Рішення

від 14.12.2015 по справі 15/21/284-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2015 р.Справа № 15/21/284-10

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі суддів: Муха М.Є. головуючий, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Хмельницький

до Колективного виробничого підприємства ПМК-33, с. Розсоша Хмельницького району

про стягнення 152828,31 грн.

Представники сторін:

позивача ОСОБА_4 за договором від 12.12.13р.

відповідача ОСОБА_5 за довіреністю від 12.01.15р.

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 152828,31 грн., з яких 80000,00 грн. основний борг, 63018,47 грн. - індекс інфляції, 9809,84 грн. - 3% річних. Як на підставу позовних вимог позивач та представник позивача посилаються на укладений між сторонами договір №5 купівлі - продажу нежитлового приміщення площею 55,0 кв.м., що знаходиться у м. Хмельницькому по провулку Пяскорського, 8/1 та оплату вартості даного приміщення в сумі 80000,00 грн., яка була позивачем здійснена згідно квитанції до прибутково-касового ордеру №512 від 29.12.2005р.

Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився та позовні вимоги підтримав. У письмових поясненнях з приводу позову позивач зазначає, що висновок експерта не є обов'язковим для суду, має рівну силу з іншими доказами, тому має бути досліджений разом з іншими доказами в порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України. Зауважує, що з наданого суду висновку вбачається тільки те, що відтиск печатки в розписці нанесений можливо не в 2005 році а найвірогідніше у 2007 році. Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а в експертизі викладені саме припущення, які не підтверджують та не спростовують існування обставин предмета доказування, не підтверджують та не спростовують жодних юридичних фактів, що мають відношення до даної справи, позивач просить не брати експертний висновок до уваги при винесенні рішення. Вважає, що речові докази, а саме квитанція до прибуткового касового ордеру та розписка голови правління ОСОБА_6 - є першоджерелом факту отримання грошових коштів посадовою особою підприємства під час виконання своїх трудових обов'язків (ст. 1172 ЦК України) та прямим доказом по справі, їх дійсність чи ідентичність не спростована жодним доказом.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують, вважають його необґрунтованим. Зокрема, зазначають, що в касу підприємства або на банківський рахунок грошові кошти в сумі 80000 грн. не надходили, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія розписки від 31.03.2006р., яка підписана ПП ОСОБА_3 Посилаються, що факт підпису саме ПП ОСОБА_3 підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, яку виконав НДЕКЦ УМВСУ в Хмельницькій області при розгляді кримінальної справи, порушеної за фактом незаконного продажу майна. Вважає, що грошових коштів за договором купівлі - продажу позивачем сплачено не було, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог.

У додаткових запереченнях проти позову від 16.12.14р. відповідач вказує, що постановою від 19.07.2012р. старшим слідчим в ОВС СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 було закрито кримінальну справу №25/0831, порушену по факту привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами КВП ПМК-33. Під час проведення слідчих дій було встановлено факти, які відображені у вказаній постанові. Слідчим було встановлено, яким саме чином відбулося укладання договору купівлі-продажу, з якою метою і яким чином було оформлено прибутковий касовий ордер. Так, зазначає відповідач, під час допиту колишнього голови правління КВП ПМК-33 ОСОБА_6 слідчим було встановлено, що після підписання договору до ОСОБА_6 приїхав ОСОБА_3 і сказав, що йому необхідно виписати касовий ордер про те, що він вніс в касу ПМК-33 кошти в сумі 80000,00 грн. Оскільки ОСОБА_3 в дійсності грошей в касу не вносив, то він повідомив, щоб той написав розписку про те, що фактично грошей в касу не вносив. Особисто він ніяких коштів не отримував і не привласнював. На рахунок ПМК-33 вказаних коштів також не поступало.

