Рішення

від 17.12.2015 по справі 913/996/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2015 року                                                             Справа № 913/996/15

                                                                                Провадження №33/913/996/15

За позовом Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Міського шахово-шашкового клубу, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 120 392 грн 94 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Семеніхіна В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», позивач у справі) звернулося до господарського суду з позовом до Міського шахово-шашкового клубу (відповідача у справі) про стягнення з останнього 120 392 грн 94 коп., з яких:

- 64 996 грн 81 коп. - заборгованість за опалювальний сезон 2013-2015 років (з 01.03.2013 по 04.04.2013, з 15.10.2013 по 07.04.2014, з 26.10.2014 по 06.04.2015) за договором № 299 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012;

- 24 531 грн 04 коп. - пеня за період прострочення з 31.01.2015 по 30.04.2015;

- 2 055 грн 39 коп. - 3 % річних за період прострочення з 04.04.2013 по 30.04.2015;

- 28 809 грн 70 коп. - інфляційні нарахування за період з 04.04.2013 по 30.04.2015.

Позивач, посилаючись на норми статей 11-16, 258, 520, 525, 526, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 174, 193, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про житлово - комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати спожитих комунальних послуг за рахунками № 299 від 04.04.2013 на суму 4 469 грн 86 коп., № 299 від 25.04.2013 на суму 162 грн 96 коп., № 299 від 05.11.2013 на суму 1 245 грн 50 коп., № 299 від 05.12.2013 на суму 3 142 грн 86 коп., № 299 від 08.01.2014 на суму 5 028 грн 59 коп., № 299 від 03.02.2014 на суму 5 933 грн 62 коп., № 299 від 06.03.2014 на суму 4 409 грн 68 коп., № 299 від 31.03.2014 на суму 3 155 грн 95 коп., № 299 від 30.04.2014 на суму 820 грн 74 коп., № 299 від 31.10.2014 на суму 1 129 грн 74 коп., № 299 від 30.11.2014 на суму 5 403 грн 12 коп., № 299 від 31.12.2014 на суму 7 896 грн 44 коп., № 299 від 31.01.2015 на суму 8 164 грн 78 коп., № 299 від 28.02.2015 на суму 7 063 грн 03 коп., № 299 від 31.03.2015 на суму 8 089 грн 54 коп., № 299 від 30.04.2015 на суму 1 213 грн 69 коп. наданих позивачем за договором № 229 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012.

Сторони не скористались належними їм процесуальними правами на прийняття участі під час розгляду спору та повноважних представників для участі в судові засідання від 23.11.2015, 17.12.2015 не направили, хоча були належним чином повідомлені, про що свідчать матеріали справи.

Натомість позивач в письмових клопотаннях від 18.11.2015 за №06-05/1-203, від 15.12.2015 за №06-05/1-225 просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду від 03.11.2015, 23.11.2015 не виконав, відзиву не надав, звірку розрахунків з позивачем не провів, правильність розрахунку позивача щодо нарахування 3% річних, інфляційних та пені не здійснив, контррозрахунок не навів.

В силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, сторони мали можливість надати письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши фактичні обставини, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.10.2012 між Державним підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (енергопостачальна організація) та Міським шахово-шашкового клубу (споживач) укладено договір № 299 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

У відповідності до предмету вказаного договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач зобов'язується оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.2.2 договору енергопостачальна організація постачає споживачу в період сезону теплову енергію в гарячій водів межах Q рік = 25 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаження EQ = 0,0118 Гкал/годину (згідно з розрахунком до договору, який є невід'ємною частиною даного договору).

Згідно пункту 6.3 орієнтована вартість теплової енергіїї, що постачається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору становить 24 251 гривня, ПДВ 4 850 гривень, усього 29 101 гривня. Ціна за 1 Гкал становить 970 грн 02 коп. (без ПДВ), на підставі погодженого к встановленому законодавством порядку тарифу. В період дії договору можлива зміна ціноутворення.

У пункті 6.1 договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію проводяться за розрахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць).

Згідно з пунктом 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати послуги за поточний місяць не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим. Відсутність у споживача рахунків на оплату не є підставою для неоплати, несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

У пункті 5.1 договору сторони встановили, що облік споживання послуги проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Споживач, що має власні прилади обліку теплової енергії та гарячої води, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, не пізніше 28 числа поточного місяця (пункт 5.2 договору).

