ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2015р. Справа№ 914/3057/15
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс», м. Львів
про: стягнення 282 048,13 грн. заборгованості за Договором кредиту №ВКЛ-КЮ-АН-2016206 від 26.12.2012 р.
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Зусько І.С.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 09.10.2015 року)
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 27.04.2015 року); ОСОБА_4 (довіреність № 32 від 05.11.2015 року), ОСОБА_5 - генеральний директор
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 08.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» - ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс» про стягнення 282 048,13 грн. заборгованості за Договором кредиту №ВКЛ-КЮ-АН-2016206 від 26.12.2012р.
Ухвалою суду від 04.09.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.10.2015 року. Ухвалою суду від 13.10.2015 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 24.11.2015 року. В судовому засіданні 24.11.2015 року оголошено перерву до 08.12.2015 року.
08.12.2015 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву вх.№53296/15 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку зі збільшенням суми заборгованості станом на 01.12.2015 року просить суд стягнути з відповідача 475 028,70 грн., з яких: 161066,89 грн. - сума заборгованості за кредитом, 15696,88 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1025,03 грн. - 3 % річних від суми простроченого кредиту, 88401,57 грн. - заборгованість за відсотками, 13915,20 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту відсотків, 823,13 грн. - 3 % річних від суми прострочених відсотків, 194100,00 грн. - штраф. Дана заява підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України, оскільки до неї не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а позивач у відповідності до статті 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 26.09.2015 р. не звільнений від сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору кредиту №ВКЛ-КЮ-АН-2016206 від 26.12.2012 р. в частині повного та вчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 282 048,13 грн., з яких: 161066,89 грн. - сума заборгованості за кредитом, 2824,60 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 141,23 грн. - 3 % річних від суми простроченого кредиту, 74194,99 грн. - сума заборгованості за відсотками, 17071,09 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 869,33 грн. - 3 % річних від суми прострочених відсотків. 25880,00 грн. - штраф.
Представник позивача в судове засідання з'явився, подав пояснення (вх.№53297/15 від 08.12.2015 р.), в яких зазначив, що по-перше, факт надання кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №61467964 від 27.12.2012 року, по-друге, в уточненому розрахунку заборгованості відображена інформація про суми та дати платежів, що зроблені відповідачем для погашення заборгованості за кредитним договором, по-третє, підставою для застосування відсоткової ставки у збільшеному розмірі, а саме 31,99 % річних стало порушення відповідачем умов п.3.3.14.2., 3.3.14.3. кредитного договору. Щодо наданої відповідачем довідки від 20.05.2015 року за вих.№05-2984775, то зазначив, що викладена в ній інформація є помилковою, про що відповідача було повідомлено письмово з одночасним повідомленням вірної інформації щодо розміру актуальної відсоткової ставки та підстав її застосування.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися, проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у поданому 24.11.2015 року через канцелярію суду відзиві вх.№50935/15 на позовну заяву, а також доповненні (вх.№53293/15 від 08.12.2015 р.) до відзиву на позовну заяву. Зокрема, зазначили, що 20.05.2015 року на адресу відповідача надійшов лист вих.№05-2984775 від Банку, відповідно до якого станом на 20.05.2015 року діє процентна ставка у розмірі 26,99 %, а не 31,99 % як вказано в розрахунках заборгованості, і поточна заборгованість по кредитному договору становить 161066,89 грн. та заборгованість по прострочених процентах - 14697,98 грн. На думку відповідача, зі сторони позивача не доведено невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до Кредитного договору та підставності встановлення процентної ставки 31,99 % при розрахунку заборгованості, оскільки зі сторони відповідача постійно здійснювалась оплата - ануїтетний платіж у сумі 25945,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
26.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс» (Позичальник) укладено Договір кредиту №ВКЛ-КЮ-АН-2016206 (Кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 647 000,00 грн. (шістсот сорок сім тисяч грн. 00 коп.), зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 26,99 % (двадцять шість цілих дев'яносто дев'ять процентів) річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25 грудня 2015 року включно, на умовах, визначених Кредитним договором.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно визначення ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору кредиту №ВКЛ-КЮ-АН-2016206 від 26.12.2012 р.
Згідно з п.1.1.1. Кредитного договору надання кредиту здійснюється в сумі 647000,00 гривень (шістсот сорок сім тисяч гривень 00 копійок), зі сплатою процентів за користування Кредитом в розмірі 26,99 % (двадцять шість цілих дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до « 25» грудня 2015 року включно, на умовах визначених цим Договором.
Відповідно до ст.ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальним ордером №61467964 від 27.12.2012 року на суму 647000,00 грн.
