Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/29203/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/29203/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про стягнення 25 019,27 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники сторін :

від позивача: Данилевська Л.І.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» по стягнення 18 845,72 грн. коштів, що обліковуються на поточному рахунку № 26003033880501, 4 647,37 грн. інфляційних втрат та 308,18 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 19613 на розрахунково-касове обслуговування від 26.08.2014 р. (надалі - договір), який укладений між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/29203/15; зобов'язано сторін надати суду певні пояснення та документи.

Через відділ діловодства 08.12.2015 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

09.12.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухали про порушення провадження у даній справі, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2015 р. надав суду для огляду документи; надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.2015 р. не з'явився, про поважні причин неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 09.12.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС» (надалі - клієнт) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 19613 від 26.08.2014 р. (надалі - договір), відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 2600303388501 в національній валюті (гривні), та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків (надалі - тарифи) в порядку і на умовах, визначених договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором банківського рахунку.

У відповідності до п. 1. статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 2.1. договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Пунктом 2.2. договору визначено, що списання банком грошових коштів з рахунків здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

За умовами п. 3.3.2. договору, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом.

Згідно з п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє протягом невизначеного строку.

За умовами п. 8.2. договору, договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України.

При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в банк документи, передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умови повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку (п. 8.3. договору).

09.09.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір № 2 обслуговування банківського рахунку Системою FC BUSINESS, згідно з яким банк підключає клієнта до Системи FC BUSINESS для здійснення позивачем дистанціонного обслуговування своїх рахунків, відкритих в банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами всіх можливих засобів Системи FC BUSINESS, що впроваджені в банку. Згідно договору № 2 сторони вступили у відносини взаємовигідного розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» системи електронних платежів.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що 12.02.2015 р. відповідно до умов п. 2.2., п. 3.2.1. договору, банк прийняв від клієнта 15 платіжних доручень на перерахування коштів до Державного бюджету України (податки на прибуток та ПДВ) на загальну суму 15 343,72 грн., а саме:

- платіжне доручення № 19 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 33114318700012, відкритий в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, м. Кіровоград МФО 823016 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 24 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 33114318700012, відкритий в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, м. Кіровоград МФО 823016 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 25 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 33114318700012, відкритий в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, м. Кіровоград МФО 823016 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн. (п/д сформована через електронну систему);

- платіжне доручення № 26 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 33114318700012, відкритий в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, м. Кіровоград МФО 823016 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 27 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 33114318700012, відкритий в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, м. Кіровоград МФО 823016 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 29 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 30 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 31 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 10000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.;

- платіжне доручення № 32 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 33 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 34 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 35 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 36 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 37 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 38 на перерахування грошових коштів з рахунку клієнта № 26003033880501 на рахунок № 37510000192251, відкритий в Казначействі України, МФО 899998 на користь Світлов.Ук/м. Світловодськ/ код 37918126 в розмірі 1 343,72 грн.

Вказані платіжні доручення були прийняті банком до виконання, однак з них було виконане банком лише одне платіжне доручення - № 25 від 12.02.2015 р. (сформоване через електронну систему). Решта чотирнадцять платіжних доручень виконані не були.

Відповідно до банківської виписки вхідний залишок на рахунку № 26003033880501 станом на 30.01.2015 р. становив 23 443,72 грн.

Відповідно до банківської виписки з рахунку 04.03.2015 р. вхідний залишок на рахунку становив 22 343,72 грн.

Таким чином, станом на 04.03.2015 р. розрахункова операція по переведенню грошових

коштів по вищевказаних платіжних дорученнях, в порушення умов п. 2.1., 2.2., 3.3.2., 3.3.3., 3.3.7. договору на розрахунково-касове обслуговування № 19613 від 26.08.2014 р., належним чином не виконана, внаслідок чого виникла заборгованість.

В подальшому, у період з 04.03.2015 р. по 21.04.2015 р. банком були проведені незначні розрахункові операції, такі як комісія за вихідні платежі, комісія за обслуговування, абонплата.

У відповідності з випискою отриманою з установи банку від 21.04.2015 р. залишок на рахунку позивача станом на 21.04.2015 р. становить 18 845,72 грн.

На лист-звернення ТОВ «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС» до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 20.02.2015 р. № 20150220-2 жодних пояснень, щодо неналежного виконання умов договору, банк не надав.

Таким чином, позивач вже понад вісім місяців позбавлений права передбаченого п. 3.2.1. договору самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку.

Враховуючи вищевказані порушення відповідачем умов договору, позивач звернувся до відповідача з повідомленням від 19.10.2015 р. за № 43 (надісланий на адресу банку 21.10.2015 р.), у якому просив банк розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 19613 від 26.08.2014 р. та перерахувати усі грошові кошти, що залишилися на поточному рахунку № 26003033880501, відкритому у банку, на наступний рахунок - 26002456821 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 39330677. Також до вказаного листа було додано відповідне платіжне доручення № 830 від 19.10.2015 р. на суму залишку 18 845,72 грн., з призначенням платежу - «Переміщення грошових коштів в зв'язку з розірванням договору на розрахунково-касове обслуговування».

Однак, зазначене повідомлення було залишено банком без відповіді та реагування.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» по стягнення 18 845,72 грн. коштів, що обліковуються на поточному рахунку № 26003033880501, 4 647,37 грн. інфляційних втрат та 308,18 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 19613 на розрахунково-касове обслуговування від 26.08.2014 р. (надалі - договір), який укладений між позивачем та відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно зі ст. 339 ГК України, фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції. Перелік банківських операцій визначається законом про банки і банківську діяльність. Банківські операції провадяться в порядку, встановленому Національним банком України.