Крім того, сторонами в пункті 7.2.3 договору визначена відповідальність споживача за договором. Зокрема, за несвоєчасне виконання розрахунків затеплову енергію, нараховується пеня в розмірі 1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше суми боргу по рахунку (підпункт 7.2.3); за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції (підпункт 7.2.4).

Строк дії договору визначений у розділі 10 договору, згідно якого договір набуває чинності з 04.10.2012 і діє до 04.10.2013. Договір вважається пролонгованим, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово повідомлено про його розірвання, або необхідність перегляду.

Невід'ємною частиною договору є: «Розрахунок максимального годинного та річного навантаження на опалення до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №299 від 04.10.2012», в якому зазначено, що за відсутності проектів опалення та гарячого водопостачання теплові потоки для житлових районів міст та підприємств відповідно до ДНБ В.2.5-39:2008 ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ «Інженерне обладнання будинків і споруд. Орієнтовна вартість за договором : 25 Гкал х 970,02 грн =24251 грн, ПДВ (20%) – 4850 грн.

Вказаний договір прийнятий сторонами до виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод.

14.10.2013 між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору від 04.10.2012 № 299, якою сторони внесли зміни до вказаного договору в частині банківських реквізитів позивача.

20.01.2014 між сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору від 04.10.2012 № 299, якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, керуючись постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в Україні за №485 від 31.12.2013 та наказу по ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» №8 від 14.01.2014 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)» з 01.01.2014 введено новий тариф на теплову енергію: для інших споживачів (крім населення) за 1 Гкал у розмірі 900,67 грн (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 1080,80 грн (а.с.27).

04.04.2014 між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору від 04.10.2012 № 299, якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, керуючись постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в Україні «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)» ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» №231 від 31.03.2014 встановлено новий тариф на теплову енергію: для потреб інших споживачів (крім населення) за 1 Гкал у розмірі 1 085,63 грн (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 1 302,76 грн (а.с.28).

15.09.2014 між сторонами була підписана додаткова угода №4 до договору від 04.10.2012 № 299, згідно якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, керуючись постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в Україні «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)» ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» №587 від 23.05.2014 встановлено новий тариф на теплову енергію: за 1 Гкал у розмірі 1 201,47 грн (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 1445,36 грн (а.с.29).

25.09.2014 між сторонами була підписана додаткова угода №5 до договору від 04.10.2012 № 299, якою сторони внесли зміни до вказаного договору в частині банківських реквізитів позивача.

11.12.2014 між сторонами була підписана додаткова угода №6 до договору від 04.10.2012 № 299, згідно якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, керуючись постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в Україні «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)» ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» №611 від 01.12.2014 встановлено новий тариф на теплову енергію: для потреб інших споживачів (крім населення) за 1 Гкал у розмірі 1455,42 грн (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 1746,50 грн (а.с.31).

12.03.2015 між сторонами була підписана додаткова угода №7 до договору від 04.10.2012 № 299, згідно якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, керуючись постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в Україні «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)» ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» №266 від 27.02.2015 встановлено новий тариф на теплову енергію: у розмірі 2089,44 грн (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 2507,33 грн (а.с.32).

09.04.2015 між сторонами була підписана додаткова угода №8 до договору від 04.10.2012 № 299, згідно якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, керуючись постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в Україні «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)» ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» №1158 від 31.03.2015 встановлено новий тариф на теплову енергію: у розмірі 1790,15 грн (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 2148,18 грн (а.с.33).

Як вбачається з матеріалів справи, опалювальний сезон 2012 - 2013 років було розпочато на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту» від 11.10.2012 № 1307 з 16.10.2012 (а.с.76).

Завершено опалювальний сезон 2012 - 2013 років 04.04.2013 на підставі розпорядження Сєвєродонецької міської ради «Про завершення опалювального періоду 2012 - 2013 років» від 03.04.2013 №135 (а.с.77).

Опалювальний сезон 2013 - 2014 років було розпочато на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту» від 25.09.2013 № 777 з 15.10.2013 (а.с.78).

Завершено опалювальний сезон 2013 - 2014 років 07.04.2014 на підставі рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про завершення опалювального періоду 2013 - 2014 років» від 25.03.2014 №205 (а.с.79).

Опалювальний сезон 2014 - 2015 років було розпочато на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про початок опалювального сезону 2014 – 2015 років» від 10.10.2014 № 534 з 12.10.2014 (а.с.80).

Завершено опалювальний сезон 2014 - 2015 років 06.04.2015 на підставі рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про завершення опалювального періоду 2014- 2015 років» від 06.04.2015 №178 (а.с.81).

