Рішення

від 14.12.2015 по справі 914/3749/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015р. Справа№ 914/3749/15

За позовом: Приватного підприємства «БЕРКУТ», м. Львів,

До відповідача: Львівського управління начальника робіт (УНР), м. Львів

Про стягнення 67 491,79 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_1 - представник

від відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства «БЕРКУТ» до Львівського управління начальника робіт (УНР) про стягнення 67 491,79 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.11.2015 р.

В судовому засіданні 23.11.2015 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи та оголошено перерву до 14.12.2015 року.

На адресу суду 11.12.2015 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 5831/15), якою в частині позовних вимог, а саме стягнення пені в розмірі 14 414,47 грн. відмовляється.

В продовженому судовому засіданні 14.12.2015 року представник позивача позов підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. 5831/15) та просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях, зокрема з підстав не виконання відповідачем своїх договірних зобов'язаннях в частинні оплати за наданий товар.

Представник відповідача в продовженому судовому засіданні 14.12.2015 року проти зменшених позовних вимог не заперечив.

В судовому засіданні 14.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

19 жовтня 2012 року між Львівським управлінням начальника робіт (надалі Покупець) та Приватним підприємством «Беркут» (надалі Продавець) укладено договір № 19/10/12 на поставку матеріалів.

На виконання п. п. 1.1, 1.2 Договору поставлено товар згідно накладних на загальну суму 59 074,60 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розрахунки за товари здійснюються Покупцем по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок Продавця на протязі п'яти банківських днів від дати поставки.

Згідно п. 4.1 Договору, вартість товару, що надається Продавцем у відповідності до умов даного договору становить 59 074,60 грн.

Продавцем виконано свої договірні зобов'язання та поставлено покупцю товар на загальну суму 59 074,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковою накладною та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін.

Однак, свої договірні зобов'язання покупцем не виконано чим заборговано позивачу 59 074,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 2 234,96 грн. та інфляційні втрати в розмірі 20 582,53 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 19/10/12 на поставку матеріалів, позивач поставив товар на загальну суму 59 074,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу станом на момент подання позовної заяви 59 074,60 грн. за поставлений товар. Станом на день прийняття рішення дана заборгованість відповідачем не погашена і не заперечується.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем, за поставлений товар, становить 59 074,60 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 20 582,53 грн. та три відсотки річник в розмірі 2 234,96 грн., які підлягають до стягнення з останнього.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вище зазначеного суд вважає, що зменшенні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Львівського управління начальника робіт (УНР) (79034, м. Львів, вул. Луганська, 3, код ЄДРПОУ 22995851) на користь Приватного підприємства «БЕРКУТ» (79049, м. Львів, вул. Драгана, 30/42, код ЄДРПОУ 23267591) - 59 074,60 грн. - основнї заборгованості, 20 582,53 грн. - інфляційних втрат, 2 234,96 грн. - трьох відсотків річних та 1 218,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.12.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.