Рішення

від 10.12.2015 по справі 917/2339/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 р. Справа №917/2339/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава,36022, в особі Кременчуцької філії, вул.60 років Жовтня,8, м.Кременчук, Полтавської області, 39601

до Об'єднання співвласників багатоквартирних Будинків "Житловий будинок по пров. О.Кошового, 9", пров. О.Кошового, 9, м.Кременчук, Полтавської області,39600

про стягнення 133 494,33 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 10-75/3161 від 18.03.2015р.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 133 494,33 грн., в т.ч. 57 540,74 грн. сума основного боргу за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 685 від 01.09.2008р., 37 870,29 грн. пені, 34 174,99 грн. інфляційних витрат, 3 908,31 грн. 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судове засідання 24.11.2015р. позивач надав клопотання (вх. № 17045 від 24.11.2015р.), відповідно до якого повідомляє суд, що сума основного боргу відповідача частково сплачена останнім, а саме у розмірі 8200,00 грн.. Враховуючи викладене, позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 8200,00 грн. основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 49 340,74 грн. основного боргу з оплати вартості отриманої теплової енергії за листопад 2012 р. по серпень 2015 року включно, 37 870,29 грн. пені, 34 174,99 грн. інфляційних витрат, 3 908,31 грн. 3% річних.

В судове засідання 10.12.2015р. позивач надав письмові пояснення стосовно періодів нарахувань пені, інфляційних витрат, 3% річних(вх. № 17924 від 10.12.2015р.)

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві з врахуванням клопотання за вх. № 17045 від 24.11.2015р. та письмових пояснень за вх. № 17924 від 10.12.2015р.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та повідомив про визнання боргу в повному обсязі (вх. № 17923 від 10.12.2015р.).

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

01.09.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі його структурного підрозділу Кременчуцької філії (теплопостачальна організація, позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних Будинків "Житловий будинок по пров. О.Кошового, 9" (споживач, відповідач) було укладено договір № 685 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки визначені цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства (п. 1.1. та п. 1.2 Договору);

- теплопостачальна організація зобовязується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік обєктів споживача та характеристика обєкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження тепло споживання" (п. 2.1.2 Договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 7.10 Договору).

За даними позивача відповідно до п. 7.10 Договору, останній не розривався і на даний час є діючим.

До Договору сторонами було складено (підписано та скріплено ї печатками), зокрема, наступні додатки до Договору :

- Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" (копія наявна у матеріалах справи);

- Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію", в якому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії вказаними у додатку № 2, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобовязаний проводити не пізніше 7-ми календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку);

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу теплової енергії" (додаток № 4 до Договору), який оформлюється постачальником та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем вищезазначеного акту або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його отримання за умови його підписання трьома представниками постачальника (п. 5 Додатку);

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку).

Теплопостачальною організацією за період з листопада 2012 р. по серпень 2015 р. (включно) було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення

Позивачем в дотримання умов Договору було надіслано відповідачеві рахунки на оплату отриманої теплової енергії за період з листопада 2012 р. по серпень 2015 р. (копії наявні у матеріалах справи). Направлення (надання) вищезазначених рахунків відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів про вручення споживачам теплової енергії кореспонденції (копії наявні у матеріалах справи).

В порушення умов Договору відповідач здійснив лише часткову оплату вартості спожитої теплової енергії, на момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складала 57 540,74 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 133 494,33 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 01.09.2008 р. Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 685, з яких : 57 540,74 грн. сума основного боргу, 37 870,29 грн. пені, 34 174,99 грн. інфляційних витрат, 3 908,31 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані позивачем послуги у визначені Договором строки не оплатив, заборгованість на момент звернення до суду складала 57 540,74 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Проте, як зазначає позивач у клопотанні № 5474 від 23.11.2015 р. (вх. № 17045 від 24.11.2015 р.) під час розгляду даної справи відповідачем проведено часткову оплату вартості отриманої ним теплової енергії у розмірі 8200,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача та копіями платіжних доручень № 712 від 30.10.2015 р., № 715 від 12.11.2015 р.

Враховуючи викладене, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 38200,00 грн. основного боргу між сторонами відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині вимог відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Клопотання позивача про припинення провадження у справі стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8200,00 грн. основного боргу судом задовольняється як таке, що відповідає чинним процесуальним нормам.

В частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 49 340,74 грн. суд приходить до висновку, що вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У п. 6 Додатку № 4, що є невід"ємною частиною Договору визначено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 37 870,29 грн. пені за період з 13.12.2012 р. по 14.09.2015 р. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов"язань щодо оплати отриманої теплової енергії за кожний окремий місяць та періоду нарахування пені), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 908,31 грн. трьох процентів річних та 34 174,99 грн. інфляційних втрат за період з 13.12.2012 р. по 14.09.2015 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов"язань щодо оплати за отриману теплову енергію за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 49 340,74 грн. основного боргу за період з листопада 2012 р. по серпень 2015 р. (включно), 37 870,29 грн. пені, 3 908,31 грн. трьох процентів річних та 34 174,99 грн. інфляційних втрат, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 8200,00 грн. основного боргу провадження підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні до суду з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2002,41 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних Будинків "Житловий будинок по пров. О.Кошового, 9" (пров. О.Кошового, 9, м.Кременчук, Полтавської області,39600, ідентифікаційний код юридичної особи 33989438) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Ст.Поділ, 5, м.Полтава, 36022) в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601, ідентифікаційний код 25717118) 49 340,74 грн. основного боргу, 37 870,29 грн. пені, 3 908,31 грн. трьох процентів річних та 34 174,99 грн. інфляційних втрат та 2002,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 8200,00 грн. основного боргу провадження припинити в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Повне рішення складено 11.12.2015 р.

Суддя О. А. Киричук