Факт постачання теплової енергії на централізоване опалення в опалювальні періоди 2012 – 2013, 2013 – 2014, 2014 - 2015 років до нежилого приміщення відповідача підтверджується Актами про включення теплоустановок за вказаною адресою: №000000385 від 25.10.2012, № 000001540 від 15.10.2013, №0037 від 26.10.2014 (а.с. 82-84).

На підтвердження наданих позивачем послуг з березня 2013 по квітень 2015 року в матеріалах справи містяться рахунки № 299 від 04.04.2013 на суму 4 469 грн 86 коп., № 299 від 25.04.2013 на суму 162 грн 96 коп., № 299 від 05.11.2013 на суму 1 245 грн 50 коп., № 299 від 05.12.2013 на суму 3 142 грн 86 коп., № 299 від 08.01.2014 на суму 5 028 грн 59 коп., № 299 від 03.02.2014 на суму 5 933 грн 62 коп., № 299 від 06.03.2014 на суму 4 409 грн 68 коп., № 299 від 31.03.2014 на суму 3 155 грн 95 коп., № 299 від 30.04.2014 на суму 820 грн 74 коп., № 299 від 31.10.2014 на суму 1 129 грн 74 коп., № 299 від 30.11.2014 на суму 5 403 грн 12 коп., № 299 від 31.12.2014 на суму 7 896 грн 44 коп., № 299 від 31.01.2015 на суму 8 164 грн 78 коп., № 299 від 28.02.2015 на суму 7 063 грн 03 коп., № 299 від 31.03.2015 на суму 8 089 грн 54 коп., № 299 від 30.04.2015 на суму 1 213 грн 69 коп. наданих позивачем за договором № 229 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012.з доказами їх отримання відповідачем нарочно, які були прийняті відповідачем без зауважень, а рахунок за березень 2015 року – направлений поштою (надано докази відправки – опис вкладення та фіскальний чек).

Зазначені рахунки є одночасно актами передавання - приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період.

Відповідач в порушення умов договору свої обов'язки не виконав повністю, зокрема відповідачем оплачено рахунок від 04.04.2013 частково на суму 2333 грн 29 коп., внаслідок чого за ним на час звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за надані послуги з березня 2013 року по квітень 2015 року на суму 64 996 грн 81 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 2233 грн 29 коп.)

Матеріали справи свідчать про те, що з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити суму заборгованості за надані послуги за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №299 від 04.10.2012 (претензії №08-14-369 від 21.11.2013, №08-14-448 від 23.12.2013, № 08-14-727 від 22.05.2014, №08-14-537 від 23.01.2014, №08-14-1010 від 23.12.2014, №08-14-38 від 26.01.2015, №08-14-189 від 24.02.2015, №08-14-432 від 25.03.2015, №08-14-631 від 28.05.2015, а.с.53-61).

Відповідач відповідь на претензію не надав та заборгованість за надані послуги не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача в зв'язку із допущеним простроченням виконання грошових зобов'язань пеню в сумі 24 531 грн 04 коп., 3% річних у сумі 2 055 грн 39 коп. та інфляційні втрати у сумі 28 809 грн 70 коп.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідач не надав.

Оцінивши фактичні обставини, подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України «Про теплопостачання».

У відповідності до статті 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (позивач у справі) здійснює свою господарську діяльність у сфері теплопостачання на підставі відповідних ліцензій на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та є суб'єктом відносин у сфері теплопостачання, і відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні правовідносини між сторонами виникли із договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 299 від 04.10.2012, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що позивач у період з березня 2013 року по квітень 2015 року надав відповідачу послуги, передбачені договором № 299 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012, претензій стосовно наданих послуг у відповідача немає, що підтверджується актами про включення теплоустановок, які залучені до матеріалів справи.

Обсяги переданої позивачем в мережі відповідача теплової енергії за вказаний період на загальну суму 64 996 грн 81 коп. (з врахуванням часткової оплати) позивач підтверджує відповідними рахунками, копії яких залучені до матеріалів.

