теплову енергію, 3% річних в сумі 22,96 грн. та інфляційних втрат в сумі 348,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2008 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102072. Згідно умов договору позивач відпускає теплову енергію відповідачу на орендоване нежитлове приміщення за адресою: 69065, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, 2-А Згідно акту державного виконавця від 28.02.2014 р. договір оренди розірвано, приміщення повернуто територіальній громаді в особі Запорізької міської ради. В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не сплатив за відпущену йому в лютому 2014 р. теплову енергію, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 488,33 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України В«Про теплопостачанняВ» , В«Правилами користування тепловою енергієюВ» .

Ухвалою господарського суду від 06.11.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/145/15 та призначено розгляд справи на 01.12.2015 р.

Для з'ясування судом повно та об'єктивно всіх обставин справи, зокрема встановлення фактичного користування тепловою енергією саме відповідачем у спірному періоді, враховуючи, що договір оренди було розірвано рішенням господарського суду від 24.12.2013р. у справі № 908/3797/13 і, зважаючи на те, що балансоутримувачем нежитлового приміщення за адресою 69065, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, 2-А, - є ОСОБА_1 комунальне підприємство В«ОснованієВ» , та саме йому, як вказує позивач, за ОСОБА_2 державного виконавця 28.02.2014 р. було повернуто зазначене орендоване приміщення, суд ухвалою від 01.12.2015 р. залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 комунальне підприємство В«ОснованієВ» та відклав розгляд справи на 14.12.2015 р., враховуючи неявку представника відповідача та невиконання сторонами вимог суду.

В судовому засіданні 14.12.2015р. були присутні представники позивача та третьої особи, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи повідомив, що орендоване приміщення, яке є об'єктом теплопостачання, повернуто територіальній громаді в особі Запорізької міської ради за актом державного виконавця від 28.02.2014р.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно ухвалами суду від 06.11.2015 р. та від 01.12.2015 р. Ухвала від 06.11.2015 р., яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Дзержинського, 68, м. Запоріжжя, 69007), повернулася до суду з відміткою поштового відділення В«не значитьсяВ» . Дану ухвалу 23.11.2015 р. було перенаправлено за адресою 69007, м.Запоріжжя, бул. Шевченка, 250, яка наявна в матеріалах справи. Зазначена ухвала також повернулась на адресу суду з відміткою поштового відділення В«за зазначеною адресою не проживаєВ» . Ухвала від 01.12.2015 р. була надіслана за юридичною адресою відповідача і на момент розгляду справи до суду не поверталась.

Відповідач з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключений, що підтверджується відповідним витягом з цього реєстру станом на 01.12.2105 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи зазначене та положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 14.12.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

01.12.2008 р. Приватним виробничо-комерційним підприємством «Пластек» (споживач, відповідач) та Концерном «ОСОБА_1 теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач) в особі директора Філії Концерну «ОСОБА_1 теплові мережі» Ленінського району укладено договір № 102072 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатків № № 1, 1а до цього договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал на об'єкт: орендоване нежитлове приміщення торгівельно-виставочного центру по вул. Рельєфна, 2А на транзитні стояки домової системи з максимальним тепловим навантаженням на опалення в розмірі 0,008645 Гкал/год., на підігрів - 0,008026 Гкал/год., на підігрів по середньогодинному тепловому навантаженню - 0,003344 Гкал/год., підігрів по середньодобовому тепловому навантаженню - 0,080256 Гкал/год.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1-6.5 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до умов пунктів 6.7, 6.7.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

У п. 6.7.2 договору сторони погодили, що у разі неотримання теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до приписів пунктів 10.1, 10.4 договору цей договір діє з 01.12.2008 р. до 01.12.2009 р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання.

Як вбачається з матеріалів, приміщення по вул. Рельєфна, 2А в м.Запоріжжя, яке є об'єктом теплопостачання, використовувалось відповідачем на підставі договору оренди №1635/7 від 15.06.2006 р., укладеним із КП «ВРЕЖО №7».

Даний договір оренди визнано нікчемним рішенням господарського суду Запорізької області від 24.12.2013р. у справі № 908/3797/13 та зобов'язано Приватне виробничо-комерційне підприємство «Пластек» повернути територіальній громаді в особі Запорізької міської ради орендоване приміщення.

Згідно акту державного виконавця від 28.02.2014 р. вказане приміщення повернуто територіальній громаді в особі Запорізької міської ради.

Таким чином, з 28.02.2014 р. відповідач не знаходиться в приміщенні, стосовно якого укладався договір купівлі-продажу теплової енергії від 01.12.2008 р. № 102072, тому фактично теплову енергію не споживає.

За послуги опалення в лютому 2014 року позивач нарахував відповідачу 488,33 грн., що підтверджується рахунком № 102072 від 28.02.2014 р. та актом приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2014 р.

В письмових поясненнях до суду від 10.12.2015 р. позивач повідомив, що нежитлове приміщення, яке займає відповідач, не обладнано приладом обліку. Згідно з п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до додатку 1 до договору купівлі-продажу в гарячій воді теплове навантаження на опалення складає 0,008645 Гкал/год, що підтверджується розрахунком фактичних потреб тепла, виконаних для приміщення по вул. Рельєфна, 2А, м. Запоріжжя державним підприємством «Гарантпроект» на замовлення відповідача. Також в додатку 1 до договору зазначено, що теплова енергія подається на транзитні стояки домової системи. Відповідно до розрахунку фактичного споживання тепла, наданого відповідачем, зазначено, що теплове навантаження на приміщення складає 6783 ккал/год, тепловіддача від транзитних стояків та розвідних трубопроводів житлового будинку складає 1862 ккал/год. (6783+1862=8645 ккал/год).

Обсяг спожитої теплової енергії на опалення нежитлового приміщення відповідача визначений на підставі п. 6.1.3 Наказу «Про затвердження Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України», затверджених Державним комітетом України з енергозбереження №91 від 25.10.1999 р. та складає: 1862 ккал/год. * 322,8 ккал/год. = 0,601 Гкал. Тариф на теплову енергію згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 31.12.2013 р. № 475 складає 677,10 грн. без ПДВ, що з ПДВ20% складає 812,52 грн. Звідси плата за спожиту теплову енергію за лютий 2014 року складає 0,601 Гкал *812,52 грн. = 488,33 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 6.4 договору споживач не здійснив повну оплату спожитої у спірному періоді теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 488,33 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 488,33 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем нараховані за прострочення оплати цього боргу 3% річних за період з 20.03.2014 р. по 12.10.2015 р. в сумі 22,96 грн. та інфляційні втрати за квітень 2014 року - вересень 2015 року в сумі 348,41 грн.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом перевірені. Вимоги про стягнення 3% річних в сумі 22,96 грн. та інфляційних втрат в сумі 348,41 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом повністю.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки позовні вимоги були пред'явлені обґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства В«ПластекВ» (вул. Дзержинського, 68, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 31278919) на користь Концерну «ОСОБА_1 теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району (вул. Щаслива, 2А, м.Запоріжжя, 69065, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 488,33 грн. (чотириста вісімдесят вісім грн. 33 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства В«ПластекВ» (вул. Дзержинського, 68, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 31278919) на користь Концерну «ОСОБА_1 теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району (вул. Щаслива, 2А, м.Запоріжжя, 69065, на поточний рахунок №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 3% річних у сумі 22,96 грн . (двадцять дві грн. 96 коп.), інфляційні втрати в сумі 348,41 грн . (триста сорок вісім грн. 41 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.12.2015 р.

і набирає чинності після спливу 10 днів

з моменту його підписання.