Зауважує, що в постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. по справі №8/11/884, яка залишена без змін постановою ВГС України від 24.07.2008р. за позовом ОСОБА_3 до КВП ПМК-33 про визнання права власності на придбане майно було встановлено, що фактичне отримання відповідачем коштів викликає сумнів з огляду на постанову про порушення кримінальної справи від 27.02.2007р., порушеної по факту привласнення майна, та розписку ОСОБА_3 від 31.03.2006р. про те, що кошти в сумі 80 000 грн. в касу ПМК-33 він фактично не вносив. Згідно повідомлення слідчого в ОВС СВСУ УМВС України в Хмельницькій області Кондратюка О.А. вказана розписка приєднана до матеріалів кримінальної справи №25/0831 в якості речового доказу. Згідно висновку почеркознавчої експертизи №2611 від 05.04.2006р. рукописні записи В«в чому розписуюсь пп ОСОБА_3, 31.03.2006р.В» , розміщені на вищезгаданій розписці, виконані ОСОБА_3. З огляду на вказане відповідач вважає, що звертаючись з вимогою про стягнення коштів у позивача відсутнє таке право, оскільки коштів він не сплачував. Крім того на його думку факт внесення коштів в касу підприємства спростовується і самою квитанцією, яка оформлена в порушення норм законодавства, а тому не може вважатися належним доказом.

Відповідач зауважує, що згідно з п.3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Звертає увагу суду, що квитанція, яку надає позивач підписана невстановленою особою, хоча на підприємстві була на той час і є на сьогодні посада і головного бухгалтера і касира, які уповноважені підписувати прибуткові касові ордери. Згідно наказу №95 від 31.10.1980р. ОСОБА_8 було переведено на посаду касира ПМК, і було звільнено лише 01.12.2014р. згідно наказу №17к.

Відповідач наголошує, що в касовій книзі КВП ПМК-33 за 2005 рік відсутній запис про видачу прибуткового касового ордера ОСОБА_3 в грудні 2005 року, крім того такого номеру прибутного касового ордеру взагалі бути не могло, оскільки останній прибутковий касовий ордер за 29.12.2005р. був виданий за номером 381. З огляду на зазначене, в позові просять відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

29.12.2005р. між КВП ПМК-33 (продавець) та ФОП ОСОБА_9 (покупець) укладено договір №5 купівлі-продажу приміщення відповідно до п.1 якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення, площею 55,9кв.м, що знаходиться в м. Хмельницькому по провулку Пяскорського 8/1. Ціна приміщення складає 80 000грн.

29.12.2005р. сторонами підписано акт прийому передачі приміщення та зазначено, що кошти за дане приміщення в сумі отримані продавцем від покупця до підписання договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі приміщення.

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру 14.04.2006р. за позивачем зареєстровано право власності на вказане приміщення та видано технічний паспорт.

В матеріалах справи наявна копія розписки ОСОБА_9 про те, що ним 29.12.2005р. отримано від голови правління КВП ПМК-33 ОСОБА_6 касовий ордер за №512 про внесення в касу ПМК-33 80 000грн. які ним фактично не вносились.

Також позивачем до позову додано розписку ОСОБА_10 про те, що він діючи від імені та на користь КВП ПМК-33 в особі голови правління та керівника підприємства отримав грошові кошти в сумі 80 000грн. від приватного підприємця ОСОБА_3 згідно договору №5 купівлі-продажу від 29.12.2005р., нежитлове приміщення знаходиться за адресою м. Хмельницький, провулок Пяскорського 8/1.

Рішенням суду області від 17.05.2007р. у справі №8/11/884 за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 м. Хмельницький до колективного виробничого підприємства ПМК-33 с. Розсоша Хмельницького району за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог -ТОВ В«ПровесіньВ» м. Хмельницький, за участю третіх осіб на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - регіонального відділення Фонду державного майна України у Хмельницькій області, головного управління економіки Хмельницької облдержадміністрації про визнання договору купівлі-продажу нежилого приміщення площею 55 кв.м. від 29.12.2005р., яке розташоване по пров. Пяскорського, 8/1 в м. Хмельницькому дійсним та визнання права власності на придбане майно позов задоволено, Договір купівлі-продажу приміщення, за №5 від 29.12.2005р. укладений між ПП ОСОБА_3 та КВП ПМК-33 с. Розсоша Хмельницького району, визнано дійсним та визнано за приватним підприємцем ОСОБА_3 м. Хмельницький право власності на частину нежитлового приміщення (перукарні), вбудованого в 120-ти квартирний будинок по пров. Пяскорського, 8/1 в м. Хмельницькому, площею 55 кв. м.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. рішення суду області від 17.05.2007р. у справі №8/11/884 скасовано та прийнято нове рішення яким в позові відмовлено. Зокрема, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що фактичне отримання ПМК-33 коштів у розмірі 80 000грн. викликає сумнів з огляду на постанову про порушення кримінальної справи від 27.02.2007р., порушеної по факту привласнення майна, та розписку ОСОБА_3 від 31.03.2006р. про те, що кошти в сумі 80 000грн. в касу ПМК-33 він фактично не вносив. Згідно повідомлення слідчого в ОВС СВСУ УМВС України в Хмельницькій області Кондратюка О.А. вказана розписка приєднана до матеріалів кримінальної справи №25/0831 в якості речового доказу. Згідно висновку почеркознавчої експертизи №2611 від 05.04.2006р. рукописні записи "в чому розписуюсь пп ОСОБА_3, 31.03.2006р.", розміщені на вищезгаданій розписці, виконані ОСОБА_3".