Позивачем доведено, що зобов'язання по оплаті наданих послуг згідно договору в обумовлені договором строки відповідачем не виконані, заборгованість відповідача за надані послуги за вказаний період складає 64 996 грн 81 коп., що не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 64 996 грн 81 коп. визнаються заявленими обґрунтовано, відповідають чинному законодавству та умовам договору № 299 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в зв'язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання просить стягнути з відповідача нараховані 3% річних, розраховані по кожному рахунку окремо за загальний період з 16.04.2013 по 30.09.2015 на загальну суму 2055 грн 39 коп., а також інфляційні в сумі 28809 грн 70 коп. по кожному рахунку окремо за період з травня 2013 по вересень 2015 року, пеню на загальну суму 24531 грн 04 коп. за рахунками січня-квітня 2015 року.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою інформаційно-правової системи «Законодавство» в частині нарахування 3% річних, суд приходить до висновку про те, що позивачем були допущені помилки

Суд, перевіривши правильність розрахунку нарахування 3% річних, приходить до висновку про допущення позивачем помилок в розрахунку за зобов'язаннями листопада 2013 року, січня-лютого 2014 року, вересня 2014 року, грудня 2014 року, січня 2015 року (під час розрахунку не враховано, що останній день строку виконання зобов'язання, а інколи і наступний за ним день припадали на вихідні дні, а тому останній день виконання зобов'язання у відповідності до ст.254 Цивільного кодексу України переносилося на наступний робочий день, відповідно прострочення слід рахувати з наступного за цим днем). Зазначене впливає на кількість днів прострочення та заявлені до стягнення суми (призводить до зменшення).

За розрахунком суду проведеним за допомогою інформаційно-правової системи «Законодавство», з урахуванням вище вказаних вимог правильним є наступний розрахунок:

- за рахунком №299 від 05.12.2013 сума боргу 3142,86 грн період прострочення з 17.12.2013 по 30.09.2015 (653 дні) 3% річних складають 168 грн 68 коп.;

- за рахунком №299 від 03.02.2014 сума боргу 5933,62 грн період прострочення з 18.02.2014 по 30.09.2015 (590 днів) 3% річних складають 287 грн 74 коп.;

- за рахунком №299 від 06.02.2014 сума боргу 4409,68 грн період прострочення з 18.03.2014 по 30.09.2015 (562 днів) 3% річних складають 203 грн 69 коп.;

- за рахунком №299 від 31.10.2014 сума боргу 1129,74 грн період прострочення з 18.11.2014 по 30.09.2015 (317 днів) 3% річних складають 29 грн 44 коп.;

- за рахунком №299 від 31.01.2015 сума боргу 8164,78 грн період прострочення з 17.02.2015 по 30.09.2015 (226 днів) 3% річних складають 151 грн 66 коп.;

- за рахунком №299 від 28.02.2015 сума боргу 7063,03 грн період прострочення з 17.03.2015 по 30.09.2015 (198 днів) 3% річних складають 114 грн 94 коп.

По іншим актам розрахунок 3% річних позивачем проведено арифметично вірно. Враховуючи виявлені помилки та проведений судом перерахунок, 3% річних підлягають стягненню з відповідача на загальну суму 2051 грн 99 коп.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім заявлено до стягнення також 28 809 грн 70 коп. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних, судом встановлено, що позивачем допущені помилки під час множення індексів інфляції та визначенні середнього індексу інфляції, що відобразилося на правильності заявлених до стягнення сум. Крім того, позивачем неправомірно нараховано інфляційні за рахунком від 04.04.2013 на суму 4469 грн 86 коп застосувавши індекс інфляції за травень місяць, хоча сума боргу з урахуванням здійсненої проплати (2333 грн 29 коп) існувала менше місяця.

Враховуючи вказані недоліки, при перерахунку правильним є наступний розрахунок:

- за рахунком від 04.04.2013 борг в сумі 2136,57 грн за період прострочення травень 2013-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 177,21%), що складає 1649 грн 85 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 25.04.2013 борг в сумі 162,96 грн за період прострочення червень 2013-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 177,04%), що складає 125 грн 55 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 05.11.2013 борг в сумі 1245,50 грн за період прострочення грудень 2013-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 177,40%), що складає 964 грн 06 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 05.12.2013 борг в сумі 3142,86 грн за період прострочення січень 2014-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 176,52%), що складає 2404 грн 94 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 08.01.2014 борг в сумі 5028,59 грн за період прострочення лютий 2014-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 176,16%), що складає 3830 грн 19 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 03.02.2014 борг в сумі 5933,62 грн за період прострочення березень 2014-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 175,11%), що складає 4457 грн 19 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 06.03.2014 борг в сумі 4409,68 грн за період прострочення квітень 2014-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 171,34%), що складає 3146 грн 21 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 31.03.2014 борг в сумі 3155,95 грн за період прострочення травень 2014-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 165,87%), що складає 2078 грн 95 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 30.04.2014 борг в сумі 820,74 грн за період прострочення червень 2014-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 159,80%), що складає 490 грн 82 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 31.10.2014 борг в сумі 1129,74 грн за період прострочення грудень 2014-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 145,60%), що складає 515 грн 22 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 30.11.2014 борг в сумі 5403,12 грн за період прострочення січень-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 141,36%), що складає 2234 грн 94 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 31.12.2014 борг в сумі 7896,44 грн за період прострочення лютий-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 137,11%), що складає 2930 грн 64 коп., однак, не виходячи за межі заявлених позовних вимог по цьому рахунку, 3% річних підялягають стягненню саме в заявленій позивачем сумі 2930 грн 37 коп.;

