Рішення

від 16.12.2015 по справі 914/3627/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015р. Справа№ 914/3627/15

За позовом: Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект», м.Київ в особі Львівського відділу комплексного проектування Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретро Проект», м.Львів

про стягнення 53636,07грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідач: не з'явився

Суть спору : позов заявлено Дочірнім підприємством Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект», м.Київ в особі Львівського відділу комплексного проектування Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретро Проект», м.Львів про стягнення 53636,07грн., з яких 29173,40грн. основного боргу, 1935,04грн. 3% річних та 22527,63грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 22.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.11.2015р. У зв'язку з перебуванням судді Щигельської О.І. у відпустці за сімейними обставинами судове засідання 04.11.2015р. не відбулося, а відтак ухвалою суду від 05.11.2015р. розгляд справи призначено на 18.11.2015р. Ухвалою суду від 18.11.2015р. розгляд справи відкладено на 25.11.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 25.11.2015р. розгляд справи відкладено на 16.12.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Представнику позивача роз'яснено права згідно ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 16.12.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем - ТзОВ «Ретро Проект», в червні 2013 року укладено договір на виконання якого позивачем виконано проектні та пошукові роботи, які прийнято відповідачем, однак у встановленому договорі порядку та строки не оплачено повною мірою, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 29173,40грн. Заявлена у березні 2015 року претензія про проведення розрахунків залишена ТзОВ «Ретро Проект» без відповіді та задоволення. Зазначене зумовило звернення Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект», в особі Львівського відділу комплексного проектування Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» до суду із позовною заявою, в якій окрім суми основного боргу за виконані роботи, происть також стягнути інфляційні нарахування та 3% річних. Просив позов задоволити.

Також просив суд не враховувати п.2 позовних вимог, в якому передбачено в порядку підготовки справи до розгляду вжити заходи до забезпечення позову, наклавши арешт на рахунки відповідача в межах 53636,07грн., про що подав відповідну заяву (вх.№52979/15 від 07.12.2015р.).

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає, що за своєю правовою природою, зазначена вимога є заявою про вжиття заходів до забезпечення позову. Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі відмовитись від позову. Відтак, суд приймає вказане клопотання й залишає таку заяву, позов в цій частині, без розгляду.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 16.12.2015р. повторно не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, вимог ухвал суду не виконав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, на адресу ТзОВ «Ретро Проект», зазначену у позовній заяві та в даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79017, м.Львів, вул.Водогінна, буд.2, надіслано копію ухвали про порушення провадження у справі від 22.10.2015р. та ухвали від 05.11.2015р., які повернуто установою зв'язку із відмітками «За закінченням терміну зберігання». Копії ухвал суду від 18.11.2015р. та 25.11.2015р. про відкладення розгляду справи на момент вирішення справи установою зв'язку суду не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Львівським відділом комплексного проектування Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» (виконавець за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ретро Проект» укладено договір №56 на виготовлення проектної продукції (послуг) від 04.06.2013р., за яким замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання пошукових та проектних робіт, а також виготовлення проектної документації чи її частини, а саме: інженерні вишукування для будівництва підприємства з виробництва комбікормів за адресою: с.Тщенець Мостиського району Львівської області (п.1). Пошукові та проектні роботи виконуються, а проектна документація готується відповідно до технічного завдання, завдання на проектування та діючих на момент виконання державних будівельних норм та стандартів України (п.1.1).

Відповідно до п.2.1 вказаного договору, вартість проектної (вишукувальної) продукції (послуг), згідно цього договору, у відповідності з протоколом про договірні ціни складає: 57945,00грн., крім цього ПДВ 11589,00грн., всього - 69534,00грн.

Згідно з п.2.2 договору, вартість робіт (послуг) встановлюється кошторисом (додаток 2), які розробляє виконавець та вказується в замовленні. Так, до матеріалів справи долучено підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками протокол погодження вартості проектної документації (послуг) / (на договірній основі) до вказаного договору, а також кошторис №1 на проектні (вишукувальні роботи) до цього ж договору

Відповідно до п.2.4 договору, оплата проводиться в такі терміни: а) перерахуванням авансу 30 % від повної вартості робіт (послуг) не пізніше 3-х днів до початку терміну робіт по договору; б) подальші та остаточні розрахунки не пізніше 15 робочих днів з дня підписання акту здачі-прийнягтя проектної (вишукувальної) продукції (послуг).

За умовами договору, передача проектної (вишукувальної) документації в цілому здійснюється по накладній з доданням акту здачі-прийняття проектної (вишукувальної) продукції безпосередньо замовнику (п.3.1). Так, на підтвердження виконання передбачених договором робіт, до матеріалів справи позивачем долучено акт №75 здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 15.07.2015р., в якому, зокрема, зазначено, що проектно-вишукувальні роботи задовольняють умови договору і в належному порядку оформлені, а також те, що ціна по договору становить 69534,00грн., загальна сума авансу і перерахування за виконані стани - 20860,20грн., а до перерахування належить 48673,80грн.

У підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків відображено здійснення ТзОВ «Ретро Проект» часткових оплат за виконані згідно з договором роботи та зазначено, що станом на 01.11.2014р. сальдо на користь ЛВПК ДП Укоопспілки «Проектний інститут «Укоопспілки» складає 29173,40грн.

Позивач стверджує, що інших оплат відповідачем не здійснено, а подану йому претензію в порядку досудового врегулювання спорів щодо погашення заборгованості та сплати в добровільному порядку 29173,40грн. протягом 30 днів, отриману ТзОВ «Ретро Проект» 25.03.2015р., залишено без відповіді та задоволення, що й зумовило звернення до суду із позовною заявою про стягнення 29173,40грн. основного боргу, 1935,04грн. 3% річних та 22527,63грн. індексу інфляції.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, до ст.854 ЦК України, якщо за договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або її окремих етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1). Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч.2).

Згідно зі ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч.1). До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.2).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позовна вимога про стягнення 29173,40грн. основного боргу обґрунтовано матеріалами справи, відповідачем не спростовано, а відтак, підлягають до задоволення.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.п.3.1, 3.2 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати.

Проаналізувавши долучений до матеріалів справи розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1935,04грн. 3% річних та 22527,63грн. індексу інфляції підлягають до задоволення в повному обсязі, не зважаючи на недоліки, допущені в розрахунках, з огляду на фактичний розмір заборгованості, що існував на момент виникнення прострочення боржника, та беручи до уваги часткові оплати, здійснені відповідачем за визначений позивачем період.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд звертає увагу на те, що на підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення №93 від 29.09.2015р. на суму 1378грн.

Водночас, відповідно до пп.2.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Беручи до уваги ціну позову, суд приходить до висновку, що за подання такої позовної заяви до суду до сплати підлягав судовий збір в розмірі 1218,00грн., відтак, 160,00грн. судового збору сплачено позивачем надмірно.

Суд роз'яснює, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В решті, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в розмірі - 1218,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретро Проект» (м.Львів, вул.Водогінна, буд.2; код ЄДРПОУ 35491113) на користь Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» в особі Львівського відділу комплексного проектування Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» (м.Київ, вул.Саксаганського, буд.53/80; код ЄДРПОУ 01739285) 29173,40грн. основного боргу, 1935,04грн. 3% річних, 22527,63грн. індексу інфляції та 1218,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 21.12.2015р.

Суддя Щигельська О.І.