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2008р. №8/11/884 постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. залишено без змін.

Ухвалою суду від 29.03.2010р. провадження у справі №21/284-10 було зупинено та направлено матеріали справи в прокуратуру Хмельницької області для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України.

02.06.2011р. старшим слідчим в ОВС СВ СУ УМВСУ в Хмельницькій області майором міліції ОСОБА_7 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.358 ч.3, ст.191КК України за відсутності в його діях ознак складу злочину. В постанові вказано, що зібраними в справі доказами встановлено, що вказані гроші в розмірі 80 000грн. в касу підприємства не вносились. Також зазначено, що факт виписки квитанції до прибуткового касового ордеру №512 від 29.12.2005р. не підтверджує факту внесення вказаних грошей в касу підприємства. Окрім того відмічено, що прибутковий касовий ордер та квитанцію до нього, відповідно до своїх функціональних обов'язків, повинна була виписувати головних бухгалтер ПМК-33 ОСОБА_8 Останній запис в касовій книзі підприємства за 2005 рік зроблено за №381.

19.07.12р. старшим слідчим в ОВС СВ СУ УМВСУ в Хмельницькій області майором міліції ОСОБА_7 винесено постанову про закриття кримінальної справи 25/0831 порушеної за ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України відносно посадових осіб КВП ПМК-33 за відсутністю складу злочину.

Ухвалою суду від 02.02.15р. у справі було призначено судову технічну експертизу.

Згідно висновку експерта від 12.10.15р. №6764/15-33/9725/15-33 за результатами проведення судово - технічної експертизи документів встановлено, що відтиск печатки від імені КВП ПМК-33 у Розписці від імені ОСОБА_6, що датована 29 грудня 2005 року, нанесений не в той час, яким датований документ відповідно не 29.12.2005р., а у той період часу, в який нанесені відтиски печатки від імені КВП ПМК-33 в документах, позначених як зразки №№ 468, 476, 483, 491, 497, тобто нанесений найвірогідніше у 2007 році.

Зазначено, що відсутність у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу виконання рукописних записів чорнилом не дозволяє встановити час виконання підпису від імені ОСОБА_6 в Розписці, що датована 29 грудня 2005 року. Встановлено, що Розписка від імені ОСОБА_6, що датована 29 грудня 2005 року найвірогідніше виготовлена не 2005 році. Тобто вона або виконувались у 2007році, коли був нанесений відтиск печатки від імені КВП ПМК-33, або була виготовлена шляхом монтажу, з використанням аркушу паперу з нанесеним відтиском печатки від імені КВП ПМК-33.

У висновку вказано, що друкований текст Розписки та текст бланку на якому цей документ виготовлений, виконані за допомогою знакосинтезуючого пристрою із лазерною технологією друку тонером чорного кольору. Відповісти на питання за допомогою якого самого пристрою (марка, модель тощо) виконувався текст Розписки та текст бланку на якому цей документ виконаний, не виявляється можливим через відсутність окремих індивідуалізуючих ознак знакосинтезуючого пристрою на підставі яких можна б було ідентифікувати пристрій за моделлю, маркою тощо.

Зазначено про те, що встановити, в який саме час був надрукований текст самої Розписки від імені ОСОБА_6, та текст бланку на якому цей документ виконаний, не виявляється можливим в зв'язку з тим, що на даний час відсутня науково-обґрунтована методика по встановленню абсолютного часу виконання текстів, котрі надруковані за допомогою знакосинтезуючих пристроїв із лазерною технологією друку.

