Постанова

від 30.03.2007 по справі 7/222-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/222-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

30 березня 2007 р.                                                             Справа  № 7/222-04

За позовом:        Закарпатського обласного радіотелевізійного передавального центру .Ужгород  

До відповідача:  ДПІ у м.Ужгороді м.Ужгород

Про  спонукання ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до особового рахунку платника податків шляхом відображення зменшення нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 228100 грн. за 2000 р. та в сумі 289700 грн. за 2001 р. згідно уточнюючих декларацій, про спонукання ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом зменшення нарахування пені по податку на прибуток в сумі 41301,01 грн. за період 2001-січень 2004р., про визнання недійсним рішення ДПІ у м.Ужгороді від 27.06.03р. № 8 про дострокове розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань (боргу); про зобов'язання ДПІ у м.Ужгороді списати проценти в сумі 50968,27 грн. згідно договору про розстрочення податкового боргу № 5 від 31.05.2001 року.

                                    Суддя                О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача:       Греца Я.В. - представник

відповідача:  Товтин М.В. - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатського обласног радіотелевізійного передавального центру м.Ужгород до ДПІ у м.Ужгороді про спонукання ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до особового рахунку платника податків шляхом відображення зменшення нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 228100 грн. за 2000 р. та в сумі 289700 грн. за 2001 р. згідно уточнюючих декларацій, про спонукання ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом зменшення нарахування пені по податку на прибуток в сумі 41301,01 грн. за період 2001-січень 2004р., про визнання недійсним рішення ДПІ у м.Ужгороді від 27.06.03р. № 8 про дострокове розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань (боргу); про зобов'язання ДПІ у м.Ужгороді списати проценти в сумі 50968,27 грн. згідно договору про розстрочення податкового боргу № 5 від 31.05.2001 року,

                                             ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача Позивач про спонукання ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до особового рахунку платника податків шляхом відображення зменшення нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 228100 грн. за 2000 р. та в сумі 289700 грн. за 2001 р. згідно уточнюючих декларацій, про спонукання ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом зменшення нарахування пені по податку на прибуток в сумі 41301,01 грн. за період 2001-січень 2004р., про визнання недійсним рішення ДПІ у м.Ужгороді від 27.06.03р. № 8 про дострокове розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань (боргу); про зобов'язання ДПІ у м.Ужгороді списати проценти в сумі 50968,27 грн. згідно договору про розстрочення податкового боргу № 5 від 31.05.2001 року.

Всі вимоги позивача є пов'язаними між собою та витікають одна з одної.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2000-2002 року позивач помилково визначив суму податкових зобов'язань по податку на прибуток, самостійно виявивши допущену помилку, подав у встановленому порядку уточнюючі декларації за вказані періоди. Однак, відповідач не відобразив зменшення податкових зобов'язань по податку на прибуток у картці особового рахунку, більше того, нарахував на помилково нараховані суми податкових зобов'язань пеню, в супереч закону прийняв рішення про  розірвання договору про розстрочення податкового боргу та нарахував проценти.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просить зобов'язати ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до картки особового рахунку платника податків –позивача шляхом відображення зменшення нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток  в сумі 289700 грн. згідно уточнюючих декларацій за 2001 рік., поданих 31.01.2003 року; зобов'язати ДПІ у м.Ужгороді внести зміни до картки особового рахунку платника податків –позивача шляхом зменшення нарахування пені по податку на прибуток в сумі 24320,32 грн, нарахованої за період з 31.01.2003 року по 31.01. 2004 року; визнати недійсним рішення ДПІ у м.Ужгороді від 27.06.2003 року за № 8 про дострокове розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань (боргу); зобов'язати ДПІ у м.Ужгороді списати проценти в сумі 50968,27   грн., нараховані згідно договору про розстрочення податкового боргу № 5 від 31.05.2001 року.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на помилковість висновків позивача та на необґрунтованість його вимог.

Повний текст Постанови складено 04.04.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач протягом 2000-2002 років помилково визначав податкові зобов'язання по податку на прибуток через завищення сум валових доходів, отриманих від надання послуг Національним телерадіокомпаніям, включаючи їх до складу валових доходів по першій події, тобто по факту надання послуг, тоді як відповідно до п.п.11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” датою  збільшення валового  доходу  в  разі  продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок  бюджетних  коштів  є дата   надходження  таких  коштів  на  поточний  рахунок  платника податку. Така помилка позивача привела до завищення податкових зобов'язань по податку на прибуток, заявлених у податкових деклараціях за відповідні періоди, а також до надлишкової сплати сум податку до бюджету.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач самостійно виявив допущені помилки і виправив їх шляхом подання уточнюючих декларацій за відповідні звітні податкові періоди.

Зокрема, за 2001 рік сума податкових зобов'язань позивача, визначена з урахуванням вимог законодавства України в уточнюючих деклараціях, становить 37400 грн., тоді як у первинних деклараціях позивач помилково визначив зобов'язання в сумі 327100 грн.

Правомірність проведених позивачем коригувань валових доходів та зменшення податкових зобов'язань не заперечується відповідачем, підтверджується актом перевірки, проведеної  ДПІ у м.Ужгороді № 86/23-1/10/01181726 від 18.03.2003 року та аудиторським висновком  № 5 від 23.01.2004 року .   

Разом з тим, наявними у справі доказами підтверджено, що в супереч вимогам п.5.1 ст.5 Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п.4.2.1 ст.4 Інструкції „Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів”, затвердженої наказом ДПА України № 37 від 03.09.2001 року № 342, які зобов'язують орган державної податкової служби прийняти податкову декларацію платника податку і відобразити по його особовому рахунку нарахування або зменшення нарахування сум податкових зобов'язань згідно уточненої податкової декларації, не провів по особовому рахунку позивача зменшення нарахування сум податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно нових (уточнюючих) декларацій за 2001 рік на 289700 грн. (327100-37400). В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги в цій частині.