- за рахунком від 31.01.2015 борг в сумі 8164,78 грн за період прострочення березень-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 130,21%), що складає 2466 грн 76 коп., однак, не виходячи за межі заявлених позовних вимог по цьому рахунку, 3% річних підялягають стягненню саме в заявленій позивачем сумі 2466 грн 58 коп.;

- за рахунком від 28.02.2015 борг в сумі 7063,03 грн за період прострочення квітень-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 117,52%), що складає 1237 грн 44 коп. розрахований позивачем правильно, та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 31.03.2015 борг в сумі 8089,54 грн за період прострочення травень-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 103,08%), що складає 249 грн 78 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі;

- за рахунком від 30.04.2015 борг в сумі 1213,69 грн за період прострочення червень-вересень 2015 року (середній індекс інфляції – 100,86%), що складає 10 грн 54 коп. та підлягає стягненню саме в цій сумі.

Враховуючи здійснений перерахунок судом, загальний розмір інфляційних нарахувань, що визнаються судом заявленими правомірно та підлягають стягненню складає 28792 грн 63 коп.

У відповідності з підпунктом 7.2.3. договору - за несвоєчасне виконання розрахунків за послуги нараховується пеня в розмірі 1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше суми боргу по рахунку.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 24531 грн 04 коп., зокрема, за рахунками від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015. Хоча позивачем в розрахунку пені були допущені помилки у визначенні дати початку прострочки, що впливає і на кількість днів, однак, враховуючи дотримання позивачем вимог підпункту 7.2.3. договору (нарахування не більше суми боргу по рахунку), суд приходить до висновку про обгрунтованість та правильність кінцевих сумм пені, вказаних в розрахунку.

Однак, надаючи оцінку обставинам справи, з приводу нарахованої пені суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Таке право суду встановлено частиною першою статті 233 ГК України, згідно з якою у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує положення Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

Отже, проведення з 07.04.2014 антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Сєвєродонецьк, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом та унеможливлює здійснення суб'єктом господарювання діяльності у звичайному режимі.

Також, проведення антитерористичної операції на території, зокрема м. Сєвєродонецьк, також підтверджується прийнятим 02.12.2015 Кабінетом Міністрів України розпорядженням №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Крім того, суд враховує очевидні обставини наявності труднощів у роботі таких громадських організацій як відповідач, повязаних з проведенням антитерористичної операції, складнощами у фінансуванні, а також значний розмір нарахованих позивачем сумм пені в порівнянні із заявленною до стягнення сумою боргу. Крім того, як сбачається, відповідач протягом тривалого часу належним чином виконував зобов'язання за договором, та в більшості випадків своєчасно розраховувався за отримані послуги, що підтверджується даними наданого позивачем реєстру оплат відповідача

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої до стягнення пені 24531 грн 04 коп. на 50%. За таких обставин до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 12265 грн 52 коп.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 108106 грн 95 коп., з яких: 64996 грн 81 коп. – заборгованість за період березня 2013 – квітня 2015 року, 12265 грн 52 коп. - пеня, 2051 грн 99 коп. - 3 % річних, 28792 грн 63 коп. - інфляційні втрати.

У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 12265 грн 52 коп., зменшеної в порядку пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, слід відмовити.

Як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1805 грн 61 коп. слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

          В И Р І Ш И В:          

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського шахово-шашкового клубу (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, буд.51, ідентифікаційний код 23264368) на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050) заборгованість на суму 64996 грн 81 коп., пеню в сумі 12265 грн 52 коп., 3 % річних у сумі 2051 грн 99 коп., інфляційні втрати в сумі 28792 грн 63 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1805 грн 61 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2015.

Суддя О.В. Драгнєвіч