Позивач просить стягнути з відповідача 80 000грн. коштів переданих за договором купівлі-продажу від 29.12.2005р. №5, 143 018,47грн. інфляційних нарахувань та 9 809,84грн. 3% річних. Свої позовні вимоги обґрунтовує відсутністю у відповідача права відчуджувати майно згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2005р. №5.

Судом листом від 26.01.2015р. для огляду в судовому засіданні було витребувані від Управління внутрішніх справ в Хмельницькій області матеріали кримінальної справи № 25/0831 порушеної по факту привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами ПМК-33.

В судовому засіданні 14.12.15р. судом оглянуто оригінали квитанції до прибуткового касового ордеру №512 від 29.12.2005р., розписки ОСОБА_3 від 31.03.2006р. та Висновку експерта від 05.04.2007р. №26П, які знаходились в матеріалах кримінальної справи №25/0831 та долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке :

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною першою статті 15 ЦК України унормовано, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.1 ст.16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено матеріалами справи 29.12.2005р. між сторонами було укладено договір №5 купівлі-продажу приміщення відповідно до п.1 якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення, площею 55,9кв.м, що знаходиться в м. Хмельницькому по провулку Пяскорського 8/1. Ціна приміщення складає 80 000грн. Дане приміщення було передано згідно акту приймання-передачі від 29.12.2005р. В цьому ж акті зазначено, що кошти за дане приміщення в сумі отримані продавцем від покупця до підписання договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі приміщення.

В матеріалах справи наявна копія розписки ОСОБА_9 про те, що ним 29.12.2005р. отримано від голови правління КВП ПМК-33 ОСОБА_6 касовий ордер за №512 про внесення в касу ПМК-33 80 000грн. які ним фактично не вносились.

Як вбачається із розписки ОСОБА_6, він діючи від імені та на користь КВП ПМК-33 в особі голови правління та керівника підприємства отримав грошові кошти в сумі 80 000грн. від приватного підприємця ОСОБА_3 згідно договору №5 купівлі-продажу від 29.12.2005р., нежитлове приміщення знаходиться за адресою м. Хмельницький, провулок Пяскорського 8/1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів, які б достовірно підтверджували право власності на майно, яке було відчужено КВП ПМК-33 за договором купівлі-продажу №5 від 29.12.2005р., відповідно відповідач не мав права на отримання від позивача 80 000грн.

Відповідно до ст.317 ЦК України право розпоряджатись майном належить лише власнику цього майна.

Статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Судом береться до уваги, що рішенням суду області від 17.05.2007р. у справі №8/11/884 за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 м. Хмельницький до колективного виробничого підприємства ПМК-33 с. Розсоша Хмельницького району за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ В«ПровесіньВ» м. Хмельницький, за участю третіх осіб на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - регіонального відділення Фонду державного майна України у Хмельницькій області, головного управління економіки Хмельницької облдержадміністрації про визнання договору купівлі-продажу нежилого приміщення площею 55 кв.м. від 29.12.2005р. дійсним та визнання права власності на придбане майно позов задоволено, Договір купівлі-продажу приміщення, за №5 від 29.12.2005р. укладений між ПП ОСОБА_3 та КВП ПМК-33 с. Розсоша Хмельницького району, визнано дійсним та визнано за приватним підприємцем ОСОБА_3 м. Хмельницький право власності на частину нежитлового приміщення (перукарні), вбудованого в 120-ти квартирний будинок по пров. Пяскорського, 8/1 в м. Хмельницькому, площею 55 кв. м.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. у справі №8/11/884 рішення суду області від 17.05.2005р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. При цьому апеляційною інстанцією встановлено про відсутність у КВП ПМК-33 правовстановлюючих документів або інших документів, які б з достовірністю підтверджували право власності на майно, яке відповідачем було відчужено ПП ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2005р №5.

Підтверджуючи факт отримання від відповідача коштів у розмірі 80 000грн. за договором купівлі-продажу позивач вказує на квитанцію до прибуткового касового ордеру та розписку ОСОБА_6, в якій говориться про те, він діючи від імені та на користь КВП ПМК-33 в особі голови правління та керівника підприємства отримав грошові кошти в сумі 80 000грн. від приватного підприємця ОСОБА_3 згідно договору №5 купівлі-продажу від 29.12.2005р., нежитлове приміщення знаходиться за адресою м. Хмельницький, провулок Пяскорського 8/1.