Судом встановлено, що уточнюючі декларації по податку за спірний період з виправленими показниками були подані позивачем до ДПІ у м.Ужгороді 31.01.2003 року. Однак, після подання уточнених податкових декларацій, відповідач не відобразив зменшення податкових зобов'язань в особовому рахунку платника податку, що призвело до необґрунтованого відображення в обліку органу податкової служби сум податкових зобов'язань і податкового боргу, які насправді самостійно відкориговані у встановленому порядку позивачем і сплаті після подання уточнюючих декларацій не підлягали.

Необґрунтоване відображення податкового боргу по податку на прибуток в особовому рахунку позивача призвели до неправомірного нарахування пені за період з 31.01.2003 року по 31.01.2004 року, розмір якої, за розрахунками позивача, становить 24320,32 грн.

Крім того, 27.06.2003 року відповідач прийняв рішення за № 8 про дострокове розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань (боргу), у зв'язку з несплатою чергової частки розстроченого податкового боргу та накопиченням нового податкового боргу. Крім того, відповідач нарахував позивачу проценти за користування кредитом в сумі 50968,27  грн.

Із матеріалів справи вбачається, що вказане рішення відповідача було прийнято після подання позивачем уточнюючих декларацій, якими було зменшено як помилково нараховані і суми податкових зобов'язань, які були предметом розстрочення відповідно до  договору про розстрочення податкового боргу № 5 від 31.05.2001 року  

Разом з тим, відповідно до підпункту д) п.п.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами керівник податкового  органу  (його  заступник)  зобов'язаний прийняти  рішення   про   дострокове   розірвання   договору   про розстрочення,  що  тягне  за  собою  обов'язок  платника  податків сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу,  а  також процентів,  нарахованих  відповідно  до  підпункту  "в"  підпункту 18.1.2 цього пункту на таку розстрочену суму податкового боргу,  у разі  коли платник податків,  який уклав договір про розстрочення, до закінчення дії такого договору накопичує новий податковий борг або не сплачує чергову частку реструктурованого   податкового  боргу  протягом  двох  податкових періодів,  наступних  за  податковим  періодом  виникнення  такого нового   податкового  боргу,  або  податковим  періодом,  за  який сплачується чергова частка реструктурованого податкового боргу.

Враховуючи факт подання уточнюючих декларацій за 2000-2002 роки, а також враховуючи розміри фактичної сплати податкових зобов'язань за спірний період, з моменту подання уточнюючих декларацій у позивача утворювалася переплата по податку на прибуток, що встановлено і рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.12.2003 року по справі № 7-2-14/327-2003, яке набрало законної сили. За таких обставин  позивач не зобов'язаний був сплачувати чергову частку реструктуризованого податкового органу, що свідчить про відсутність правових підстав для розірвання договору від 31.05.2001 року в порядку  підпункту д) п.п.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону., що свідчить про протиправність рішення № 8 від 27.06.2003 року

Відповідно до підпункту в) п.п.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону, розстрочення  податкового  боргу  надається  під проценти, розраховані  за  період,  що  починається  від  місяця   укладення договору   про  розстрочення  та  закінчується  місяцем  погашення розстроченого  податкового  боргу,  виходячи  з  облікової  ставки Національного  банку  України,  діючої  на момент сплати чергового квартального платежу.  Зазначені проценти нараховуються  платником податків, але не сплачуються, крім випадків, визначених підпунктом "д" підпункту 18.1.2 цього пункту.

У даному випадку, як було вказано вище, відсутні юридичні факти, передбачені підпунктом “д” п.п.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону, що тягнуть за собою дострокове розірвання договору, сплату розстрочених сум та процентів.

Відповідно до підпункту г) п.п.18.1.2 ст.18 Закону проценти, нараховані згідно з  підпунктом  "в"  підпункту 18.1.2  цього  пункту,  списуються  у момент остаточного погашення розстроченого податкового боргу.

Враховуючи факт погашення (сторнування) податкового боргу у зв'язку з поданням уточнюючих декларацій, нараховані проценти згідно договору від 31.05.2001 року підлягають списанню.

Отже, із урахуванням викладеного вище, суд констатує підставність та обґрунтованість вимог позивача, з огляду на що, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

                          Тому, керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України,  

                              СУД ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити у повному обсязі.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м.Ужгороді внести зміни до картки особового рахунку Закарпатського обласного радіотелевізійного передавального центру м.Ужгород (код 01181726) шляхом відображення зменшення нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток  в сумі 289700 грн. згідно уточнюючих декларацій за 2001 рік., поданих 31.01.2003 року.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м.Ужгороді внести зміни до картки особового рахунку Закарпатського обласного радіотелевізійного передавального центру м.Ужгород (код 01181726) шляхом зменшення нарахування пені по податку на прибуток в сумі 24320,32 грн., нарахованої за період з 31.01.2003 року по 31.01. 2004 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м.Ужгороді від 27.06.2003 року за № 8 про дострокове розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань (боргу) № 5 від 31.05.2001 року, укладеного із Закарпатським обласним радіотелевізійним передавальним центром м.Ужгород (код 01181726).

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м.Ужгороді списати проценти в сумі 50968,27   грн., нараховані згідно договору про розстрочення податкового боргу № 5 від 31.05.2001 року.

Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.  

                    Суддя                                                                   О.С.Йосипчук