У свою чергу на підтвердження часткового погашення заборгованості за Кредитним договором відповідач долучив до свого відзиву на позовну заяву копії банківських виписок за період з січня 2013 року по лютий 2015 року.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 1.1.3. Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п.3.3.14. цього Договору, процентна ставка за користування Кредитом встановлюється в розмірі 31,99 % (тридцять одна ціла дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних, та починає застосовуватись до взаємовідносин Сторін за цим Договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п.3.3.14. цього Договору. При цьому Сторони погодили, що зазначене встановлення розміру процентної ставки за користування Кредитом по цьому Договору не потребує додаткового двохстороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього Договору.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідно до п.1.1.1. договору процентна ставка за користування кредитом становить 26,99 % і ця ставка має діяти до 25 грудня 2015 року. А з додатку №1 до позову вбачається, що ставка 26,99 % по даних позивача діяла лише до 26 березня 2013 року, а в подальшому позивач встановлює ставку 31.99% річних. Для збільшення процентної ставки згідно умов Договору необхідне настання певних обставин, а саме невиконання Позичальником п.3.3.14 договору. Також, у відповідності до умов Договору, а саме п.2.15-2.16 Кредитор встановлюючи новий розмір процентної ставки перераховує за формулою ануїтетний платіж, та в письмовій формі повідомляє про це Позичальника. На думку відповідача, процентна ставка 31.99 % встановлена позивачем заднім числом без належного попередження Позичальника.
Так, як вбачається з листа Банку вих.№05-2984775 від 20 травня 2015 року до відповідача, станом на 20.05.2015 року діє процентна ставка у розмірі 26,99 %, поточна заборгованість по кредитному договору становить 161066,89 грн., заборгованість по процентах - 14697,98 грн.
Щодо наданої довідки від 20.05.2015 року за вих.№05-2984775, позивач зазначив, що викладена в ній інформація є помилковою, про що відповідача було повідомлено письмово з одночасним повідомленням вірної інформації щодо розміру актуальної відсоткової ставки та підстав її застосування. На підтвердження зазначеного долучив до матеріалів справи копію повідомлення вих.№2829, датованого 03.12.2015 року, тобто, вже після подання позовної заяви до суду та подання заперечень проти позову відповідачем.
Згідно з п.3.3.14 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний виконувати наступні зобов'язання:
3.3.14.1. в день укладення цього Договору забезпечити укладання з Кредитором договорів, зазначених в п.1.3. цього Договору;
3.3.14.2. в день укладання договору(ів) застави (іпотеки) укласти в акредитованій Кредитором страховій компанії договір страхування заставного майна, зазначеного в п.1.3. цього Договору.
У випадку якщо термін дії укладеного договору страхування (страхового полісу) закінчується, а зобов'язання Позичальника за цим Договором залишаються невиконаними, Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього календарного дня до закінчення терміну дії існуючого договору страхування (страхового полісу) укласти новий договір страхування (страховий поліс) таким чином, щоб предмет застави залишався застрахованим протягом всього строку дії цього Договору, та надати Кредитору для ознайомлення оригінали договору страхування та платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів (премій) на наступний період страхування.
3.3.14.3. в строк до « 26» березня 2013 року включно перевести обороти пропорційно заборгованості Позичальника за цим Договором по всім поточним рахункам, що відкриті в банківських установах України на поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора. Для підтвердження виконання своїх зобов'язань Позичальник повинен щоквартально, не пізніше двадцятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати Кредитору довідки / виписки про обороти в інших банках, в яких обслуговується Позичальник.
Пунктом 2.16 Кредитного договору передбачено, що у випадку зміни процентної ставки на підставах, передбачених п.п.1.1.3., 1.1.4. цього Договору, Сторони досягли взаємної згоди без укладання будь-якого додаткового договору до цього встановити наступний порядок змін умов цього Договору з відповідною зміною зобов'язань Позичальника та прав Кредитора за цим Договором щодо розміру Ануїтетного платежу, встановленого п.2.7. цього Договору: про новий розмір Ануїтетного платежу Кредитор повідомляє Позичальника шляхом направлення рекомендованого листа на адресу Позичальника, вказану Позичальником у реквізитах цього Договору, або на адресу Позичальника, повідомлену відповідно до п.3.3.13.2. цього Договору, протягом п'яти банківських днів після вступу в дію зміненої процентної ставки.