Судом зважається на те, що у вказаній вище постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. апеляційний суд прийшов до висновку про те, що фактичне отримання ПМК-33 коштів у розмірі 80 000грн. викликає сумнів з огляду на постанову про порушення кримінальної справи від 27.02.2007р., порушеної по факту привласнення майна, та розписку ОСОБА_3 від 31.03.2006р. про те, що кошти в сумі 80 000грн. в касу ПМК-33 він фактично не вносив. Згідно повідомлення слідчого в ОВС СВСУ УМВС України в Хмельницькій області Кондратюка О.А. вказана розписка приєднана до матеріалів кримінальної справи №25/0831 в якості речового доказу. Згідно висновку почеркознавчої експертизи №2611 від 05.04.2006р. рукописні записи " в чому розписуюсь пп ОСОБА_3, 31.03.2006р.", розміщені на вищезгаданій розписці, виконані ОСОБА_3".

Крім того, 02.06.2011р. старшим слідчим в ОВС СВ СУ УМВСУ в Хмельницькій області майором міліції ОСОБА_7 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.358 ч.3, ст.191КК України за відсутності в його діях ознак складу злочину. В постанові зазначено, що зібраними в справі доказами встановлено, що вказані гроші в розмірі 80 000грн. в касу підприємства не вносились. Також зазначено, що факт виписки квитанції до прибуткового касового ордеру №512 від 29.12.2005р. не підтверджує факту внесення вказаних грошей в касу підприємства. Окрім того відмічено, що прибутковий касовий ордер та квитанцію до нього, відповідно до своїх функціональних обов'язків, повинна була виписувати головних бухгалтер ПМК-33 ОСОБА_8 Останній запис в касовій книзі підприємства за 2005 рік зроблено за №381.

Висновок експерта від 12.10.15р. №6764/15-33/9725/15-33 складений за результатами проведення судово - технічної експертизи документів призначеної ухвалою від 05.02.2015р. оцінюється судом на рівні з іншими доказами поданими сторонами у справі і не має заздалегідь встановленої сили.

При цьому судом приймається до уваги, що за результатами експертного дослідження, серед іншого встановлено, що Розписка від імені ОСОБА_6, яка датована 29 грудня 2005 року найвірогідніше виготовлена не 2005 році. Тобто вона або виконувалась у 2007році, коли був нанесений відтиск печатки від імені КВП ПМК-33, або була виготовлена шляхом монтажу, з використанням аркушу паперу з нанесеним відтиском печатки від імені КВП ПМК-33.

Зазначене, зважаючи на приписи ст.34 ГПК України, унеможливлює врахування при розгляді справи поданого позивачем доказу (Розписки від імені ОСОБА_6 від 29.12.2005р.) як належного та допустимого.

Крім того, на противагу судом враховується, що в матеріалах кримінальної справи, витребуваної судом, жодного посилання на розписку від імені ОСОБА_6 датованою 29.12.2005р. немає. Натомість в матеріалах кримінальної справи наявна розписка ОСОБА_3 від 31.03.2006р. про те, що кошти в сумі 80 000грн. в касу ПМК-33 він фактично не вносив. При цьому вказана розписка приєднана до матеріалів кримінальної справи №25/0831 в якості речового доказу. А згідно висновку почеркознавчої експертизи №2611 від 05.04.2006р. рукописні записи "в чому розписуюсь пп ОСОБА_3, 31.03.2006р.", розміщені на вищезгаданій розписці, виконані ОСОБА_3".

Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту отримання від КВП ПМК-33 коштів у розмірі 80 000грн., а тому позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

У зв'язку із відмовою у позові судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Хмельницький до Колективного виробничого підприємства ПМК-33, с. Розсоша Хмельницького району про стягнення 152828,31 грн. відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 52. офіс 3 ідентиф.номер 290022313) на користь Колективно - виробничого підприємства ПМК-33 (м. Хмельницький, вул. Геологів, 1 код ЄДРПОУ 01353829) вартість експертизи у розмірі 5 544грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні).

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 18.12.15р.

Головуючий суддя М.Є. Муха

Суддя В.В. Виноградова

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 2 примірники: 1 - до матеріалів справи, 2 - позивачу (м.Хмельницький, вул.Кам'янецька, 52 офіс 3).