Постанова

від 16.12.2015 по справі 904/1509/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015 р. Справа №904/1509/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.,

Секретар судового засідання: Петровська А.В.,

за участю представників сторін:

від ліквідатора: ОСОБА_1, представник, довіреність №3192 від 22.09.14;

Інші учасники провадження по справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Омега БанкВ» , м.Київ, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р. у справі №904/1509/15

за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«АртЕкВ» , смт.Ювілейне Дніпропетровської області

до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«АртЕкВ» , смт.Ювілейне Дніпропетровської області

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р. у справі №904/1509/15 (суддя Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи №904/1509/15 протокол №2 від 21.10.2015р. комітету кредиторів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Видавництво "АртЕк". Заяву ліквідатора ОСОБА_3 щодо виключення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" з реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Видавництво "АртЕк" - задоволено. Виключено Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" з реєстру вимог кредиторів по справі №904/1509/15 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Видавництво "АртЕк" на суму 2 306 172,36 грн. (вимоги, які забезпечені заставою майна банкрута), що внесені до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство В«Омега БанкВ» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій за результатами апеляційного перегляду просить дану ухвалу в оскаржуваній частині - скасувати.

Зокрема, в апеляційній скарзі ПАТ В«Омега БанкВ» наполягає на тому, що припинення боржника підставою для припинення іпотеки не являється, оскільки іпотекою саме забезпечується виконання боржником зобов'язання, що виникло до моменту припинення такого боржника. Апелянт наполягає на тому, що ключовою обставиною, за наявності якої іпотека вважається припиненою, є факт належного виконання грошового зобов'язання за основним договором.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника викладені в останній доводи повністю відхиляє, вважає оскаржувану ухвалу правомірною, у зв'язку з чим правових підстав для її зміни чи/або скасування не вбачає.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2015р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Омега БанкВ» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р. у справі №904/1509/15 прийнято до розгляду, призначено дату судового засідання. Учасників провадження у справі зобов'язано надати докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень, а також, забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання. Окрім того, задоволено письмове клопотання апелянта про відстрочення судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, колегією суддів встановлено наступне:

Постановою від 17.03.2015р. господарським судом Дніпропетровської області ТОВ "Видавництво В«АртЕкВ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_4 (в подальшому, ухвалою від 14.07.2015р. повноваження останнього було припинено, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 ) .

17.03.2015р. на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України за №15793 опубліковано відповідне оголошення про визнання ТОВ "Видавництво "АртЕк" банкрутом та призначення ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №904/1509/15 про банкрутство ТОВ "Видавництво "АртЕк" з вимогами наступних кредиторів: 1.Приватне підприємство "Адвокатське бюро" Дока", м.Дніпропетровськ, на суму 1 218,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 25 000,00 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 2.Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві на суму 34 270,68 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів; 3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал", смт.Ювілейне, на суму 1 218,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 830 000,00 грн. (основний борг) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; 4.Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", м.Київ, на суму 2 306 172,36 грн. (вимоги, які забезпечені заставою майна банкрута) - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

30.09.2015р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ліквідатора ОСОБА_3 про виключення ПАТ "Сведбанк" з реєстру вимог кредиторів ТОВ "Видавництво "АртЕк" на суму 2 306 172,36 грн. (вимоги, які забезпечені заставою майна банкрута), який внесений до першої черги задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування зазначеного вище клопотання зазначено, що банкрут є майновим поручителем за договором іпотеки від 29.12.2006р., укладеним між ним та Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" з метою забезпечення зобов'язань ТОВ "Дізайн-центр "Сова" перед банком за кредитним договором №17/0068943-КЛ/10 від 29.12.2006р. Зокрема, предметом іпотеки за зазначеним вище договором є нежитлове приміщення, павільйон ПП-1-744 (літ.М), площею 473,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Деревообробна, буд.5.

Проте, ухвалою господарського суду м.Києва від 28.05.2015р. у справі №50/242-б про банкрутство ТОВ "Дізайн-центр "Сова" зазначене підприємство - ліквідовано, про що 19.08.2015р. внесено відповідний запис у державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, наведеним вище судовим рішенням від 28.05.2015р. у справі №50/242-б основного боржника - ТОВ «Дізайн-центр «Сова», зобов'язання якого перед банком забезпечені предметом іпотеки, - ліквідовано, заявлені вимоги ПАТ «Сведбанк», у зв'язку із недостатністю майна банкрута, залишені без задоволення.

Відтак, на думку ліквідатора, у зв'язку з тим, що ТОВ "Дізайн - центр "Сова" ліквідовано, як юридичну особу, то відповідно до вимог чинного законодавства України, зобов'язання останнього перед ПАТ "Сведбанк" за кредитним договором №17/0068943-КЛ/10 від 29.12.2006р. є припиненими, внаслідок чого є припиненим і похідне зобов'язання, тобто, іпотека за договором від 29.12.2006р.

Саме за результатами розгляду згаданого вище клопотання місцевим господарським судом прийнято ухвалу від 28.10.2015р., яка є предметом апеляційного перегляду.

Отже, вирішуючи питання щодо відповідності оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства України та, відповідно, наявності правових підстав для задоволення апеляційних вимог, колегія суддів виходила з наступного:

Так, зокрема, приймаючи рішення з метою усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом п.1 ч.1 ст.593, ч.1 ст.559, ч.1 ст.609 ЦК України та ст.17 Закону України "Про іпотеку", судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в своїй постанові від 11.09.2013р. виходила з наступного.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Частиною 5 ст.3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частина 3 ст.6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, ураховуючи імперативний характер норми п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Таким чином, виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави, як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч.1 ст.575, п.1 ч.1 ст.593, ч.1 ст.609 ЦК України, ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", іпотека, як вид застави, припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору) . Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

За викладених вище обставин, наявні в апеляційній скарзі доводи колегією суддів до уваги не приймаються, а, в свою чергу, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду апеляційна інстанція не вбачає.

Відповідно до вимог п.п.7 п.2 ст.4, ст.8 Закону України «Про судовий збір», з Публічного акціонерного товариства В«Омега БанкВ» підлягає стягненню 1 218,00 грн. судового збору за апеляційне оскарження.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Омега БанкВ» - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р. у справі №904/1509/15 - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Омега БанкВ» на користь Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору.

Видати наказ. Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.12.2015р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов