Рішення

від 17.12.2015 по справі 909/1188/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р. Справа № 909/1188/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В., секретар судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Синевір", вул. Академіка Сахарова, 23 Б, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 43 919, 73 грн.

За участю:

від позивача: ОСОБА_1 - начальник юридичного відділу,

(довіреність №1 від 30.01.15);

від відповідача: представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Синевір" про стягнення 43 919, 73 грн., з яких: з яких: 23817,35 грн. - основний борг, 9660,33 грн. - пеня, 9809,09 грн. - інфляційні втрати, 632,96 грн. - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 42 від 06.09.12.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами суду: ухвалою від 20.10.15 (вих.№11505 від 22.10.15), надісланою на належну адресу відповідача зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ухвалою від 10.11.15 (вих.№12263 від 11.11.15), ухвалою від 01.12.15 (вих.№14015 від 02.12.15). Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 20.10.15 повернута підприємством зв'язку на адресу господарського суду з відміткою: "за зазначеною адресою не знаходиться", ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи від 10.15.15 повернута підприємством зв'язку на адресу господарського суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання."

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

На час винесення судом рішення, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

06.09.12 між сторонами даного спору укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 42, відповідно до якого теплопостачальна організація (позивач) зобов`язалася продавати (постачати) споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді у відповідності з умовами договору, а відповідач - своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 3.2.8 договору відповідач зобов"язався вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), на підставі показів приладу обліку згідно з діючими тарифами (цінами), встановленими у порядку, визначеному законодавством (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковий період триває з 26 числа поточного місяця до 25 числа наступного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється в 5-денний термін після дати одержання рахунку (п.7.7. договору).

На виконання умов договору позивач продав (поставив) відповідачу теплову енергію за період січень-грудень 2014 року загальною вартістю 23817,35 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, актами про обсяги спожитої теплової енергії та рахунками за теплову енергію.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що оплата здійснюється 35 (тридцяти п"яти) календарних днів з моменту його отримання.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Пунктом 7.10. договору передбачено, що у випадку несплати у терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил користування в частині припинення теплової енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з дня наступного за датою остаточного розрахунку до дня фактичної оплати. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію, позивачем на підставі п.7.10 договору нараховано 9660,33 грн. - пені, 9809,09 грн. - інфляційних втрат та 632,96 грн. - 3% річних.

З огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Суд перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за його розрахунком, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Отже, виходячи із викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, cудовий збір відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549,625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Синевір" про стягнення 43 919, 73 грн., з яких: 23817,35 грн. - основний борг, 9660,33 грн. - пеня, 9809,09 грн. - інфляційні втрати, 632,96 грн. - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Синевір", вул. Академіка Сахарова, 23 Б, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 35915457) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (код 38162272) - 23817,35(двадцять три тисячі вісімсот сімнадцять гривень тридцять п"ять копійок)- основного боргу, 9660,33 (дев"ять тисяч шістсот шістдесят гривень тридцять три копійки) - пені, 9809,09 (дев"ять тисяч вісімсот дев"ять гривень дев"ять копійок) - інфляційних втрат, 632,96 (шістсот тридцять дві гривні дев"яносто шість копійок) - 3% річних та 1218,00 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень )- судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.15

Суддя Максимів Т. В.