Частинами 4, 5 ст. 341 ГК України встановлено, що при безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування. Договір повинен містити реквізити сторін, умови відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надаються банком, обов'язки сторін та відповідальність за їх невиконання, а також умови припинення договору.

Частиною 6 ст. 342 ГК України передбачено, що порядок відкриття рахунків в установах банків, форми розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно ч. 4 ст. 1088 ЦК України, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 1091 ЦК України, банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до ст. 1092 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

За приписами ч. 3 ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1.30, 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (надалі - Закон), платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2, 8.3 статті 8 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За приписами пункту 21.1 статті 21 та статті 22 Закону, ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Відповідно до пунктів 22.4, 22.7, 22.9 статті 22 Закону, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Статтею 30 Закону передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Пунктом 2.19 Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст. 76 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» 17.09.2015 р. Правління НБУ прийняло постанову № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», на підставі даної постанови рішенням виконавчої дирекції ФГВФО прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «фінанси та Кредит», у зв'язку з чим банком не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором на розрахунково-касове обслуговування № 19613 від 26.08.2014 р. щодо виконання платіжних доручень та перерахування грошових коштів не виконав неналежним чином.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про закриття рахунку та припинення дії вказаного договору за заявою клієнта банку, або про розірвання такого договору у відповідності до частин 1, 3 статті 1075 Цивільного кодексу України.

При цьому, у розумінні статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відтак, саме клієнт (позивач) є власником наявних у нього на рахунку грошових коштів.

Оскільки банк не є власником коштів, він не має права на суму коштів, що знаходиться на рахунку клієнта банку, не вправі розпоряджатись такими коштами, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2015 р. у справі № 910/23579/14.

Судом встановлено за інформацією, взятою з офіційних веб-сайтів Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - http://bank.gov.ua , www.fg.gov.ua , що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.

Відповідно до р. 3.1. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, процедура здійснення тимчасової адміністрації банку застосовується Фондом щодо банку, який рішенням НБУ віднесено до категорії неплатоспроможних, з метою виведення такого банку з ринку.

Згідно з п. 3.2. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Відповідно до розділу 2 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1.15. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюються:

- задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

- примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

- нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

- зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого законом;

- нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно з п. 1.16. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, обмеження, встановлені абзацом другим пункту 1.15 цієї глави, не поширюються на зобов'язання банку щодо:

- виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, у національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;

- сплати регулярного збору до Фонду;

- витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої статті 36 Закону;

- виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку;

- виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, тощо;

- здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки,

- починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації;

- здійснення купівлі-продажу валюти фізичними та юридичними особами для погашення ними зобов'язань - за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обов'язкового продажу валюти.

Зобов'язання банку перед юридичними та фізичними особами, передбачені абзацами шостим-восьмим цього пункту, виконуються банком протягом тимчасової адміністрації в межах суми коштів, що надійшли на рахунки таких юридичних та фізичних осіб з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку.

Зобов'язання банку, передбачені абзацами третім-шостим цього пункту, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у такому порядку:

- виплата заробітної плати (із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку;

- виплата аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, тощо;

- оплата комунальних послуг, енерго- та водопостачання, орендних платежів, послуг зв'язку, витрат на охорону та утримання майна банку та його приміщень, витрат на забезпечення проходження платежів;

- сплата регулярного збору до Фонду;

- інші витрати для забезпечення господарської діяльності неплатоспроможного банку.

Протягом тимчасової адміністрації неплатоспроможний банк має право надавати фінансові послуги з переказу коштів без відкриття рахунку в такому банку та інші фінансові послуги, а також здійснювати діяльність, передбачену частиною восьмою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якщо надання таких послуг є економічно вигідним для банку та з дозволу виконавчої дирекції Фонду. З цією метою уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію подає на розгляд виконавчої дирекції Фонду відповідні прогнозні розрахунки надходжень від таких фінансових послуг та діяльності.

За таких обставин, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким встановлюються повноваження, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, врегульовані наслідки запровадження щодо банку тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

При цьому задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 7.1.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За змістом пункту 1.24 статті 1 указаного Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відтак, виходячи з аналізу вищенаведених положень та положень статті 509 ЦК України, позивач є кредитором банку за договором, на якого поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому вимога позивача про зобов'язання Відповідача перерахувати кошти, які знаходяться на його рахунках у відповідача, є саме вимогою кредитора та не може бути виконана відповідачем у силу зазначеної норми, у зв'язку із запровадженням у останнього тимчасової адміністрації.

Зазначене є підставою для відмови у позові.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй повноважень має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

У матеріалах справі відсутні докази про те, що Фонд (уповноважена особа Фонду) дав (дала) дозвіл на продовження виконання відповідачем вищезазначених платіжних доручень позивача, у зв'язку з невиконанням яких останній звернувся до суду.

Натомість, відповідно до абз. 9 п. 1.26 глави 1 розділу III (із змінами, внесеними згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2013 № 19) Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (затверджено рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893) під час виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.

Суд зауважує, що позивач може захистити свої майнові права за договором на розрахунково-касове обслуговування № 19613 від 26.08.2014 р. в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» по стягнення 18 845,72 грн. коштів, що обліковуються на поточному рахунку № 26003033880501, 4 647,37 грн. інфляційних втрат та 308,18 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 19613 на розрахунково-касове обслуговування від 26.08.2014 р., який укладений між позивачем та відповідачем, не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим Господарський суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

Зважаючи на те, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір за приписами ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПУТЕРРА-СЕРВІС» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Єгорова, 13, код ЄДРПОУ 39330677) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 17.12.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина