Рішення

від 17.12.2015 по справі 917/2337/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015 р. Справа № 917/2337/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Могунція-Україна" (вул. Марії Лагунової, буд. 1-Б, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, 07455)

до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (вул. Харчовиків, буд. 6, м. Полтава, 36014)

про стягнення 39744,93 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1

Розглядається позовна заява про стягнення 39744,93 грн., у тому числі 24029,21 грн. заборгованості за товар, поставлений, згідно договору поставки № 60-13 від 01.08.2013р., 2402,92 грн. штрафу, 12529,49 грн. інфляційних, 783,31 грн. - 3% річних.

Відповідач надав заяву про зменшення розміру штрафних санкцій в зв"язку з його скрутним фінансовим становищем.

Про час та місце розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 04.12.2015р. про вручення судової ухвали відповідачу, розпискою позивача від 01.12.2015р. про дату та час судового засідання (а.с.228-229).

В судовому засіданні 17.12.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

01.08.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Могунція-Україна" (позивачем) та Колективним підприємством "Полтавський м'ясокомбінат" (відповідачем) був укладений договір поставки № 60-013 (далі - Договір); (а.с.32-34).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (постачальник) зобов"язався передавати у власність покупця товар, а відповідач (покупець) зобов"язувався приймати та оплачувати його за встановленими цінами в строки та на умовах цього договору.

За п.1.2. Договору предметом продажу є прянощі, спеції, харчові добавки в кількості та за цінами, вказаними в додатках, або накладних, які є невід"ємними частинами цього Договору.

Згідно п.4.1. Договору кількість товару, що поставляється, ціна за одиницю товару, асортимент вказуються в товарній накладній, яка складається на основі письмової (або в усній формі) заявки покупця.

Приймання-передача товару здійснюється згідно з накладною, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору у випадку поставки товару постачальником без попередньої оплати, покупець зобов"язаний сплатити вартість такого товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки.

На виконання Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 35496,78 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними № 2799 від 08.08.2014р., № 3289 від 16.09.2014р., № 3615 від 09.10.2014р., № 3718 від 17.10.2014р., № 3777 від 21.10.2014р. та довіреностями відповідача № 745 від 16.10.2014., № 727 від 09.10.2014р., № 664 від 15.09.2014р., № 566 від 07.08.2014р. (а.с.35-46).

Відповідач за одержаний товар розрахувався частково, сплативши 11473,57грн. Заборгованість становить 24023,21 грн.

За ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати 24023,21грн. боргу, чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 24023,21 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 8.2. Договору у разі порушення покупцем строку сплати товару, який передбачений у п.6.1, 6.2. цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. У випадку прострочення строків оплти покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем на підставі вказаних норм заявлено вимоги про стягнення 2402,92 грн. штрафу (а.с.10).

Після проведення перевірки розрахунку судом визначено, що сума штрафу становить 2402,32 грн. (24023,21*10% = 2402,32) Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині штраф стягненню не підлягає, як помилково нарахований.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 7 83,31 грн. - 3% річних (за періоди 14.08.2014р. - 26.10.2014р., 22.09.2014р.- 26.10.2015р., 15.10.2014 - 26.10,2015р., 27.10.2014р. - 26.10.2015р., 23.10.2014р. -26.10.2015р. ); (а.с. 9-10). Правильність розрахунку перевірена судом. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано 12529,49 грн. інфляційних (за періоди 14.08.2014р. - 26.10.2014р., 22.09.2014р.-26.10.2015р., 15.10.2014р. - 26.10.2015р., 27.10.2014р. - 26.10.2015р., 23.10.2014р. - 26.10.2015р.). Проте, при нарахуванні інфляційних позивач не вірно визначив початок їх нарахування.

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що сума інфляційних за вказаний період становить 11893,17 грн. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими. Вимоги про стягнення 636,32 грн. інфляційних слід відхилити, як безпідставні.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру належних до стягнення санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій судом відхиляється, оскільки визначений судом до стягнення розмір штрафу не є надмірно великим, а річні та інфляційні зменшенню не підлягають, оскільки сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отриання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належнимим до сплати кредиторові. (п.п.3.1.,4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовВ»язаньВ» ).

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м"ясокомбінат" (вул. Харчовиків, буд. 6, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 00424214) на користь Приватного акціонерного товариства "Могунція -Україна" (вул. Марії Лагунової, буд.1-Б, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, 07455; ідентифікаційний код 21667547) 24023 грн. 21 коп. основного боргу, 2402грн. 32 коп. штрафу, 783грн. 31 коп. річних, 11893грн. 17 коп. інфляційних, 1218грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано 22.12.2015р.

Суддя Безрук Т. М.