Позивачем не наведено фактичних обставин та не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження порушення відповідачем п.3.3.14 Кредитного договору, що слугували підставою для застосування процентної ставки 31,99 %. Також позивачем не подано доказів проведення перерахунку розміру ануїтетного платежу у відповідності до п.п.2.16.,2.17. Кредитного договору та обов'язкового письмового повідомлення Позичальника про зміну розміру ануїтетного платежу протягом п'яти банківських днів після вступу в дію зміненої процентної ставки (31,99 %), що дає підстави вважати, що Банком використовувалась процентна ставка 26,99 %, і лише з моменту подання позовної заяви до суду використано процентну ставку 31,99 %. Про вказане свідчить і те, що про помилковість викладеної в довідці від 20.05.2015 року за вих.№05-2984775 інформації стосовно дії процентної ставки 26,99 % станом на 20.05.2015 року, відповідача було повідомлено листом вих.№2829 від 03.12.2015 року.
З огляду на викладене, суд приймає заперечення відповідача в частині безпідставного застосування позивачем процентної ставки 31,99%, при розрахунку розміру процентів за користування кредитом, застосуванню підлягає процентна ставка 26,99 %. Відтак, розмір процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача, становить 62598,40 грн.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.4.1. Кредитного договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно з п.4.2. Кредитного договору у випадку порушення Позичальником вимог п.3.3. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 2 % (два проценти) від суми Кредиту, визначеного п.1.1. цього Договору, за кожний випадок порушення.
Згідно долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 25880,00 грн., з яких: 12940,00 грн. - штраф за порушення пункту 3.3.7. Кредитного договору (31.10.2013 р. було отримано кредит в ВБР банку, на підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено Довідку банку про заборгованість ТзОВ «СП Галтекс» згідно Договору про надання овердрафту №MSBKOB3.184850.002 від 31.10.2013 р.), 12940,00 грн. - штраф за порушення п.3.3.9. Кредитного договору (щоквартальне надання фін. Звітності, не надано за 2 кв. 2015 р.).
Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання обґрунтованості передбаченого Договором розміру штрафів в аспекті їх зменшення, суд оцінював ступінь вини відповідача у несвоєчасному виконанні зобов'язань за Договором та недобросовісність позивача в поінформуванні відповідача по змінених ставках та інших порушеннях, що пред'явлені у позовній заяві. Отже, суд оцінив у сукупності наступні обставини: 1) Факт непроплати обов'язкових для відповідача платежів починаючи з березня 2015 року; 2) Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача виникла внаслідок неможливості з березня 2015 року погашати обов'язкові платежі у безготівковій формі внаслідок запровадження у Банку тимчасової адміністрації, а як наслідок - певних обмежень у розрахунково-касовому обслуговуванні; 3) Встановлення підвищеної відсоткової ставки для відповідача без повідомлення та достатньої підстави є односторонньою зміною умов Договору (судом оцінювалися положення п.п. 1.1.3, 2.17 Договору); 4) Сутність юридичної відповідальності полягає у визначенні (встановленні) факту порушення, що має наслідком заявлення порушникові про таке. Факт порушення у частині відкриття овердрафту в іншому банку відбувся у 2013 році. Натомість, як вбачається з листа банку від 20.05.2015 року до відповідача така санкція не заявлена та не застосовувалась.
Отже, зменшений розмір штрафу буде адекватним по відношенню до позивача, який діятиме сатисфакцією на факт порушення відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, а для відповідача - достатньою фінансовою санкцією для уникнення виконання таких порушень у майбутньому.
З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло значних втрат для позивача, враховуючи надані відповідачем пояснення у відзиві, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафу, який заявлений позивачем у розмірі 25880 грн., що підлягає до стягнення з відповідача, на 70 відсотків.
Відтак, до стягнення з відповідача підлягає 7764 грн. штрафу.
Перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку розміру позовних вимог, провівши перерахунок розміру пені та 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, враховуючи зменшений розмір штрафу в порядку ст.83 ГПК України, суд вирішив стягнути з відповідача 161066,89 грн. заборгованості за кредитом, 2824,60 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 141,23 грн. 3 % річних від суми простроченого кредиту, 62598,40 грн. заборгованості за процентами, 14402,90 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 733,45 грн. 3 % річних від суми прострочених процентів та 7764, 00 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 625, 1054, Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс» (81600, Львівська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, буд. 3; код ЄДРПОУ 22191466) на користь стягувача - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01014, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236; код ЄДРПОУ 34047020) 161066,89 грн. заборгованості за кредитом, 2824,60 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 141,23 грн. 3 % річних від суми простроченого кредиту, 62598,40 грн. заборгованості за процентами, 14402,90 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 733,45 грн. 3 % річних від суми прострочених процентів, 7764, 00 грн. штрафу .
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс» (81600, Львівська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, буд. 3; код ЄДРПОУ 22191466) в дохід Державного бюджету України
4990, 63 грн. судового збору.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
5. У решті позову відмовити.
У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.12.2015 р.
Суддя Кидисюк Р.А
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2015 |
Оприлюднено | 27.12.2015 |
Номер документу | 54508031 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кидисюк Р.А
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні